Ухвала суду № 135402718, 01.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7332/26

провадження № 2-з/753/52/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2026 р. Дарницького районного суду міста Києва Лужецька О.Р., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ємаркет Україна», про захист прав споживача фінансових послуг, визнання недійсним кредитного договору, зобов`язання скасувати видаткові платіжні операції та відновити стан банківського рахунку,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ємаркет Україна» про захист прав споживача фінансових послуг, визнання недійсним кредитного договору, зобов`язання скасувати видаткові платіжні операції та відновити стан банківського рахунку.

Разом з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ «Універсал Банк» вчиняти дії щодо нарахування відсотків за використання кредитних коштів по рахунку НОМЕР_1 та штрафних санкцій за порушення строків повернення кредитних коштів.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що з її банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Універсал Банк» були здійсненні не погоджені та несанкціоновані позивачем видаткові платіжні операції в загальному розмірі 102 417,78 грн. Грошові кошти були списані за рахунок кредитного ліміту, використання якого породжує для відповідача право здійснити нарахування відсотків за користування кредитними коштами та штрафних санкцій у випадку порушення строків повернення кредитних коштів. Відповідач ігнорує ситуацію, що призводить до негативних для позивача фінансових наслідків. Вважає, що застосування заявлених заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача.

Вивчивши матеріали поданої заяви, співставивши її вимоги у відповідності до вимог чинного законодавства, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно пунктів 3, 4, 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. ЦПК України не визначає перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

У постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17).

Обранням належного відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).

Предметом позову у цій справі є вимога ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсним кредитного договору, зобов`язання скасувати видаткові платіжні операції та відновити стан банківського рахунку.

Позивачка посилається на те, що Акціонерне товариство «Універсал Банк» є надавачем платіжних послуг за рахунком НОМЕР_1 . 01.02.2026 за рахунком НОМЕР_1 відбулося відчуження належних ОСОБА_1 грошових коштів без належної правової підстави; списання грошових коштів за неакцептованими платіжними операціями; списання грошових коштів за неналежною платіжною операцією; списання грошових коштів у неналежного платника.

Так, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказувала на те, що відповідач ухиляється від свого обов`язку сприяти позивачу у скасуванні спірних видаткових платіжних операцій.

Вважає, що застосування заявлених заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо нарахування відсотків за користування кредитних коштів по рахунку та штрафних санкцій за порушення строків повернення кредитних коштів, спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача.

Позивачка вважає, вжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Водночас суд не може погодитися з такою позицією позивачки з огляду на таке.

У статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з частиною десятою статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

З огляду на викладене заходи забезпечення позову мають чітко відповідати суті та предмету заявлених позовних вимог, оскільки це гарантує, що вжиті заходи не виходять за межі спору, сприяють належному виконанню судового рішення і не створюють необґрунтованих перешкод для сторін у справі.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.

Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, а забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову.

Звертаючись до суду з позовом позивач просить суд визнати недійсним кредитний договір, укладений між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» на підставі якого 01.02.2026 року здійснені видаткові платежні операції на загальну суму 102 417,78 грн. з банківського рахунку НОМЕР_1 , оскільки позивач вважає, що видаткові платіжні операції за рахунок кредитних коштів здійснені під впливом помилки та шахрайства, а згоди на укладення кредитного договору та використання кредитних коштів вона не надавала та зобов`язати скасувати видаткові платіжні операції та відновити стан банківського рахунку.

Водночас позивачка просить суд вжити заходи забезпечення позову щодо заборони вчиняти дії щодо нарахування відсотків за використання кредитних коштів по рахунку та штрафних санкцій за порушення строків повернення кредитних коштів.

Аналізуючи предмет позову у цій справі, а також заходи забезпечення позову, про які зазначає позивачка, суд вважає, що в заяві в забезпечення позову відсутній зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому нарахування відсотків та штрафних санкцій жодним чином не впливає на визнання договору недійсним та зобов`язання скасувати видаткові платіжні, а отже, заборона банку здійснювати вчиняти вищезазначені дії не має правового зв`язку з предметом позовних вимог позивача, що суперечить вимогам статті 149 ЦПК України.

Крім того, згідно зі статтею 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними заявленим вимогам та спрямованими на захист прав сторін у справі.

Разом з тим заборона банку вчиняти дії щодо нарахування відсотків є втручанням у господарську діяльність банку, гарантованою статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Також втручання у виконання зобов`язання суперечить практиці Верховного Суду, згідно з якою забезпечення позову повинно бути спрямоване на захист порушеного або оспорюваного права позивача, а не на створення необґрунтованих перешкод для діяльності учасників процесу.

Також суд зазначає, що забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії щодо нарахування відсотків не відповідає принципам розумності, обґрунтованості, адекватності та збалансованості з огляду на таке:

- мета забезпечення позову не досягається, оскільки нарахування відсотків не впливає на розгляд спору чи подальше виконання рішення суду;

- позивач не довів, що нарахування відсотків може ускладнити чи зробити неможливим захист його прав у ініційованому позові;

- захід забезпечення не є пропорційним щодо предмета спору,

-захід забезпечення позову за своїм змістом є тотожнім позовній вимозі, яка при цьому не заявляється.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що заява позивача про заборону банку вчиняти дії щодо нарахування відсотків та штрафних санкцій не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами та фактично підмінює собою судове рішення у справі, яке має ухвалюватися за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Отже, ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149 -153 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ємаркет Україна», про захист прав споживача фінансових послуг, шляхом скасування видаткових платіжних операцій та визнання недійсним кредитного договору - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА