Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 216/9336/25
2/212/2912/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді - Рибкіної Н.М.,
за участі секретаря судового засідання - Ніколенко К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулась до Центрально- Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2099179 від 03.07.2021 року у розмірі 16 270,00 грн. стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03.07.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №2099179 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 03.07.2021 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №2099179 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору. 03.07.2021 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило 03.07.2021 20:51:20 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор А490, котрий в свою чергу Боржником було 03.07.2021 20:54:04 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №2099179 про надання споживчого кредиту, на умовах визначених офертою. Таким чином, 03.07.2021 20:54:04 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2099179 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Позичальнику (Споживачу) кредит в гривні в сумі 5000,00 грн. на умовах строковості,зворотності, платності, а Споживач зобов`язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,90% на день. В окремих випадках, вcтановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов`язань) може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,01% на день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», що включено до реєстру фінансових установ Національного Банку України. Таким чином Позичальником було отримано кредит в загальній сумі 5000,00 грн.
Відповідач здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №2099179 від 03.07.2021 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, (останній платіж було здійснено 05.11.2021 18:31:20 у сумі 10 грн).
08.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», нині ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 1-08022022, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №1-08022022 від 08.02.2022 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2099179 складає: 16 270,00 грн.
Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №2099179 від 03.07.2021 року становить: заборгованість по тілу - 5000,00 грн. заборгованість по відсотках - 11270,00 грн., загальна заборгованість - 16270,00грн.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.12.2025 справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд до Покровського районного суду міста Кривого Рогу
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 16.02.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначені строки подачі заяв по суті.
17.03.2026 розгляд справи відкладено через неявку відповідача.
В судове засідання представник позивача не з`явився, в позові зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки за адресою реєстрації місця проживання, відзив на позовну заяву не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 03.07.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №2099179 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».( а.с.11-23)
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору №2099179 від 03.07.2021 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає позичальнику (споживачу) кредит в гривніна умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Кредит надається строком на 30 днів, дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього договору (п.1.3 Кредитного договору); тип процентної ставки фіксована (п.1.4); стандартна процентна ставка становить 1,90% в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору та у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою клієнта, відповідно до п.4.1 договору (п. 1.4.1 Кредитного договору).
Порядок продовження строку кредиту за ініціативою клієнта (пролонгація) та порядок автопролонгації строку кредиту (автопролонгація) передбачені Розділом 4 Кредитного договору.
Зокрема, згідно з п.4.2.4 Кредитного договору, у випадку автопролонгації Товариство не пізніше 4-го календарного дня після закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (п.1.3, п.4.1.5 договору) надсилає електронний лист-повідомлення на електронну адресу клієнта та/або СМС-повідомлення на номер телефону, вказані в розділі 10 цього договору, інформуючи клієнта про новий строк користування кредитом та розмір процентної ставки за користування кредитом. Зазначена інформація відображається також в особистому кабінеті
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання за Договором №2099179 від 03.07.2021 року у повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн. на картку позичальника № НОМЕР_3 , яку позичальник вказав при оформлені кредиту, що підтверджується інформацією наданою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». ( а.с.53)
11.07.2021 року року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір до Договору №2099179 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, підписаний у порядку визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.2 Додаткового договору, у зв`язку із неможливістю у повному обсязі та у встановлений строк виконати Клієнтом зобов`язання за Договором, відповідно до Розділу 4 Договору Клієнт ініціював продовження користування кредитом.
Відповідно до п. 3.1 строк користування кредитом за Договором продовжується на строк, що дорівнює строку, встановленому п.1.3 Договору. Дата повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом 11.08.2021.
Згідно п. 3.2 сторони погодили проценту ставку за користування кредитом протягом строку, встановленого п.3.1 цього Додаткового договору 1,90 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Таким чином оскільки між первісним кредитором та відповідачем було укладено додаткову угоду, якою строк кредитування продовжено на 30 днів, а тому загальний строк кредитування становить 60 днів.
З розрахунку заборгованості за Договором №2099179 від 03.07.2021 року станом на 08.02.2022 року вбачається, що за позичальником ОСОБА_1 рахується заборгованість по тілу кредиту - 5000 грн. заборгованість по відсотках - 11270 грн., загальна заборгованість - 16 270грн. ( а.с.47-51).
08.02.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» нині ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір Факторингу №1-08022022, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило (передало) ТОВ «СВЕА ФІНАНС») Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло правами вимоги, що належали ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» і стало кредитором за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №2099179 від 03.07.2021 року. (а.с.54-62)
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 1-08022022 від 08.02.2022, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16 270 грн., з яких: заборгованість по тілу - 5 000,00 грн. заборгованість по відсотках - 11 270,00 грн. ( а.с.62)
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як встановлено судом відповідач не виконав своїх зобов`язань та має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5000 грн, доказів на повернення кредиту, а тому позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині тіла кредиту підлягає задоволенню.
Що стосується нарахування відсотків в розмірі 11270,00 грн., то суд зазначає наступне.
Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження №14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Як встановлено судом, між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до п.1.2 якого сума кредиту становить 5000,00 грн. У зв`язку із невиконанням кредитного договору відповідачем, нарахування відсотків кредитором здійснювалося згідно п.1.4.1 Кредитного договору, та становить 1.90% на строк 30 днів. Крім цього між сторонами було укладено додатковий договір, відповідно до якого сторони погодили продовження кредитування на строк 30 днів та процентну ставку в розмірі 1.90%. Таким чином строк кредитування був збільшений до 60 днів.
Інших додаткових договорів, які б укладались між сторонами з приводу даного спору стороною позивача та відповідача не надано.
Отже, розраховуючи проценти, які підлягають стягненню з відповідача за вказаним договором позики, суд виходить із того, що проценти нараховуються в розмірі 1,90% від суми позики (5000 грн.) за 60 днів позики, а тому загальний розмір процентів, які підлягають до стягнення з відповідача становить 5700,00 грн. (5000х1,90%х60).
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» мало право на нарахування відповідачу процентів за користування кредитом виключно в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3. договору та п. 3.1. Додаткового договору.
Таким чином, позивач не надав обґрунтованого розрахунку заборгованості відсотків за вказаним кредитним договором, доказів подальшої пролонгації договору та збільшення строку кредитування.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» суми заборгованості за кредитом у розмірі 10700,00 гривень,з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн.; заборгованість за процентами - 5700,00 грн.
Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконав свого зобов`язання та після відступлення права грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що допущені відповідачем порушення умов за кредитним договором, є істотними, у зв`язку із чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості договором №2099179 від 03.07.2021 в розмірі 10700,00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову до суду пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1593,10 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 625, 651 ч.2, 1050, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №2099179 від 03.07.2021 року в загальному розмірі 10 700 (десять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1593,10 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про сторони:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: вул. Іллінська, 8 , м. Київ, 04070;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 03.04.2026
Суддя: Н. М. Рибкіна
Судове рішення № 135391968, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 03.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 216/9336/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: