Рішення № 135186263, 19.03.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2800/25

Провадження № 2/396/418/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19.03.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Цесельської О.С.,

секретаря судових засідань Луценко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №396/2800/25 за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник за довіреністю Паладич Аліна Олександрівна, яка діє в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс" через систему «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 вересня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2407329 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Кредит надається строком на 15 днів, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту. ТОВ «Лінеура» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в сумі 6000,00 грн. шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

15.07.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №2-15072022, за яким ТОВ «Лінеура Україна» відступило права вимоги, а ТОВ "Свеа фінанс" набуло право вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Лінеура Україна» , визначеними в Реєстрі боржників, у тому числі, за кредитним договором №2407329.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за зазначеним кредитним договором становить 17820,00 грн., з яких: заборгованість по тілу 6000,00 грн., заборгованість по відсотках 11820,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач також прохають стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2422,40 грн..

Ухвалою суду від 06.01.2026 р. цивільну справу відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримував, не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, ухвала про відкриття провадження у справі разом з додатками надсилалася відповідачу, які останній не отримав про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомлений належним чином. Відзив до суду не подав, з заявами та клопотаннями не звертався

У відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Справа розглядається відповідно до ст. ст. 280-281 ЦПК України, в порядку заочного розгляду, за формою спрощеного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, на підставі наявних доказів.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 26 вересня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2407329 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Договором виконало та надало позичальнику гроші кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг. Таким чином позичальником було отримано кредит в сумі 6000,00 гривень, строком на 15 днів зі стандартною процентною ставкою 1.90 % в день.

Всупереч умов Кредитного договору Відповідач не здійснив своєчасних платежів в повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентах у строк вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

Згідно розрахунку заборгованість за зазначеним кредитним договором складає 17800,00 грн., яка складається із: 6000,00 грн. - заборгованість по тілу; 11820,00 грн. - заборгованість по відсотках.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4)відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, а також те, що відповідачем не подано до суду відзив на позовну заяву та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували проведений представником позивача розрахунок заборгованості за вищевказаними договорами, як і не надано доказів виконання належним чином та у встановлені строки зобов`язань за вказаними договорами, у зв`язку з чим порушення зобов`язання визнається судом таким, що сталося з вини відповідача, а отже суд вважає, що вимоги представника позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 137, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адрксою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», (код ЄДРПОУ 37616221, адреса місцязнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела,6) заборгованість за кредитним договором №2407329від 26.09.2021 року у розмірі 17 820,00 гривень та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422, 40 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: О. С. Цесельська