Рішення № 135387171, 03.04.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/10057/23

Провадження 2/465/734/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03.04.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судового засідання Білінській С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Представник Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованівсть в сумі 190328,26 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12.08.2020 між Акціонерним товариством "Альфа-Банк", яке в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство "СЕНС БАНК", та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання споживчого кредиту №500837480. Відповідно до умов кредитного договору, банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені угодою. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Однак, позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 190 328,26 грн. З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача направлено вимогу щодо добровільного виконання договірних зобов`язань, яка залишилась без реагування. Зважаючи на те, що відповідач не погашає заборгованість, банк змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 03.01.2024 прийнято до розгляду цивільну справу, вирішено: розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у вигляді процентів, нарахованих з 13.07.2023 року у розмірі 44055,19 грн. Також просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині суми 4774,05 грн., нарахованої за період від 12.08.2020 до 13.09.2020 у зв`язку із застосуванням наслідків спливу строків позовної давності. Також просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у вигляді всіх процентів за користування кредитом в розмірі 61 479,95 грн. Зазначає, що в додатку до Позовної заяви містяться вимоги до Відповідача про дострокове повернення кредиту у повній непогашеній сумі та сплаті всіх нарахованих і несплачених процентів за користування кредитом. Стосовно правових наслідків надіслання на адресу Відповідача (позичальника) зазначеної вище Вимоги, Верховний Суд у Постанові від 15.03.2023 р. у справі № 300/438/18 підтвердив вже усталену правову позицію, яка полягає у тому, що: «Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України». У цьому контексті, на увагу Суду заслуговує та істотна обставина, що згідно з наданим Позивачем «Розрахунком заборгованості за кредитом у гривні» (надалі - Розрахунок заборгованості), останній платіж за Кредитним договором по надання споживчого кредиту № 500837480 укладеного 12.08.2020 року (надалі - Кредитний договір) мав відбутися 22.05.2024 року, отже, направленням Відповідачу Вимоги 20.06.2023 р. Позивач на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії Кредитного договору та періодичності платежів за ним. За таких обставин, нарахування Позивачем процентів за користування кредитом повинно завершуватися датою направлення Вимоги про дострокове повернення кредиту, а саме 22 червня 2023 року. Незважаючи на зазначене вище, нарахування заборгованості у вигляді процентів за користування кредитом, продовжувалося Позивачем з 13 липня 2023 року, що є незаконним. Таким чином, нарахування Позивачем заборгованості щодо процентів за користування кредитом, починаючи від 13 липня 2023 року у розмірі 44055 (сорок чотири тисячі п`ятдесят п`ять) гривень 19 копійок, прямо суперечить вимогам Закону, усталеній судовій практиці Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду. Крім того, зазначає, що до загального розміру вимоги про стягнення з відповідача у позовній заяві АТ «СЕНС БАНК», включено також суму 4774 (чотири тисячі сімсот сімдесят чотири) гривні 05 копійок (рядок 1 Розрахунку заборгованості) нараховану за період: від 12.08.2020 р. до 13.09.2020 р. Відповідач заперечує проти стягнення цієї суми 4774 (чотири тисячі сімсот сімдесят чотири) гривні 05 копійок з підстав пропущення позивачем строку позовної давності, оскільки умовами Кредитного договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право позивача (кредитора) вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. З вказаним позовом АТ «СЕНС БАНК» звернувся до Франківського районного суду м. Львова 12 грудня 2023 року. Відповідно до частини третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Враховуючи наведене вище Відповідач заявляє про застосування наслідків спливу строку позовної давності по відношенню до суми 4774 (чотири тисячі сімсот сімдесят чотири) гривні 05 копійок нарахованої за період: від 12.08.2020 р. до 13.09.2020 р. Відповідачка є дружиною ОСОБА_2 , який перебуває у складі добровольчого формування № 2 Львівської міської територіальної громади при в/ч НОМЕР_1 та залучається до виконання завдань територіальної оборони з 05 вересня 2022 року по даний час. Таким чином, Відповідачці як члену сім`ї дружини ОСОБА_2 , який перебуває у складі добровольчого формування № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 при в/ч НОМЕР_1 , не повинні були нараховуватися проценти за кредитним договором, оскільки на неї поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». За таких обставин, припущення позивача про наявність підстав для стягнення з відповідачки всіх відсотків за користування кредитом є помилковим, і тому, позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12.11.2024 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання учасники судового процесу не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

В матеріалах цивільної справи містяться заяви представника позивача та представника відповідача про розгляд справи за їх відсутності, за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд доходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 12.08.2020 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Альфа-Банк" була підписана оферта на укладення угоди про надання кредиту №500837480, анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк", паспорт споживчого кредиту, графік платежів, які в сукупності становлять кредитний договір, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 154759,04 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 32,00% річних, строком на 60 місяців.

Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонувала АТ "Альфа-Банк" укласти з нею угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення цієї угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту «кредит готівкою», сума кредиту 154759,04 грн., процентна ставка 32,00% річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту 60 місяців. Дата повернення кредиту 13.08.2025 року.

Згідно з п. 3 оферти кредит надається позичальнику для повернення заборгованості за іншими кредитним договором, спосіб видачі - переказ коштів на рахунок, відкритий в АТ «Альфа-Банк».

Крім того, сторони своїми підписами узгодили в письмовій формі графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що становить додаток до укладеного між сторонами договору №500837480 від 12.08.2020 року.

