Постанова № 13514842, 27.10.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 року 12:25 Справа № 2а-6892/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

при секретарі Полтавець Д.В.

за участю:

прокурора Маркова І.О.

представників позивача Білюшова В.М., Дорошевої Н.А.

представника відповідача Радової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Інвест - Ресурс»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 26.07.2010 №0000172305/0, №0000192305/0

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідачем було проведено перевірку його господарської діяльності, за результатами якої складено акти на підставі якого відповідачем були винесено податкові повідомлення рішення. Так податковим повідомленням рішенням №0000172305/0 від 26.07.2010 зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010 року на суму 25870 грн. та податкове повідомлення рішення №0000192305/0 від 26.07.2010, яким позивачеві було визначено податкове зобовязання з ПДВ за грудень 2009 року на загальну суму 64212 грн. 00 коп. зазначені податкові повідомлення рішення позивач вважає прийнятими з порушенням норм діючого законодавства та просить суд визнати протиправними та скасування податкові повідомлення рішення від 26.07.2010 №0000172305/0, №0000192305/0. Крім того, позивач також просить суд стягнути з Державного бюджету України на його користь судові витрати.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та пояснили, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті на підставі невірно встановлених фактів викладених у акті №98/23-5/35536459 від 20.07.2010, який складено за результатами позапланової невиїзної перевірки, а саме: відповідач вважає, що позивач неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму у розмірі 69411 грн. 00 коп., з яких 200 грн. 00 коп. за рахунок отриманих послуг оренди та 69211 грн. 00 коп. за рахунок придбання позивачем абразивної продукції у ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» (далі ВАТ «Абразив»), оскільки при перевірці ланцюга контрагентів встановлено, що одним із постачальників ВАТ «Абразив» є ПП «СНП-80», контрагентом якого являється ТОВ «ВКФ «Ліа», а його контрагентом є ТОВ «Компанія Кронверк» та ТОВ «Міріада ТМ».

Так вищевказаним актом встановлено, що ТОВ «Компанією Кронверк» не задекларовано податкових зобовязання з ПДВ на загальну суму 33194 грн. 69 коп., а ТОВ «Міріада ТМ» - 10341 грн. 14 коп..

Крім того, представники позивача зазначають, що у вищевказаному акті відсутні будь-які посилання відповідача на порушення законодавства контрагентами ланцюга постачання ПП «СНП-80» та ВАТ «Абразив», а також ніяким чином не обґрунтовано зв'язок між податковим кредитом позивача (сформованим в результаті придбання у ВАТ «Абразив» виробленої ним абразивної продукції на суму 347052 грн. 67 коп., у тому числі ПДВ 69410 грн. 53 коп.) та не задекларованим податковим зобовязанням ТОВ «Компанія Кронверк» та ТОВ «Міріада ТМ».

Також представники позивача зазначили, що між виробником продукції, ВАТ «Абразив», та ПП «Інвест - Ресурс» відсутній ланцюг контрагентів та вони не мають ніякого відношення до недотримання податкового законодавства ТОВ «Компанія Кронверк» та ТОВ «Міріада ТМ».

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з обставин викладених у своїх письмових запереченнях та просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Співробітниками відповідача було проведено перевірку господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 по 31.12.2009. Так за результатами перевірки був складений акт на підставі якого ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення - рішення № 0000172305/0 від 26.07.2010, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 25870 грн. 00 коп. та № 0000192305\0, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 64 212 грн. 00 коп..

Зменшення відбулось внаслідок порушення підприємством п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 №168/97-ВР (далі Закон №168/97- ВР), та полягає в неправомірному завищенні суми бюджетного відшкодування у січні 2010 року в сумі 25 870 грн. 00 коп.. Так в порушення зазначеної норми підприємством занижено податок на додану вартість за грудень 2009 року на 42 808 грн. 00 коп..

При проведенні перевірки відповідачем було встановлено, що підприємство позивача у грудні 2009 року мало взаємовідносини з ВАТ «Абразив».

