Постанова № 13517063, 24.01.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2011 р. Справа № 58/47-10

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився

відповідача - Бідної О.І. за довіреністю № 63 від 01.12.10 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4481Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2010 року по справі № 58/47-10

за позовом ТОВ "Агросфера", м. Дніпропетровськ

до ПСП агрофірми "Світанок", Харківська область, с. Першотравневе

про стягнення 595413,94 грн.

встановила:

Ухвалою колегії суддів господарського суду Харківської області від 22.12.09 року позов ТОВ "Агросфера" до ПСП агрофірми "Світанок" про стягнення 595413,94 грн. залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 року вищевказану ухвалу господарського суду від 22.12.2009 року скасовано та справу передано на розгляд по суті до господарського суду Харківської області.

ТОВ "Агросфера" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ПСП Агрофірми "Світанок" на користь ТОВ "Агросфера" 595413,94 грн., у тому числі: пеню у розмірі - 34 676,05 грн., проценти за користуванням товарним кредитом - 52 824,33 грн., суму індексації - 507 913,56 грн. та судові витрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не було належним чином виконано умови договору купівлі-продажу № 468-К, укладеного між сторонами 17.03.2008 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.06.2010 по справі № 58/47-10 (суддя Присяжнюк О.О., судді Лаврова Л.С., Смірнова О.В.) позов задоволено. Стягнуто з ПСП агрофірми "Світанок" на користь ТОВ "Агросфера" пеню у розмірі - 34676,05 грн., проценти за користуванням товарним кредитом - 52824,33 грн., суму індексації - 507913,56 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 5954,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: місцевий господарський суд прийняв рішення про стягнення заборгованості за відсутності передбачених законом та договором сторін підстав для її нарахування; проігнорував той факт, що ряд накладних, на підставі яких визначена заборгованість, складені за іншою угодою; крім того, господарський суд Харківської області прийняв оскаржуване рішення за відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву з урахуванням того, що справа передана на новий розгляд. Відповідач зазначає, що територіально розташований у віддаленому районі Харківської області, поштовий перебіг займає значний час, через що несвоєчасно отримує судові документи. Також відповідач вказує, що оскаржуваним рішення з нього безпідставно стягнуто 595413,94 грн. та судові витрати, адже не дана правова оцінка обґрунтованості розрахунків позивача, не визначено правову природу штрафних санкцій, не дослідженні положення та правова природа договору та факт існування позадоговірних поставок. Відповідач стверджує, що не порушував договірні зобов’язання, укладенні із позивачем.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Представник позивача в судове засідання 19.01.2011 року не з’явився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи не заявляв).

Приймаючи до уваги небажання позивача реалізувати своє право на участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає за можливе вирішити спір за відсутності даної сторони.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2010 р. у справі № 58/47-10 підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2008 року між ТОВ "Агросфера" (продавець) та ПСП агрофірмою "Світанок" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 468-К. У відповідності до умов договору продавець зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин (товар), відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

          Звертаючись до місцевого господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, позивач посилався на те, що відповідач не виконав належним чином зобов’язання за договором № 468-К від 17 03.2008 р., а саме несвоєчасно погасив заборгованість за проданий за договором товар, у зв‘язку із чим повинен сплатити позивачу пеню за прострочення платежу, проценти за користування товарним кредитом та індексацію.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції посилався на їх обґрунтованість, доведеність матеріалами справи та відповідність нормам чинного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що предметом позовних вимог є стягнення пені за прострочку платежу, процентів за користування товарним кредитом та індексації, які виникли на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 468-К від 17.03.08 р.

Пунктом 5.1. зазначеного договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару, супровідних документів, та підписання накладних на передачу товару.

Саме з цього моменту виникають у відповідача зобов’язання щодо оплати товару та зобов’язання щодо сплати процентів за користування товарним кредитом, та сплати індексації в разі несвоєчасної оплати за товар.

Пунктом 4.3. договору нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту. Нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця. Продавець виставляє рахунок –фактуру на суму нарахованих процентів, а також підписується акт виконаних робіт між сторонами.

Проте, задовольняючи вимогу щодо стягнення 52824,33 грн. відсотків за користування товарним кредитом, судом першої інстанції факт виконання умов договору щодо розрахунків за товарним кредитом залишений без уваги. Зокрема, суд першої інстанції не досліджував, чи дійсно виконувалися сторонами умови договору щодо товарного кредиту (нарахування процентів щомісячно, направлення рахунку-фактури на суму нарахованих процентів, підписання акту виконаних робіт між сторонами тощо).

Між тим, позивачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано жодного акту виконаних робіт на суму нарахованих процентів за користування товарним кредитом, в зв’язку з цим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача процентів за користування товарним кредитом.

Також колегія суддів зазначає, що нарахування відсотків на прострочену заборгованість за товарним кредитом на підставі п. 7.2. договору за своєю правовою природою є фактично засобом забезпечення виконання зобов’язання, тобто пенею. Подвійне нарахування пені (вона також заявлена позивачем окремо, саме як пеня), вирахування її в розмірі 0,1 % в день суперечить положенням ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», в силу чого стягненню не підлягає.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача суми індексації платежів по товарному кредиту за договором у розмірі 507913,56 та пені у розмірі 34676,05 грн., з огляду на те, що як свідчать матеріали справи, ТОВ "Агросфера" поставило відповідачу в період з 31.03.2008 року по 07.08.2008 року товар за видатковими накладними відповідно до специфікацій: № 1 від 17.03.2008 року, № 3 від 14.04.2008 року, № 4 від 06.05.2008 року, № 5 від 22.05.2008 року, № 6 від 27.05.2008 року, № 7 від 04.06.2008 року, № 8 від 01.08.2008 року, відповідач розрахувався за поставлений товар, але як стверджує позивач, оплата була проведена з порушенням строків, доказів в підтвердження цього позивачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано. Відповідач заперечував факт порушення строків оплати та в підтвердження цього надав копії платіжних доручень (а.с. 131-143 т. 1), з яких вбачається, що відповідачем дійсно не було порушено строків оплати, в зв’язку з цим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості нарахування пені та індексації.

Колегія суддів вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та неправомірно задоволені місцевим господарським судом, оскільки позивачем до матеріалів справи не додані доказів в обґрунтуванням заявлених ним до стягнення сум.

Крім того, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не встановила порушень прав відповідача з боку суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі з’ясовані та правильно оцінені обставини у справі, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог позивача має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101,102, п.2 ст. 103, п. п. 2-4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.06.2010 року по справі № 58/47-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ТОВ "Агросфера" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, розрахунковий рахунок 26003001300072, ВАТ "Актабанк" в м. Дніпропетровськ, МФО 307394, ЄДРПОУ 31320991, ІПН 313209904610, № свідоцтва ПДВ 03909804) на користь ПСП агрофірми "Світанок" (63813, Харківська область, Борівський район, с. Першотравневе, розрахунковий рахунок 2600305760397 в БТ смт. Борова філія "відділення ПІБ м. Ізюм" в Борова, МФО 351492, код ЄДРПОУ 00850968, ІПН 00850960058, № свідоцтва 27715759) 2978,00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя                                                            В.Я. Погребняк

                     суддя                                                            В.В. Афанасьєв

суддя                                                            М.М. Слободін

Повний текст постанови складено та підписано 24.01.2011 року