Ухвала суду № 13517124, 18.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10956/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Чаку Є.В.,

Суддів: Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю.,

при секретарі: Сесемко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства економіки України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Міністерства економіки України про скасування рішення № 01/36-740рш від 21.12.2007 р., -

В С Т А Н О В И В :

Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Міністерства економіки України про скасування рішення № 01/36-740рш від 21.12.2007 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі Міністерство економіки України подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що 21 грудня 2007 року Міжвідомча комісія з питань державних закупівель прийняла рішення № 01/36-740рш, яким відмінила здійснену ДК «Укртрансгаз»процедуру закупівлі самохідних повітряних компресорів станцій НД-24/120У1.

Судом першої інстанції встановлено, що спірне рішення було прийнято Міжвідомчої комісією з питань державних закупівель з мотивів порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 41 та ст. 17 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», які передбачають оприлюднення звіту про результати здійснення процедури закупівлі в інформаційній системі в мережі Інтернет з метою запобігання проявам корупції та формування ефективного конкурентного середовища у сфері закупівель.

Так, інформаційною системою в мережі Інтернет з питань державних закупівель, що діє на території України, є «Портал «Державні закупівлі України»(www.zacupivli.com). Власником і адміністратором зазначеної інформаційної системи є Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейське консалтингове агентство», що знаходиться за адресою: 01042, м. Київ, вул. Панфилівців, 1, код ЄДРПОУ 31172276.

Як свідчать матеріали справи, між ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(Замовник) та ТОВ «Європейське консалтингове агентство»(Інформаційна система) 31 травня 2006 року укладено договір № 116-373 (згідно з п. 6.2 договору його дія пролонгована на 2007 рік), на підставі п. 1.1. якого Замовник доручає, а Інформаційна система бере на себе зобовязання відносно надання інформаційних послуг щодо забезпечення розміщення інформації в інформаційній системі в мережі Інтернет.

Пунктом 4.1. вищевказаного Договору визначено перелік інформації щодо закупівель товарів, робіт чи послуг, розміщення якої Інформаційна система здійснює на замовлення Замовника на Порталі «Державні закупівлі». Даний перелік включає також і звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього.

Згідно з п. 4.2. даного Договору, Замовник надсилає, а Інформаційна система приймає інформацію щодо закупівель товарів, робіт і послуг для її розміщення на Порталі та присвоює відповідний код, про що надсилає Замовнику повідомлення.

В свою чергу, зазначені положення п. 4.2. Договору відповідають нормі ч. 4 ст. 41 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», якою передбачено, що Замовник оприлюднює інформацію, передбачену цим Законом, в інформаційних системах в мережі Інтернет шляхом її направлення до таких систем у паперовому або електронному вигляді в порядку, передбаченому інформаційними системами.

Таким чином, оприлюднення передбаченої вищевказаним Законом інформації здійснюється шляхом її направлення до відповідної інформаційної системи.

Вищевикладене також підтверджується листом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України № 55-36/645 від 31.03.2005 р., в якому зазначено, що замовник оприлюднює інформацію, передбачену ч. 1 ст. 41 Закону, принаймі в одній інформаційній системі в мережі Інтернет шляхом її направлення у паперовому або електронному вигляді (тобто у разі відсутності доступу до мережі Інтернет є можливим надання чи надсилання інформації у паперовому вигляді). При цьому відповідальності за розміщення інформації замовник, який належним чином направив таку інформацію в обрану ним систему, не несе.

Колегія суддів погоджується зі ствердженням суду першої інстанції, що ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»вжито всіх необхідних та можливих заходів, що передбачені Законом та Договором для опублікування інформації в мережі Інтернет.

Суд апеляційної інстанції вважає необхідним також зазначити, що умовами Договору передбачено обовязок Інформаційної системи щодо оприлюднення інформації.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу безпідставності винесення Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель оскаржуваного рішення.

Щодо стверджень відповідача з приводу неможливості предявлення даного позову саме до Міністерства економіки України колегія суддів зазначає наступне.

Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 20.03.2008 р. за № 150-VI. На підставі вищезазначеного Закону Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 р. за № 274 було затверджено Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, яким не передбачено існування такого органу, як Міжвідомча комісія з питань державних закупівель та не визначено її правонаступника.

Пунктом 8 вищезазначеного Тимчасового положення визначено, що функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти покладено на Міністерство економіки України.

Відповідно до п. 10 Тимчасового положення уповноважений орган має право вимагати подання замовниками звіту про результати здійснення процедури закупівлі та виконання укладених договорів, установлювати строки подання замовниками інформації про закупівлі, що плануються, укладені договори про закупівлі та їх виконання, а також у разі виявлення порушень установленого порядку здійснення процедур закупівель вживати заходів відповідно до Тимчасового положення.

Разом із тим, відповідно до ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обовязкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обовязкові для особи, яку він замінив.

Також в пункті 9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»зазначено, що при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції субєкта владних повноважень, не повязаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Виходячи з положень ст. ст. 55, 56 Конституції України у будь-якому разі в названих вище випадках спірні правовідносини допускають правонаступництво, що враховано судом першої інстанції.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що Міністерство економіки України є належним відповідачем в даній адміністративній справі, оскільки відповідно до Тимчасового положення до його компетенції відноситься питання поновлення порушених прав у спірних правовідносинах.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міністерства економіки України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвала складене в повному обсязі 21.01.11