Рішення № 13515823, 14.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р. Справа № 10/243-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/243-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс»,

м. Київ

до Нижчедубечнянської селищної ради Вишгородського району,

с. Нижня Дубечня

про стягнення 17988,90 грн.

Представники:

від позивача: Якушко Д.А. - довіреність б/н від 18.10.2010 р.

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Нижчедубечнянської селищної ради Вишгородського району (далі-відповідач) про стягнення з останнього 17988,90 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 494 від 30.08.2009 р. в частині сплати вартості наданих позивачем підрядних робіт, у зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 14997,60 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 1510,44 грн. пені, 371,04 грн. 3 % річних та 1109,82 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 09.11.2010 р. порушено провадження у справі № 10/243-10 та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні 30.11.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, проте відзиву на позов та інших витребуваних документів до суду не надав, у зв’язку з чим судом оголошено перерву до 14.12.2010 р., про що належним чином повідомлено представників сторін.

В судовому засіданні 14.12.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання 14.12.2010 р. не з’явився, проте 13.12.2010 р. через загальний відділ господарського суду від останнього надійшло клопотання № 485 від 13.12.2010 р. про відкладення розгляду справи, у зв’язку із хворобою його повноважного представника.

Представником позивача надано усні заперечення щодо відкладення розгляду справи та наполягав на розгляді справи по суті без участі представника відповідача.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, врахувавши повторне не надання відповідачем відзиву на позов та доказів знаходження його представника на лікарняному, беручи до уваги заперечення позивача, відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2009 р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено Договір № 494, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого підрядник зобов’язується виконати за завданням замовника роботи по очищенню з видаленням відкладень з КНС, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити зазначені роботи, згідно з актами виконаних робіт.

Умовами п.п. 2.1, 2.2 договору передбачено, що ціна договору складає 14997,60 грн., в тому числі ПДВ, проте яка підлягає кінцевому визначенню по фактично виконаним об’ємам та актам виконаних робіт, за цінами на момент їх оплати.

Між позивачем та відповідачем підписані умови щодо договірної ціни на очищення з видаленням відкладень у КНС, у с. Нижня Дубечня Київської області, що здійснюються у 2009 р., якою визначено, що вартість робіт складає 14977,60 грн.

Крім того, між сторонами підписана довідка типової форми КБ-3, з якої вбачається, що вартість виконаних підрядних робіт становить 14997,60 грн.

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання згідно з умовами договору, виконавши роботи на очищення з видаленням відкладень у КНС на загальну суму 14977,60 грн. що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі підрядних робіт від 30.08.2009 р.

Зауважень щодо якості наданих позивачем робіт з боку відповідача не надходило.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що оплата наданих підрядником робіт здійснюється по факту повного їх виконання та затвердження актів форми КБ-2в і КБ-3, не пізніше грудня 2009 р.

Проте в порушення умов договору та взятих на себе зобов’язань, вартість наданих позивачем послуг у сумі 14997,60 грн. залишена відповідачем не сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов’язань.

Як встановлено ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані останнім на підставі Договору № 494 від 30.08.2009 р. підрядні роботи на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 14997,60 грн. підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати виконаних робіт, позивач на підставі п. 6.4 договору, просить суд стягнути 1510,44 грн. пені, яка нарахована за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р.

Умовами п. 6.4 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати наданих підрядником робіт, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що наданий позивачем до матеріалів позовної заяви розрахунок пені є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 1510,44 грн. пені визнається судом та підлягає задоволенню.

Також, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 371,04 грн. та інфляційні втрати у сумі 1109,82 грн., нарахованих за період з 01.01.2010 р. по 28.10.2010 р.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат і 3 % річних та дійшов висновку про задоволення зазначених вимог за розрахунком позивача, який є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Нижчедубечнянської селищної ради Вишгородського району (07361, Київська область, Вишгородський район, с. Нижня Дубечня, вул. Леніна, 48; код ЄДРПОУ 23569913) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс»(01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13; код ЄДРПОУ 32492718) 14997,60 грн. заборгованості, 1510,44 грн. пені, 371,04 грн. 3 % річних, 1109,82 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати: 179,89 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов

Повне рішення складено - 16.12.2010 р.