Під час проведення перевірки досліджувалась схема постачання товару, з метою вивчення господарських операцій, що вплинули на формування ціни товару при його постачанні. За результатами проведених зустрічних перевірок з питань фінансово - господарських взаємовідносин позивача з постачальниками товарів було встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Компанія Кронверк» здійснюється поза межами правового поля, а саме під час перевірки встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового зобов'язання ТОВ «Компанія Кронверк» та сумою податкового кредиту задекларованого підприємствами покупцями за період з 05.11.2009 по 28.02.2010 у розмірі 33194 грн. 69 коп., причиною розбіжностей є недекларування податкових зобов'язань ТОВ «Компанія Кронверк», що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності товариства позивача з ТОВ «Компанія Кронверк».

Також було проведено перевірку ТОВ «Міріада ТМ», якою встановлено, що основним видом діяльності підприємства являється оптова торгівля будівельними матеріалами, вироблення та виготовлення сировини є не характерним для діяльності підприємства. У підприємства відсутні необхідні умови для досягнення результатів господарської діяльності, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Для здійснення своєї господарської діяльності у підприємства відсутня штатна чисельність працівників.

Вказані операції давали змогу збільшити валові витрати позивача, через формування ціни придбання з націнкою, що перевищувала ціну товару.

Так за рахунок збільшення валових витрат, шляхом укладання угод і наступних дій платника податку, який продав товар, вбачається навмисне здійснення ним діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом, як мінімізації сплати податку на прибуток так і безпідставного відшкодування ПДВ.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти заявлених вимог позивача з тих самих підстав та просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін та прокурора, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Інвест - Ресурсбуд» зареєстроване як юридична особа 08.11.2007 про що видано свідоцтво про його реєстрацію сер.А01 №020689 та являється платником податку на додану вартість.

19.01.2010 позивач подав до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя декларацію з ПДВ за грудень 2009 року, якою визначено суму бюджетного відшкодування у розмірі 25870 грн. 00 коп.

09.04.2010 відповідачем складено довідку №82/23-2/35536459 про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Інвест - Ресурсбуд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 по 31.12.2009, відповідно до п.п.3.3 зазначеної довідки перевіркою показників довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до податкової декларації за січень 2010 року) порушень не встановлено та визначено суму яка підлягає бюджетному відшкодуванню визначено в розмірі 25870 грн. 00 коп. Крім того у пункті 4 вищевказаної довідки зазначено, що документальною перевіркою порушень не встановлено та за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року у розмірі 25870 грн. 00 коп., що повязано з ненадходженням відповідей на зустрічні перевірки до виробника або імпортера.

Для підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування відповідачем були проведений ряд перевірок контрагентів ланцюга постачання.

Так перевіркою встановлено, що основним постачальником позивача у грудні 2009 року являється ВАТ «Абразив». В ході проведення перевірки, при опрацюванні системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, до декларації з ПДВ за грудень 2009 року встановлено, що постачальником ВАТ «Абразив» у перевіряє мий період являвся ПП «СПН-80». В свою чергу основним постачальником останнього є ТОВ «ВКФ «ЛІА» постачальником якого являються ТОВ «Компанія Конверк» та ТОВ «Міріада ТМ».

18.06.2010 відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Міріада» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.11.2009 по 29.02.2010, про що складено акт №77/23-2/36712029, яким встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України, ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 та встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у період з 01.11.2009 по 29.02.2010, які підпадають під визначення ст.3 Закону №168/97-ВР.

21.06.2010 була також проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Компанія Кронверк» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 15.10.2009 по 31.05.2010, про що складено акт №82/23-5/36802756, яким встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України, ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 та встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у період з 15.10.2009 по 31.05.2010, які підпадають під визначення ст.3 Закону №168/97-ВР.

