Постанова № 13517120, 18.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2680/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Чаку Є.В.,

Суддів: Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю.,

при секретарі: Сесемко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суд з позовом, в якому просив визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 листопада 2008 року №0004972330/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнято постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, необхідним апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову з підстав, передбачених ст.202 КАС України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що пересувний модуль не є відокремленим підрозділом позивача, тому оформлення страхових полісів, які відбувалися в даному пересувному модулі позивач має право проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, Державної податковою інспекцією у Новоазовському районі 30 вересеня 2008р. була проведена перевірка модуля (пересувного), що розташований за адресою: Новоазовський район, траса Ростов-Одеса, митний пост, п/п Новоазовський, за результатами перевірки складено акт від 30 вересня 2008р. №0159/26/57/23/30115243.

На підставі зазначеного акта відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 листопада 2008р. №0004972330/0, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 73478,50 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено п. 1 ст. З Закону №265, а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО за період з 24 квітня 2008р. по 30 весреня 2008р., розрахункова книга №2657001686/1, №2657001686/2, №2657001686/3 з використаними розрахунковими квитанціями з №107702 по №107750 на суму 14 695,70 грн.

Статтею 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, "платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (стаття 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

Відповідно до п.1 ст. 3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при «продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Пунктом 12 статті 9 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

Статтею 10 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

Згідно пункту 20 Переліку окремих форм із умов діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»із змінами та доповненнями: страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена Картка»).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що страхування майнових та немайнових ризиків фізичних осіб проводилось в приміщенні страховика, тобто позивача. Підтвердженням цього є договір оренди землі від 04 травня 2006 року, укладений між ЗАТ «Страхова група «ТАС»та Новоазовською районною державною адміністрацією (а.с.51 - 57). На вказаній у даному договорі земельній ділянці позивачем розташовано павільйон, в якому він надавав страхові послуги. Суд вважає, що даний павільйон є приміщенням ЗАТ «Страхова група «ТАС».

Суд приходить до висновку що, в даному випадку, ЗАТ «Страхова група »при проведенні розрахункових операцій повинного було застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Пунктом 1 статті 17 Закону передбачено, що у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).

Таким чином, штрафні санкції в розмірі 73 478,50 застосовані до підприємства, згідно з рішенням ДПІ у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004972330/0 від 06 листопада 2008 р. відповідають вимогам чинного законодавства. Позовні вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність задоволенні позовних вимог, порушив норми матеріального та процесуального права, тому оскаржувану постанову суду слід скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Страхова група «ТАС»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання нечинним рішення від 06 листопада 2008 року №0004972330/0 відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання нечинним рішення від 06 листопада 2008 року №0004972330/0 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвала складена в повному обсязі 21.01.11