Згідно з паспортом споживчого кредиту сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено суму кредиту 154759,04 грн., строк кредитування - 60 місяців, реальна річна процентна ставка 32,00% річних.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У зв`язку із викладеним, суд доходить до висновку, що між АТ "Альфа-Банк" як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником 12.08.2020 у простій письмовій формі укладений кредитний договір.

В подальшому, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (АТ "Альфа-Банк") змінило свою назву на Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" (АТ "СЕНС БАНК"), що підтверджується копією витягу з державного реєстру банків від 02.12.2022 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

АТ "СЕНС БАНК" свої зобов`язання виконало належним чином, надавши відповідачу кредит, в порядку та на умовах, передбачених угодою про надання споживчого кредиту, що підтверджується Меморіальним ордером № 922759 від 13 серпня 2020 року, а також випискою за особовим (банківським) рахунком відповідачки за період з 12.08.2020 по 10.08.2023 року.

Згідно зі ст.ст.526,530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що в порушення вищевказаних вимог законодавства та умов договору, відповідач належним чином своїх зобов`язань не виконав.

Відповідно до розрахунку заборгованості, загальна заборгованість за кредитним договором №500837480 від 12.08.2020 року станом на 10.08.2023 року становить 190328,26 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 128848,31 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 61479,95 грн.

Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач не визнає позовні вимоги про стягнення з неї відсотків за користування кредитом, нарахованих з 13.07.2023 року в розмірі 44055,19 грн, а також ві нараховані відсоки.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості, позивачем вказано, що в період з 12.08.2020 по 13.07.2023 року, відповідачці нарахована відповідна заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 61479,95 грн.

Заперечуючи нарахування відсотків за користування кредитом, відповідачка зазначає, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який перебував у складі добровольчого формування №2 Львівської міської територіальної громади при в/ч НОМЕР_1 , а відтак на неї поширюються пільги, передбачені ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до ч.15 ст.14 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

П.п. 4 п.1 ст.3 цього закону визначено, що дія цього закону поширюється на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.

Зокрема, п ункт 1 статті 3 доповнено підпунктом 4 згідно із Законом № 1702-IX від 16.07.2021 - введений в дію з 01.01.2022 року.

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У пункті 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року N 1-рп/99 зазначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Станом на час укладення спірного кредитного договору (12.08.2020) відповідачка була дружиною ОСОБА_2 , однак останній станом на час укладення нею кредитного договору не був членом добровольчих формувань територіальних громад.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим начальником Львівської РВА, ОСОБА_2 з 05.09.2022 по 04.09.2025 був добровольцем територіальної оборони.

Відповідно до довідки №2506/0624 від 25.06.2024 року, виданої командиром добровольчого формування № НОМЕР_2 "ЛЕВ" Львівської міської територіальної громади ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з 05.09.2022 року був членом добровольчого формування № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 при В/Ч НОМЕР_1 та залучався до виконання завдань територіальної оборони, розпоряджень керівника штабу зони територіальної оборони № НОМЕР_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , виданого повторно 03.08.2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Галицького р-ного управління юстиції м.Львова, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровано шлюб, прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_5 , дружини: ОСОБА_6 .

Станом на час укладення кредитного договору 12.08.2020 ч.15 ст.14 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" була викладена в такій редакції: "Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються".

З урахуванням встановлених судом обставин, з відповідачки необхідно стягнути відсотки за користування кредитом за період з 12.08.2020 по 04.09.2022, що становить 24051,65 грн (93065,63-69013,98).

Що стосується стягнення з відповідачки процентів за користування кредитними коштами після звернення позивача із заявою про дострокове повернення кредиту, а саме з 22.06.2023 року. Суд звертає увагу, що відповідно до постановиВеликої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України».

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за процентами в сумі 3092,36 за період з 22.06.2023 року по 13.07.2023 року.

Разом з тим, в цілому, подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою кредитного договору, отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.

Враховуючи наявність у відповідачки непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача частково, а саме: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за угодою про надання споживчого кредиту №500837480 в сумі 152899,96 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 128848,31 грн., та з простроченої заборгованості за процентами в сумі 24051,65 грн (93065,63-69013,98)за період з 12.08.2020 по 04.09.2022 року. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідачки заборгованості за період з 05.09.2022 року по 13.07.2023 року необхідно відмовити.

Стосовно заявленої стороною відповідача заяви про застосування позовної давності, то така не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно із ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено відповідну заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями і такий триває і на даний час.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, п. 19 (чинним на момент пред`явлення позову до суду), згідно із яким, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач, звернувшись 12.12.2023 до суду із даним позовом не пропустила строків позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив 2854,92 грн. судового збору, а відтак, з урахуванням вищенаведеного понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 141, 258 - 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства ""СЕНС БАНК" заборгованість за кредитним договором в сумі 152899 (сто п`ятдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять гривень) 96 коп., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 128848,31 грн., та з простроченої заборгованості за процентами в сумі 24051,65 грн за період з 12.08.2020 по 04.09.2022 року.

Стягнути з Похмурської ОСОБА_7 на користь Акціонерного товариства ""СЕНС БАНК" судові витрати у виді судового збору у розмірі 2476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 07 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство "СЕНС БАНК", юридична адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення виготовлено 03 квітня 2026 року.

Суддя Г.П. Мигаль