Постанова № 13517068, 25.01.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р. Справа № 29/280-10

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бабакова Л.М. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі –Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився,

відповідача – Гедзей Н.В. ( дов. № 0110/10-13 від 01.10.2010 р.)

3-ої особи –не з’явився,

розглянувши апеляційну скаргу позивача, ПАТ «Інноваційно-промисловий банк», (вх. № 4474 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010 р. по справі №29/280-10,

за позовом ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»(ВАТ «Інпромбанк») правонаступник АКБ УБТС, м. Харків, ( код ЄДРПОУ 20021814)

до відповідача ЗАТ «Харківенергоремонт», м. Харків (код ЄДРПОУ 25456741)

3-тя особа - ТОВ «Біоенергоресурс», м. Шостка, Сумська обл.

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 565 від 12.03.2008 р. в сумі 125025,22 грн., а саме нежитлову будівлю літ. "Б-2", загальною площею 5612,0кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вулиця Сериківська, 1, яка належить ЗАТ "Харківенергоремонт", розташоване: 61057, м. Харків, провулок Театральний, 11/13; встановити спосіб реалізації предмету іпотеки за іпотечним договором № 565 від 12.03.2008 р. шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ "Інноваційно-промисловий банк" від свого імені будь-якій особі покупцеві за початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі висновку суб’єктом оціночної діяльності; зобов’язати ЗАТ "Харківенергоремонт" фактично звільнити нежитлову будівлю літ. "Б-2", загальною площею 5612,0 кв. м., розташовану за адресою: м. Харків, вулиця Сериківська, 1; стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.11.2010 р. (суддя Тихий П.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Приймаючи рішення, господарський суд вважав, що оскільки на момент пред’явлення позову основне зобов’язання, за яке поручався відповідач, припинено, то і договір іпотеки припинився з моменту припинення основного зобов’язання. З огляду на це господарський суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

ПАТ "Інноваційно-промисловий банк" не погодився з рішенням господарського суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010 р. по справі № 29/280-10 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Апелянт вважає, що оскільки боржником зобов’язання за кредитним договором не виконано, то ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»має право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

Представник апелянта в судове засідання не з’явився про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час засідання був повідомлений у належний встановлений процесуальним законом спосіб, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце засідання був повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення, яке надіслано на адресу місця його реєстрації. Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Представник відповідача відзиву на апеляційну скаргу не надав у судовому засіданні пояснив, що проти апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необґрунтованою і просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010 р. залишити в силі, як таке, що прийнято при дослідженні всіх обставин справи та у відповідності з нормами матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом Харківської області так і під час апеляційного провадження, між ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», правонаступником якого є позивач –ПАТ «Інноваційно -промисловий банк», (кредитор) та третьою особою –ТОВ «Біоенергоресурс»(позичальник) 12.03.2008 р. був укладений кредитний договір № 09-2008 та договори про зміну кредитного договору від 30.04.2008 р., від 07.07.2008 р., від 31.10.2008 р., від 06.03.2009 р., відповідно до яких позивач відкрив кредитну лінію і надав ТОВ «Біоенергоресурс»кредит у сумі 1250000, 00 грн., строком користування з 12.03.2008 р. до 07.09.2009 р. (а.с. 9-17).

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, що підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ «Біоенергоресурс»(а.с. 23).

Згідно із договором від 06.03.2009 р. про зміну кредитного договору № 09-2008 від 12.03.2008 р. встановлено обов'язок позичальника забезпечити остаточне повернення одержаного кредиту не пізніше 07.09.2009 р., однак позичальник в порушення домовленості сторін кредит не повернув, проценти за користування ним не сплатив.

В забезпечення виконання кредитного договору позивач та відповідач 12.03.2008 р. уклали іпотечний договір за р.№ 565. Відповідно до п.2.2 зазначеного договору предметом іпотеки є нежитлова будівля літ. «Б-2», загальною площею 5612,0 кв.м., розташована за адресою місто Харків, вулиця Сериківська, 1 (один), оціночною вартістю 7 429 000, 00 грн. (п.2.6 договору іпотеки) (а.с. 18-19)

Пунктом 1.2 іпотечного договору сторони передбачили, що іпотекодавець забезпечує наступні вимоги іпотекодержателя: вимоги із сплати фактично наданої суми кредиту, вимоги із сплати суми процентів, вимоги із сплати пені, вимоги із відшкодування збитків.

Постановою господарського суду Сумської області від 21.01.2010 р. по справі № 7/198-09 боржника –ТОВ «Біоенергоресурс»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Куштима О.М. (а.с. 42).

