Ухвала суду № 135218354, 03.03.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2615/17

Провадження № 2/752/30/26

У Х В А Л А

03 березня 2026 року Голосіївський районний суду м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Лісненка А.А.,

у відкритому підготовчому засіданні, вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс банк» про визнання недійсним кредитного договору та додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні суду перебуває справа № 752/2615/17 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс банк» про визнання недійсним договору кредиту та додаткової угоди.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

На підтвердження зазначених підстав для позову позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання - чи виконано підписи в оспорюваному договорі та додатковій угоді до нього ОСОБА_1 чи іншою особою.

Справа № 752/2615/17 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс банк» (правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк») перебуває у провадженні суду з 07.02.2017 року та не знаходить свого вирішення через неможливість проведення експертного дослідження договорів з приводу яких заявлено спір, а також неявку у підготовче засідання позивача.

За правилами статтей 103,104,107 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за умов, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності; про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання , з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи; матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи . При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень містять вимоги, зокрема: що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. Для проведення досліджень орган, який призначив експертизу, повинен надати експерту вільні , умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Для вирішення заявленого позивачем ОСОБА_1 клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, суд має обов`язок зібрати необхідні матеріали та надати на дослідження експерту відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства та з дотриманням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що суд позбавлений можливості зробити за відсутності сторін у справі, зокрема позивача, підпис якого ставиться під сумнів.

Правилами пункту 5 частини 2 статті 223 ЦПК України надано право суду викликати позивача або відповідача для особистих пояснень і тоді, коли в справі беруть участь їх представники, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності дала особисті пояснення.

Приймаючи до уваги, що для призначення почеркознавчої експертизи з метою отримання відповіді на питання, які просить поставити на вирішення експертів позивач судом вже отримано оригінал договору кредиту №031,738490-КR на купівлю автотранспортних засобів від 30.09.2008 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 ; додаткову угоду №1 від 30.07.2009 року до договору кредиту №031,738490-КR на купівлю автотранспортних засобів від 30.09.2008 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , а для вирішення клопотання про призначення експертизи суду залишилось отримати від позивача експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 , а також документи з його вільними підписами, що має бути погоджено обома сторонами.

У підготовче засідання 03.03.2026 року позивач ОСОБА_1 , на виконання ухвали про його обов`язкову явку у підготовче засідання, до суду не з`явився в черговий раз, зокрема для виконання експериментальних зразків підпису .

Крім того, стороною позивача не забезпечено виконання ухвали суду в частині надання суду документів з вільними підписами позивача, а також не заявлено клопотання про їх витребування.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Якушев С.І. повідомив суду, про неможливість його явки у засідання, про причини неявки до суду позивача та невиконання ухвали суду в частині надання доказів, а саме матеріалів необхідних для призначення судом почеркознавчої експертизи суду не повідомив.

Відповідно до правил пунктів 3, 9 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи; позивач без поважних не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Постановляючи, в черговий раз, 02.02.2026 року ухвалу про визнання явки позивача ОСОБА_1 у підготовче засідання обов`язковою, суд одночасно доводив до відома позивача ОСОБА_1 , що повторна неявка у підготовче засідання позивача, що перешкоджає розгляду справи, а також неподання доказів витребуваних судом, доказів необхідних для вирішення спору є підставами для залишення його позову без розгляду.

Крім того, відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Наразі, приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 у черговий раз не з`явився у підготовче засідання для забезпечення вирішення судом його ж клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, а саме виконання експериментальних зразків підпису, не надав суду документів з його вільними зразками підписів та не заявив клопотання про їх витребування судом за відсутності можливості надати їх суду самостійно, на думку суду зазначені обставини є підставою для висновку, що позивач без поважних причин не подав суду витребувані докази. Крім того, будучи належним чином повідомленим позивач повторно не з`явився у підготовче засідання, не повідомив про причини неявки, а його нез`явлення перешкоджає продовженню підготовки справи до судового розгляду, зокрема отримання доказу на підтвердження зазначених ним підстав для позову, про отримання якого судом заявив сам позивач.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 має бути залишено без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, останній має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись п.3, п.9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс банк» про визнання недійсним кредитного договору та додаткової угоди, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею

(частина 2 статті 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду (частина 1 статті 353, стаття355 ЦПК України).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. (Стаття 354 ЦПК України).

Суддя: К.Г. Плахотнюк