Ухвала суду № 135222595, 26.03.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/121/26

Провадження № 2/379/320/26

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

26 березня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі

головуючого судді - Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бакал О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» Хорольського Олександра Олеговича про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026, головуючим суддею в указаній судовій справі визначено суддю Невгада О.В.

28.01.2026 на підставі ч. 7 ст. 187 ЦПК України, судом було отримано інформацію з відділу реєстрації місця проживання управління «ЦНАП» виконкому Таращанської міської ради, щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

29 січня 2026 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення вказаних у ній недоліків. Копію цієї ухвали позивач та його представник отримали 19.02.2026 до кабінетів підсистеми «Електронний суд», що вбачається з довідок про доставку електронного документу.

23.02.2026 - у межах визначеного строку до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява в новій редакції з додатками на виконання ухвали від 29 січня 2026 року, в якій позивач усунув вказані в ухвалі недоліки, а саме надіслав засобами поштового зв`язку АТ (Укрпошта) відповідачу ОСОБА_1 копію позову з додатками у паперовій формі листом з описом вкладення за адресою його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), як того вимагають положення ч.1 ст. 177 та ч.7 ст. 43 ЦПК України, проте судом встановлено, що позовна заява містить інші недоліки, які перешкоджають призначенню справи до розгляду, а саме в позові позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_1 , крім того, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач одночасно із позовною вимогою ставить питання про витребування у АТ «Універсал Банк» письмових доказів.

25 лютого 2026 року суд постановив ухвалу про повторне залишення позовної заяви без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення вказаних у ній недоліків. Копію цієї ухвали позивач та його представник отримали 26.02.2026 до кабінетів підсистеми «Електронний суд», що вбачається з довідок про доставку електронного документу.

26.02.2026 - у межах визначеного строку на виконання ухвали від 25 лютого2026 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками, в якій позивач усунув вказані в ухвалі недоліки, а саме відповідно до положень п.4 ч. 3 ст. 175, ч.3 ст. 177 ЦПК України та згідно з вимогами статті 84 ЦПК України, подав клопотання про витребування доказів окремим документом, як додаток до позовної заяви із дотриманням встановленої форми та наведенням відповідного обґрунтування.

Суд установив, що позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України, справа віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Таращанського районного суду Київської області. Підстав, визначених ст.ст. 185, 186 ЦПК України, для повернення позовної заяви або для відмови у відкритті провадження у цивільній справі не вбачається. Тому суд вважає за можливе прийняти цю позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в указаній справі, призначити судове засідання у справі на 10 год. 00 хв. 26 березня 2026 року.

25.03.2026 до суду через ЕКЕС надійшла заява від представника позивача Бурлаки В. В. про закриття провадження у справі. Також прохає згідно п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернути позивачеві сплачений за подання позовної заяви судовий збір. (а.с.243-245).

26.03.2026 у судове засідання представник позивача та відповідач не з`явилися. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належно.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд визнав можливим розглянути заяву про закриття провадження по справі без участі учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню зазначеного питання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, подану заяву про закриття провадження по справі, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність полягає, в тому числі, у праві учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмет спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1-3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд перевірив, що представник позивача Бурлака В. В не обмежена у повноваженнях щодо подачі заяви про закриття провадження у справі, що вбачається з копії довіреності №17 від 05.02.2026 (а.с. 246).

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд, своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Отже, підставами закриття провадження в справі є обставини, які підтверджують: 1) неправомірність виникнення процесу, 2) неможливість його подальшого продовження, 3) недоцільність його продовження. Тому закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Згідно висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 провадження № 61-3438сво21, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 повною мірою виконав своє зобов`язання за кредитним договором №523139-КС-002 від 06.05.2025, сплатив заборгованість після відкриття провадження в цій справі, про що у своїй заяві вказала представниця позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», тобто сторони самостійно врегулювали спірне питання до розгляду справи по суті. Указане свідчить про відсутність на час розгляду справи предмета спору, а тому провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Так, згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом першим частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Верховний Суд неодноразово надав правову оцінку випадкам стягнення судових витрат у разі закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору.

Так, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі №199/9188/16-ц, Верховний Суд зазначив: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат».

Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов`язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог (відповідно суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, та перевіряти законність судових рішень лише в межах вимог заявлених у суді першої інстанції), а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.

Приймаючи до уваги викладене, на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із закриттям провадження у справі за відсутністю предмета спору, суд вирішив клопотання представниці позивача Бурлаки В. В. про повернення судового збору - задовольнити.

Разом з тим суд висновує, що заява представниці позивача Бурлаки В. В. від 25.03.2026 про закриття провадження в цій справі, підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 142, 223, 247, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 255, 258-260, 353-355 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку відсутністю предмета спору.

Клопотання представниці позивача Бурлаки В. В. про повернення судового збору - задовольнити.

Повернути ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., сплачений згідно з платіжної інструкції №1877 від 23.01.2026.

Повернення сплаченого позивачем судового збору здійснити за наступними реквізитами:

Найменування банку: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (АТ «ПУМБ»);

Місцезнаходження банку: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, Україна, 04070;

Код ЄДРПОУ банку: 14282829; Код МФО банку: 334851;

Номер рахунку: НОМЕР_1 .

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала складена та підписана 26.03.2026.

Суддя О.В. Невгад