Ухвала суду № 135265371, 30.03.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/10180/25

Провадження № 2-п/461/32/26

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви

30.03.2026 Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої судді - Павлюк О. В., за участю секретаря судового засідання Гнаткович В. С., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі № 461/10180/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2026 до Галицького районного суду м. Львова від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення від 19.01.2026 по цивільній справі № 461/10180/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій останній просить скасувати заочне рішення.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що Позивач не довів належності вказаного підпису, а саме волевиявлення Заявника. Без доказів на підтвердження факту створення заявки на отримання кредиту, ознайомлення з офертою, надсилання одноразового ідентифікатора Відповідачу на мобільний номер телефону, який він вказав під час заповнення заявки, використання вказаного ідентифікатора та надсилання Позивачем примірнику кредитного договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною договору, проведення ідентифікації Відповідача та доказів здійснення нею дій, спрямованих на укладення договору в електронній формі, одноразовий ідентифікатор, зазначений в кредитному договорі та супутніх документах є лише абстрактною літеро-числовою комбінацією. Також зазначає, що розрахунок заборгованості Відповідача не може бути прийнятий як доказ існування заборгованості, оскільки розрахунок не є первинними документом, він не відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також пункту 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ №75 від 04.07.2018. Розрахунок заборгованості за кредитним договором складені самим Позивачем, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки інформація у таких доказах повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони - Позивача. При цьому, судове рішення не містить посилань на докази, які би належним чином підтверджували наявність заборгованості за кредитним договором.

10.03.2026 від представника АТ «Ідея Банк» Жовтонецького В. М. надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення суду, у яких останній зазначає, що Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи у суді та мав можливість, передбачену законом на реалізацію своїх прав та виконання ним обов`язків, не був позбавлений змоги ознайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді, а також мав можливість на скерування до суду відзиву на позовну, інших заяв, клопотань, письмових заперечень у порядку та строки, передбачені ЦПК України. Також, на думку представника Позивача, Відповідач не довів поважних причин не подання відзиву на позовну заяву, не підтвердив належними доказами доводи, викладенні у заяві про перегляд заочного рішення, та не надав жодних доказів, які б мали істотне значення для вирішення цієї справи. АТ «Ідея Банк» заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 19.01.2026 року у справі №461/10180/25, вважає обґрунтованим, законним та таким, що ухвалене судом на підставі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, просить відмовити у задоволенні заяви.

Учасники справи належним чином повідомлялися про розгляд заяви, однак в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що у провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала цивільна справа № № 461/10180/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Галицький районний суд м. Львова заочним рішенням від 19.01.2026 позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнив та стягнув зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 195392 (сто дев`яносто п`ять тисяч триста дев`яносто дві) грн. 83 коп. та 3028,00 грн. судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, з дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства суд направив Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання, отриманим за відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру у порядку ст.187 ЦПК України.

До суду повернувся конверт з відміткою про невручення вказаного поштового відправлення у зв`язку з відсутністю Одержувача (Відповідача) за вказаною адресою.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові № 755/4829/23, провадження № 61-73 св 24 від 13.05.2024 року, у якій зазначено, що: «суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України)».

Отже, суд належним чином виконав усі вимоги норм процесуального права щодо виклику Відповідача до суду у судове засідання, і будь-яких порушень цивільно-процесуального законодавства не вчиняв.

Згідно з чинним законодавством, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які Відповідач не зміг завчасно повідомити.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинні бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Слід зазначити, що суд вжив усіх необхідних заходів для належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи, про які зазначив вище.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки в судовому засіданні встановлено, що Відповідач у справі у порядку ст. 128 ЦПК України був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.

Водночас, Відповідач не надав суттєвих доказів, які б могли вплинути на зміст рішення по суті, як це передбачено у ст. 285 ЦПК України.

Вирішуючи питання по суті, суд зазначає, що твердження Відповідача про наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, і разом з тим, Відповідач своїм правом взяти участь у судовому засіданні та надати докази безпосередньо в суді не скористався, на судові засідання не з`являвся.

У частині 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, суд вважає, що Відповідач, нехтуючи своїми правами та обов`язками, не з`явився до суду, що дало суду можливість ухвалити заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідало положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності Відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу, що всі матеріали по справі були ретельно досліджені і в судовому засіданні та стосовно них в рішенні суду чітко відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів.

Згідно з ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 280-289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі № 461/10180/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

2. Роз`яснити заявнику, що у разі непогодження з висновком суду, вона має можливість оскаржити рішення до Львівського апеляційного суду в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://gl.lv.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ПАВЛЮК