Так за результатами цих перевірок складено акт №98/23-5/35536459 від 20.07.2010 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Інвест - Русерсбуд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 по 31.12.2009 яким вставлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст7 Закону №168/97-ВР, а саме: неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суму ПДВ у розмірі 69211 грн. 00 коп., п.1.8 ст.1, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР завищення суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2010 року на суму 25870 грн. 00 коп. та занижено суму податку на додану вартість за грудень 2009 року на 42808 грн. 00 коп., оскільки, що у перевіряємому періоді позивач мав правовідносини з ВАТ «Абразив».

На підставі зазначено акту відповідачем винесені податкові повідомлення рішення від 26.07.2010 № 0000172305/0, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010 року на 25870 грн. 00 коп. та податкове повідомлення-рішення від 26.07.2010 № 0000192305/0, яким визначено податкове зобовязання з ПДВ за грудень 2009 року на суму 64212 грн. 00 коп. у тому числі основний платіж 42808 грн. 00 коп. та штрафні санкції 21404 грн. 00 коп..

Суд вважає, що зазначені податкові повідомлення рішення винесені з порушенням норм діючого податкового законодавства, оскільки відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Крім того, відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст. 7. Закону України № 168/97-ВР саме податкова накладна є звітним податковим та одночасно розрахунковим документом.

Отже, Закону № 168/97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Як зазначалось вище, постачальником позивача у перевіряємому періоді був ВАТ «Абразив», який відповідно до контракт №ПП 1323/69-28197 від 11.12.2008 постачав позивачеві абразивну продукцію.

Так 08.04.2010 на адресу ВАТ «Абразив» відповідачем було направлено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо правових відносин з покупцем ПП «Інвест - Русерсбуд» згідно з виписаними ВАТ «Абразив» податковими накладними.

23.04.2010 ВАТ «Абразив» було надано відповідачеві пояснення та копії документів підтверджуючих правові стосунки з позивачем, на підставі яких відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ «Абразив» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ПП «Інвест - Ресусрбуд» за період з грудня 2009 року по січень 2010 року, про що складено довідку №123/08-02/00222226, якою підтверджено правовідносини ВАТ «Абразив» та ПП «Інвес - Ресурсбуд».

Крім того відповідач у своїй довідці №82/23-2/35536459 від 09.04.2010 підтверджує залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку у розмірі 25870 грн. 00 коп., про що зазначено у додатку №7 до вказаної довідки.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України № 168/97-ВР акт перевірки не містить, ПП «Інвест-Ресурсбуд» цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим товарам до складу податкового кредиту оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.

Що стосується правовідносин позивача з іншими контрагентами, суд зазначає наступне.

Правовий аналіз діяльності контрагентів ВАТ «Абразив» наведений податковим органом в акті перевірки, зокрема ПП «СПН-80», та відповідно його контрагентів, з точки зору права не має жодного значення.

Так, чинним законодавством дійсно передбачено право податкового органу проводити зустрічні перевірки по ланцюгу постачання, однак в даному випадку після ВАТ «Абразив», безпосереднього контрагента позивача, відсутній «ланцюг постачання», оскільки товар, який був придбаний ПП «Інвест-Ресурсбуд», був виготовлений (створений вперше) саме на ВАТ «Абразив». Крім того, проводячи такий аналіз, податковий орган навіть на зазначив, який саме «ланцюг постачання» він відстежував (за якими товаром чи за якими послугами).

Не ґрунтуються на законі доводи податкового органу про те, що фіктивність фірм, які перебували у відносинах з ПП «СПН-80», безпосереднім контрагентом ВАТ «Абразив», мають вплив на формування податкового кредиту позивача у справі та на його право на бюджетне відшкодування.

За таких обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Інвест - Ресурс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 26.07.2010 №0000172305/0, №0000192305/0 є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 159-163 КАС України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 №168/97-ВР, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «Інвест - Ресурс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 26.07.2010 №0000172305/0, №0000192305/0 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення рішення №0000172305/0 від 26.07.2010 винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Скасувати податкове повідомлення рішення №0000192305/0 від 26.07.2010 винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя.

В частині щодо стягнення з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя на користь Приватного підприємства «Інвест - Ресурс» судових витрат відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис)І.В.Батрак