Рішення № 13543460, 27.01.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2011 р.

Справа № 1/141-48. За позовом Публічного акціонерного товариства "Волинь-Авто"

до Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"

про стягнення 6 597,41 грн.

Суддя Гончар М.М.

Представники сторін:

від позивача: Колпаков Ю.М., довір №5 від 04.06.2010 року

від відповідача: Шевчук В.Г., довір. №21 від 20.01.2010 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

У судовому засіданні 26.01.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство "Волинь-Авто", просить суд стягнути з відповідача - Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" 6 597 грн. 41 коп., з них 5 734 грн. 98 коп. заборгованості за відновлювальний ремонт транспортного засобу відповідача, 653 грн. 62 коп. інфляційних нарахувань та 208 грн. 81 коп. - 3% річних.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на замовлення відповідача (лист №74 від 11.06.2009 року) він здійснив ремонт автомобіля ВАЗ 2110 державний номер НОМЕР_1 на суму 5734,98грн., що підтверджується актом виконаних робіт №ЗА-0012875 від 19.08.2010 року і довіреністю серії ЯОХ №324897 від 19.08.2009 року.

Волинське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" вартість ремонтних робіт не оплатило.

Відповідач в запереченні №65 від 01.12.2010 року та представник відповідача в судовому засіданні позов заперечував, мотивуючи тим, що акт виконаних робіт №ЗА-0012875 Генеральний директор Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" не підписував, печаткою підприємства не скріплював, довіреності на уповноваження підписувати цей акт, нікому не надавав.

Відповідач у запереченні №84-а від 16.12.2010 року позов заперечував мотивуючи наступним:

- ПАТ "Волинь-Авто" не надав для огляду і не долучив до позовної заяви, Замовлення-наряд № ЗН-0005509 від 11 червня 2009року, зазначивши його, як підставу для складення Акту виконаних робіт № ЗА-0012875 від 19.08. 2009 року, а також не надав договору по ремонту автомобіля, акту передавання ДТЗ для надання послуг ремонту, акту передання-прийняття ДТЗ після ремонту та інших документів, які б засвідчили про надання послуги з ремонту автомобіля. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

- в акті виконаних робіт № ЗА-0012875 від 19.08. 2009 року, позивач підставою його укладення визначає "Замовлення-наряд № ЗН-0005509" від 11 червня 2009 року, хоча надати його для огляду категорично відмовляється. Таким чином, позивач всупереч вимог ст. 33 ГПК України не долучив до позову і не зміг надати до огляду в судовому засіданні 01.12.2010 року, при розгляді справи по суті, підставу складення акту виконаних робіт № ЗА-0012875 від 19.08. 2009 рок, а саме: замовлення-наряд № ЗН-0005509 від 11 червня 2009року.Факт відсутності замовлення-наряду № ЗН-0005509 від 11 червня 2009 року, підтверджує безпідставність складення виконавцем акту виконаних робіт № ЗА-0012875 від 19.08. 2009 року та звернення з позовом до суду.

Позовні вимоги спростовує також наступним:

1.Акт виконаних робіт № ЗА-0012875 від 19.08. 2009 року не може бути визнаний Договором підряду відповідно до ст. 837 ЦК України тому що: а) Замовлення-наряд № ЗН-0005509 від 11 червня 2009року, Акт виконаних робіт № ЗА-0012875 Генеральний директор Волинського ОДП ДАК "Хліб України" не підписував, печаткою підприємства не скріплював, довіреності на уповноваження їх підписувати, нікому не надавав; б) Відповідно до п.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписуються особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Ст. 208 ЦК України передбачає, що між юридичними особами правочини вчиняються у письмовій формі;

2.Волинське ОДП ДАК "Хліб України" відповідно до листа № 74 від 11.06.2009 року, просило у позивача відремонтувати автомобіль, а саме: замінити пороги ВАЗ 2110, д. н. НОМЕР_1. Позивач протримав автомобіль ВАЗ 2110, д. н. НОМЕР_1 з 11.06.09 року до 19 серпня 2009 року, без надання послуги по заміні порогів;

3.Позивач, всупереч ст.ст. 179-181 ГК України, ст.ст. п. 2 ст. 207, 208 ЦК України 638, 837 ЦК України, ст. 25 3акону України "Про автомобільний транспорт", Правилам надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, які регулюють правові норми взаємовідносин між замовником та виконавцем, щодо послуг з ремонту транспортних засобів не уклав договору по ремонту автомобіля, наряду-замовлення, акту передавання ДТЗ для надання послуг ремонту, акту передання-прийняття ДТЗ після ремонту;

4.Водій Волинського ОДП ДАК "Хліб України", ОСОБА_1 за довіреністю серії ЯОХ№ 324897 від 19.08.2009 р. одержав завдання отримати (забрати) у позивача автомобіль ВАЗ 2110, д. н. НОМЕР_1., однак особисто це завдання не виконував;

5.ОСОБА_1 пояснює, що акт виконаних робіт № ЗА-0012875 від 19.08.2009 року не підписував, автомобіль ВАЗ 2110, д. н. НОМЕР_1. не передавав позивачу і за довіреністю серії ЯОХ № 324897 від 19.08.2009 р. його не одержував (не забирав);

6.Між Волинським ОДП ДАК "Хліб України" та ПАТ "Волинь-Авто" 18 серпня 2010 року складено акт звірки взаєморозрахунків, за яким залишок на користь ПАТ "Волинь-Авто" становив 1557, 31 грн. і був погашений 18.08.2010.

