Постанова № 13542505, 21.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 січня 2011 р. № 2-а- 13277/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І.С.,

при секретарі судового засідання Ульщенко Л.М.,

за участю сторін:

представника позивача - Мазур Т.В.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути в примусовому порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь позивача незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 7231,76 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно 03 лютого 2010 року ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки. Відповідачем 10.02.2010 року була подана заява про надання статусу безробітного, в якій він зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. За заявою відповідача 10.02.2010 року йому було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю відповідно до ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п. п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" з 10.02.2010 р. по 04.02.2011 р. Відповідно до п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 60/62 від 13.02.2009 р., комісією Харківського міського районного центру зайнятості проведено засідання та складено акт розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 194 від 03.08.2010 р., в якому зроблено висновок, що ОСОБА_2 на момент надання статусу безробітного належав до категорії зайнятого населення, а саме згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_2 03.05.2001 р. був зареєстрований як фізична особа - підприємець та 18.01.2010 р. винесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з її банкрутством. З 16.07.2010 р. наказом від 03.08.2010 р. ОСОБА_2 припинено виплату допомоги в зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості. Також, винесено наказ № 527 від 03.08.2010 р. про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2 в сумі 7231,76 грн., якому разом з листом- притензією № 10368 від 04.08.2010 р. з вимогою перерахувати в добровільному порядку протягом 15 календарних днів направлено рекомендований лист з повідомленням, який отриманий відповідачем та сума на час подання позову до суду відповідачем не сплачена.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, надав аналогічні обставинам справи пояснення та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач надав заперечення на позов, в яких зазначив, що 24.12.2009 р. Господарським судом Харківської області було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2, вказане рішення набрало законної сили. На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що на момент надання йому статусу безробітного він вже не був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, а тому позов не підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

03 лютого 2010 року ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості з заявою про вирішення питання щодо працевлаштування відповідача та надання статусу безробітного, де був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки № 203903810020300001.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Згідно зі ст. 23 зазначеного закону допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Згідно поданої заяви від 10.02.2010 р., відповідачу наказом від 10.02.2010 року було надано статус безробітного як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно до п.п. 1,3,4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п.п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності та було розпочато з 10.02.2010 р. нарахування та виплата допомоги по безробіттю, що підтверджується Витягом із наказів про прийняття рішень щодо відповідача.

Відповідно до п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 60/62 від 13.02.2009 р., комісією Харківського міського центру зайнятості проведено засідання та складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 194 від 03.08.2010 р., в якому зроблено висновок, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особапідприємець з 03.05.2001 року, а 18.01.2010 р. до Єдиного державного реєстру фізичних осіб і юридичних осіб проведений запис щодо винесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з її банкрутством. Запису щодо припинення підприємницької діяльності немає.

Вищезазначене судом також встановлено з наданої позивачем копії довідки з Єдиного державного реєстру фізичних осіб і юридичних осіб.

Згідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, ОСОБА_2 наказом № НТ100803 від 03.08.2010 року було знято з обліку та припинено виплату допомоги по безробіттю.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, та зокрема ті громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.

Так, згідно з ст. 47 Вищезазначеного Закону для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу документи. Дата надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем вноситься до журналу обліку реєстраційних дій. За відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих в судовому засіданні пояснень сторін відповідач не звертався до державного реєстратора з документами для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичнї особи - підприємця.

Виходячи з аналізу зазначених норм та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 в період з 10.02.2010 року по 16.07.2010 року відносився до зайнятого населення та не мав підстав набути статус безробітного.

З розрахунку коштів, які підлягають поверненню, виплачених безробітному ОСОБА_2 за період з 10.02.2010 року по 15.07.2010 року, вбачається, що відповідачу за вказаний період була нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 7231,76 грн.

На підставі виявлених правопорушень з боку ОСОБА_2 директором Харківського міського центру зайнятості винесено наказ про повернення коштів № 527 від 03.08.2010 року, у якому передбачено вжиття заходів по поверненню коштів у сумі 7231,76 грн., виплачених ОСОБА_2, як допомоги по безробіттю у за період з 10.02.2010 р. по 15.07.2010 р.

04 серпня 2010 року відповідачу був направлений лист-претензія № 10368 про вирішення питання повернення коштів, отриманих незаконним шляхом, як допомогу по безробіттю.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 357 від 20 березня 2006 року (далі Порядок), у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів відшкодовуються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок заниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 7231,76 грн.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22,23, 32, 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ, ст. 1, 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ, п. п. 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 357 від 20 березня 2006 року, ст. ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, інд № НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137 а, р/р 37177300802007 в ГУДК у Харківській області, МФО 851011, код за ЄДРПОУ 36224721) незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 7231,76 грн. (сім тисяч двісті тридцять одна гривня 76 коп.) .

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 26.01.2011 року.

Суддя І.С.Чалий