Відповідно до вимог ст. 25 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»було опубліковане оголошення в газеті «Голос України»№ 28 (4778) от 17.02.2010 р. про визнання боржника банкрутом та повідомлено, що вимоги кредиторів приймаються протягом 30-денного строку з дати виходу оголошення.

Протягом встановленого строку позивач заявив вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № 09-2008 від 12.03.2008 р. в розмірі 1303077,65 грн.

Вимоги позивача, у розмірі 125,00 були віднесені до 1 черги; у розмірі 1215412,35 грн. до 4 черги; у розмірі 87 665,30 грн. до 6 черги.

Грошових коштів, отриманих від реалізації майна боржника, вистачило на погашення вимог кредиторів першої, другої, третьої черги повністю та частково (пропорційно заявленим вимогам) четвертої черги кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ЗАТ "Харківенергоремонт" 14.09.2010 р. (а.с. 4), а 13.09.2010 р. відбулася державна реєстрація припинення юридичної особи ТОВ "Біоенергоресурс" у зв’язку з визнанням його банкрутом (а.с. 38).

Частиною 1 статті 593 ЦК України передбачено, що право застави припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

У ч. 1 ст. 17 Закону України „Про іпотеку" зазначено, що: іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

П. 8.1 договору іпотеки від 12.03.2008 р. встановлено, що договір вступає в силу з часу його нотаріального посвідчення та діє до припинення основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою.

Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги кредиторів не задоволені у зв'язку із недостатністю майна вважаються погашеними.

Ст. 104 ЦК України встановлено: юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації; юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення; порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Ст. 609 ЦК України встановлено: зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що основне зобов’язання за кредитним договором № 09-2008 від 12.03.2008 р. є припиненим. Зважаючи на те, що позивачем під час процедури банкрутства були заявлені грошові вимоги (заборгованість за кредитним договором від 12.03.2008 р.) до ТОВ «Біоенергоресурс», які були включені у встановленому законом порядку до реєстру вимог кредиторів, однак, у зв’язку з тим, що майна боржника для повного погашення грошових вимог було недостатньо, то на підставі ч. 6 ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вони вважаються погашеними.

Враховуючи вищенаведені норми права та беручи до уваги той факт, що основне зобов’язання за кредитним договором від № 09-2008 від 12.03.2008 р. є припиненим, господарський суд Харківської області вірно вважав, що з моменту припинення основного зобов’язання є припиненою і іпотека, якою забезпечено це зобов’язання.

У роз’ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 24.12.1999 р. № 02-5/602 із змінами, внесеними згідно з роз’ясненням Вищого арбітражного суду України від 18.04.2001 р. № 05-2/467, Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/609 зазначено, що у випадку припинення забезпеченого заставою зобов’язання, незалежно від причин такого припинення у господарського суду немає правових підстав для задоволення вимог, заснованих на договорі застави, якою забезпечувалось відповідне зобов’язання.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду Харківської області про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне стягнути з ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»(ВАТ «Інпромбанк») правонаступник АКБ УБТС, м. Харків на користь державного бюджету України 5582,63 грн. державного мита за апеляційною скаргою, зважаючи на таке.

Відповідно до Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито»державне мито справляється із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх перегляд за ново виявленими обставинами.

Ставки державного мита встановлюються в такому розмірі: із заяв, що подаються до господарських судів: із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із апеляційних і касаційних 50 відсотків ставки, скарг на рішення та постанови, що підлягає сплаті у а також заяв про перегляд їх разі подання заяви, за ново виявленими обставинами для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

З позовної заяви вбачається, що позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором у сумі 1125025,22 грн. тобто спір, який є предметом розгляду даної справи є майновим, тому за подання позовної заяви до господарського суду першої інстанції позивач повинен був сплатити 11250,25 і, відповідно, за подання апеляційної скарги до апеляційного господарського суду –5625,13 грн. Однак, апелянт всупереч встановленим Декретом «Про державне мито»ставкам за подання апеляційної скарги сплатив лише 42,50 грн., тому недоплата до державного бюджету складає суму 5582,63 грн. і підлягає стягненню з апелянта, ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»(ВАТ «Інпромбанк») правонаступник АКБ УБТС, м. Харків.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010 р. по справі № 29/280-10 залишити без змін.

Стягнути з ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»(ВАТ «Інпромбанк») правонаступник АКБ УБТС, м. Харків, вул.. Клочківська, 3 ( код ЄДРПОУ 20021814) на користь державного бюджету України 5582,63 грн. державного мита за апеляційною скаргою.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Бабакова Л.М.

Суддя Шутенко І.А.