Постанова № 13514911, 22.09.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року                               Справа № 2а-3321/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді                                        Татаринова Д.В.

при секретарі                                        Гончаренко Н.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:          Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

до:           Відкритого акціонерного товариства «Завод «Львівсільмаш», м Запоріжжя

про:           стягнення суми недоїмки по страховим внескам,

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,          

від відповідача: не прибув, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі до відкритого акціонерного товариства «Завод «Львівсільмаш», в якому позивач просить суд стягнути з відповідача недоїмку по страховим внескам у розмірі 358960,57 гривень та пеню у розмірі 33508,56 гривень.

Ухвалою суду від 11 червня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3321/10/0870 та призначено судове засідання на 30 червня 2010 року.

Ухвалою суду від 30 червня 2010 року за письмовим клопотанням представника позивача, провадження у справі зупинялось до 19 серпня 2010 року.

У зв’язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, на підставі ст. 128 КАС України, розгляд справи двічі відкладався до 22 вересня 2010 року.

У судове засідання 22 вересня 2010 року представник позивача не прибув, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Також, представник позивача надав уточнення адміністративного позову та просить стягнути з відповідача недоїмку по страховим внескам у розмірі 358960,57 гривень та пеню у розмірі 15259, 31 гривень.

В обґрунтування зазначив, що з 09 лютого 2009 року по 14 квітня 2010 року ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі №25/47/09 було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Завод «Львівсільмаш» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Отже, пеня на суму недоїмки не повинна була нараховуватись за період з лютого 2009 року по травень 2010 року, тому становить15259, 31 грн.

Представник відповідача належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 22 вересня 2010 року не прибув, до суду надав заперечення на адміністративний позов, у яких вказав, що 09 лютого 2009 року ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі №25/47/09 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Завод «Львівсільмаш» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів). Вважає, що позивачем неправомірно нарахована пеня за період з 06 березня 2009 року по 31 березня 2010 року у розмірі 33508, 56 грн., оскільки протягом вказаного періоду діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Крім того, представник відповідача зазначив, що сума недоїмки в розмірі 358960, 57 грн. виникла у період з жовтня 2006 року по березень 2010 року, тобто до 18 травня 2010 року, коли було порушено справу про банкрутство ВАТ «Завод «Львівсільмаш» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” конкурсні кредитори за вимогами, за вимогами які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги належать до конкурсних вимог, на які поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності або загибелі, визначає Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.          

Статтею 2 цього Закону передбачено, що його дія поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, обов’язковість сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є одним із основних принципів страхування.

Як встановлено ст. 45 вказаного Закону, роботодавець як страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно із ст. 47 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, страхувальник здійснює страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком. Страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом. Розміри страхових внесків страхувальників обчислюється для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюються податкове законодавство.

Порядок та строки здійснення страхових внесків визначено Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена Постановою правління Фонду № 36 від 12 липня 2010 року.

У відповідності до п. 4.12 вказаної Інструкції, страхові внески оплачуються страхувальниками-роботодавцями в день одержання коштів на оплату праці в установах банку. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно з пунктами 5.1., 5.2. зазначеної Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в порядку передбаченому законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у розрахунковій відомості про нарахування і перерахування страхових внесків за І квартал 2010 року, яка подана до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі, самостійно визначено розмір недоїмки зі сплати страхових внесків, яка складає 358960, 57 грн.

Крім того, відповідно до п. 8.4 Інструкції на виявлену під час перевірки суму недоїмки нарахована пеня у розмірі 15259, 31 грн.

Пунктом 10 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України встановлено, що усі спірні питання, які виникають між страхувальником та органами виконавчої дирекції Фонду з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат у рахунок страхових внесків, вирішуються в судовому порядку.

Оскільки недоїмка по сплаті страхових внесків у розмірі 358960, 57 грн. та пеня у розмірі 15259, 31 грн. в добровільному порядку ВАТ «Завод «Львівсільмаш» не сплачена, на виконання п. 10 зазначеної Інструкції, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із вимогою про стягнення з відповідача вказаної суми.

Посилання ж позивача на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі №25/47/09 було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Завод «Львівсільмаш» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів не приймається судом до уваги, оскільки, як свідчать матеріали справи, сума недоїмки у розмірі 358960, 57 грн. виникла у період з жовтня 2006 року по березень 2010 року, тобто до порушення справи про банкрутство ВАТ «Завод «Львівсільмаш» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, оскільки на час розгляду справи відповідачем доказів сплати недоїмки у розмірі 358960, 57 грн. та пені у розмірі 15259, 31 грн. суду не надано, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є законними та підтвердженими зібраними у справі доказами.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд вважає позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі про стягнення з ВАТ «Завод «Львівсільмаш» недоїмки по сплаті страхових внесків у розмірі 358960, 57 грн. та пені у розмірі 15259, 31 грн. є доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Завод «Львівсільмаш»(код ЄДРПОУ 05786134) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі суму недоїмки по страховим внескам у розмірі 358960 (триста п’ятдесят вісім тисяч дев’ятсот шістдесят) грн.. 57 коп. та пені у розмірі 15259 (п'ятнадцять тисяч двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 31 коп. на (р/р 37174403900007 ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 25919750).

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.          

Суддя                                                                                Д.В. Татаринов