В додаткових поясненнях від 26.01.2011 року до заперечення відповідач покликається також на таке:

- договір по ремонту автомобіля ВАЗ 2110, державний номер НОМЕР_1 не є укладеним в зв'язку з відсутністю договору як юридичного факту; сторони не узгоджували замовлення-наряд, перелік робіт, їх ціну, вартість матеріалів; довіреність серії ЯОХ №324897, видана водію Волинського ОДП ДАК "Хліб України", ОСОБА_1 на отримання ТМЦ не надає права підпису договору.

Позивач на виконання ухвали суду від 16.12.2010 року надав наряд-замовлення №ЗН-0005509 від 11 червня 2009 року і пояснення на заперечення відповідача, в яких зазначив:

- ПАТ "Волинь-Авто" виконало належним чином всі роботи, які були погодженні сторонами в наряд-замовленні № ЗН-0005509 від 11.06.2009р.;

- уповноважений представник відповідача отримав відремонтований автомобіль, про що розписався в акті виконаних робіт. Пояснення ОСОБА_1, що він не отримував автомобіль після виконання ремонтних робіт спростовується підписаним актом виконаних робіт, який був підписаний ОСОБА_1, як уповноваженим на це представником відповідача;

- у відповідності до Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, була дотримана вимога стосовно складання наряд-замовлення, акту передавання ДТЗ для надання послуг з ремонту та акту передавання-прийняття ДТЗ після ремонту.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачені форми правочину, згідно, якої волевиявлення сторін можливе як в усній так і в письмовій формі.

У простій письмовій формі правочин можна вчинити шляхом складання певного документу (договору, довіреності), підписаного особами, які беруть участь у правочині, а також може бути вчинений шляхом обміну листами, телеграмами, підписаними особами, які їх надсилають.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно), виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за виконанні роботи з ремонту автомобіля на підставі листа - замовлення № 74 від 11.06.2009 року (а.с.14) та акту виконаних робіт №ЗА-0012875 від 19.08.2010 року (а.с.10-11).

В листі-замовленні та акті виконаних робіт зазначені найменування замовника - ВОД ДАК "Хліб України" та виконавця - ВАТ "Волиньавто", їх поштові адреси, модель автомобіля - ВАЗ 2110, державний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, рік випуску 2000, перелік робіт, що планується виконати в замовлені та виконані роботи в акті виконаних робіт, перелік запчастин та вартість матеріалів.

Акт виконаних робіт підписаний відповідно замовником та виконавцем.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального порядку України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на невиконання позивачем робіт по ремонту автомобіля та на те, що ОСОБА_1 акт виконаних робіт № ЗА-0012875 від 19.08.2009 року не підписував, автомобіль ВАЗ 2110, д. н. НОМЕР_1. не передавав позивачу і за довіреністю серії ЯОХ № 324897 від 19.08.2009 р. його не одержував (не забирав) не може бути враховане судом, т. я. в матеріалах справи знаходяться довіреність серії ЯОХ №324897 від 19.08.2009 року, якою уповноважено працівника відповідача ОСОБА_1 на отримання з ремонту автомобіля та підпис всіх необхідних документів які в свою чергу мають повну юридичну силу і створюють передбачені законом правові наслідки.

Відповідно до п. 2 "Інструкції про порядок реєстрації виданих повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Довіреність серії ЯОХ №324897 від 19.08.2009 року використана за призначенням.

За приписами статті 43 Господарського процесуально кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи наявні в справі документи суд дійшов висновку, що між сторонами був вчинений правочин в простій письмовій формі: складене замовлення, акти виконаних робіт та довіреність, підписані особами, які беруть участь у правочині.

За приписами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконувати належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є: найменування та місце розташування сторін за цим договором; перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання; вартість робіт та порядок розрахунків; перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу; перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов'язання виконавця щодо проведених робіт.

В даному випадку між сторонами зобов'язання виникли на підставі замовлення-наряду, що не суперечить ст.639 Цивільного кодексу України.

Актом виконаних робіт №ЗА-0012875 від 19.08.2010 року (а.с.10-11) підтверджується виконання позивачем договору підряду, яким в даному випадку є замовлення-наряд № ЗН 0005509 від 11.06.2009 року, та передача цих робіт - автомобіля з ремонту по довіреності відповідачу серії ЯОХ №324897 від 19.08.2009 року.

Згідно акту виконаних робіт вартість ремонту автомобіля складає 5 734,98 грн. і підлягає задоволенню відповідно до п.1 ст.837 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочку оплати з вересня 2009 року по вересень 2010 року з відповідача підлягає стягненню 653 грн. 62 коп. інфляційних донарахувань та 208 грн. 81 коп. - 3% річних прострочку оплати з 20.08.2009 року по 05.11.2010 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 11, 202, 205, 526, 530, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити в сумі 6597 грн. 41 коп.

2.Стягнути з Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України", м. Луцьк, вул. І. Франка, 53, код ЄДРПОУ 00957933 в користь Публічного акціонерного товариства "Волинь-АВТО", м. Луцьк, вул. Рівненська, 145, код ЄДРПОУ 03120584 (р/р26002630137220 в Волинському центральному відділенні Львівської філії АТ "Брокбізнесбанк" МФО 325774) 5 734 грн. 98 коп. основного боргу, 653 грн. 62 коп. інфляційних нарахувань, 208 грн. 81 коп. - 3% річних, 102 грн. витрат, повязаних з оплатою державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М. М. Гончар

Повний текст рішення

складено та підписано

27.01.11