Рішення № 135388383, 02.04.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 128/5393/25

Провадження № 2/145/463/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.26 с-ще Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Споживчий центр" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 22.01.205 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №22.01.2025-100002576, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 10000,00 грн, строком на 140 днів. Дата повернення (виплати) кредиту - 10.06.2025. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1500,00 грн, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка 100,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

ТОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит.

Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, станом на 31.12.2025 (дату подання позову), утворилась заборгованість у розмірі 28146,01 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000,00 грн, по процентам в розмірі 12600,00 грн, по комісії - 746,01 грн, по неустойці - 4800,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ "Споживчий центр".

Разом з тим відповідачка здійснила заходи спрямовані на визнання наявності боргу, а саме була проведена часткова сплата по кредитному договору на суму 2353,99 грн - 06.02.2025, що враховано під час формування довідки про стан заборгованості.

Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 22.01.2025-100002576 від 22.01.2025 у розмірі 28146,01 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 07.01.2026 справу передано за підсудністю на розгляд до Тиврівського районного суду Вінницької області.

05.02.2026 справа надійшла до Тиврівського районного суду Вінницької області.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 06.02.2026 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачка ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлена, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (Ф.119) відповідно до якого копію ухвали про відкриття провадження вона отримала 16.02.2026 особисто.

Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористалась.

Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Судом установлено, що 22.01.2025 ОСОБА_1 ознайомилась з паспортом споживчого кредиту та підписала його електронним підписом - НОМЕР_1 (а.с.22).

22.01.2025 між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 22.01.2025-100002576, шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пропозицію про укладання кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), заявку кредитного договору № 22.01.2025-100002576 (кредитної лінії), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 22.01.2025-100002576 (кредитної лінії), інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 (а.с.18-21) - підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором - Е976.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит, сума - 10000,00 грн, строк кредитування 140 днів. Дата повернення (виплати) кредиту - 10.06.2025. Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1500,00 грн. Неустойка 100,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Орієнтована реальна річна процентна ставка за кредитом становить 6469,15%. Орієнтована загальна вартість кредиту для споживача - 21539,77 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом - 11539,77 грн.

ОСОБА_1 погодилась на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Без реєстрації відповідача на сайті Товариства, без створення особистого кабінету, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без подання заявки на отримання кредитних коштів, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Тому укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі відповідача.

ТОВ "Споживчий центр" умови договору виконало, надавши відповідачеві кредит у розмірі 10000,00 грн, що стверджується повідомленням ТОВ "УПР" від 17.07.2025 №120-1707 (а.с.25зворот).

Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 22.01.2025-100002576 від 22.01.2025 (а.с.15) вона має заборгованість у розмірі 28146,01 грн, яка складається із: 10000,00 грн - основний борг, 12600,00 - відсотки, 746,01 грн - комісія за надання кредиту, 4800,00 грн - неустойка.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Водночас суд зазначає, що ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подала, як і жодних доказів на спростування факту укладення договору, використання кредитних коштів чи розміру заборгованості.

Разом з тим подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклала кредитний договір (оферти) № 22.01.2025-100002576 від 22.01.2025,отримала кредит, користувалася кредитними коштами й допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, як зазначено у позовній заяві, ОСОБА_1 здійснювала погашення кредитної заборгованості у розмірі 2353,99 грн, що свідчить про визнання нею боргу за кредитним договором і обов`язків, які виникли з цього договору.

Однак, суд, перевіривши довідку - розрахунок, дійшов наступного висновку.

Згідно з умовами кредитного договору (оферти) № 22.01.2025-100002576 від 22.01.2025 кредит надано у розмірі 10000,00 грн, на 140 днів, під 1 % процентної ставки (базової, фіксованої) за один день, комісія за видачу 15 % від суми кредиту - 1500,00 грн.

Номінальна відсоткова ставка 1 % за один день користування кредитом від 10000,00 грн становить 100,00 грн за день (10000/100 х 1).

Отже, заборгованість за відсотками становить 14000,00 грн за 140 днів (100 х 100).

Разом з цим, відповідачем сплачено 2353,99 грн, з яких в оплату комісії за видачу кредиту зараховано - 753,99 грн, отже в оплату відсотків зараховано решту суми у розмірі 1600,00 грн.

Ураховуючи наведене з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню кредит (основний борг) за кредитним договором (оферти) № 22.01.2025-100002576 від 22.01.2025 у розмірі 10000 грн, та проценти за цим же договором позики у розмірі 12400 грн (14000-1600), та комісію за видачу кредиту у розмірі - 746,01 грн, всього 23146,01 грн, тому у цій частині позов підлягає задоволенню частково.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 4800,00 грн.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Отже, встановивши всі фактичні обставини справи, дослідивши кожний доказ з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, та сукупність доказів з точки зору їх достатності, надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1992,07 грн (23146,01*2422,40/28146,01).

Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №22.01.2025-100002576 від 22 січня 2025 року в розмірі 23146 (двадцять три тисячі сто сорок шість) гривень 01 копійку.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судовий збір в сумі 1992 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 07 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 02 квітня 2026 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", код ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванець В. Д.