Ухвала суду № 135146209, 24.03.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4376/25

Провадження № 2-п/0203/10/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Шовкоплясі М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 01 грудня 2025 року у цивільній справі № 203/4376/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2026 року ОСОБА_1 за представництва адвоката Кірюшина А.А. в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 01 грудня 2025 року у цивільній справі № 203/4376/25 за позовом ТОВ ФК Ейс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки її неявка в судове засідання викликана поважними причинами, оскільки вона перебувала закордоном через військовий стан в Україні, рішення не отримувала та дізналась про рішення лише з відкриттям виконавчого провадження, що позбавило її можливості бути присутньою у судових засіданнях та скористатись правовою допомогою, зважаючи на те, що суд невірно встановив обставини справи і взагалі наявність заборгованості, оскільки позивачем не надані докази відступлення права вимоги до договорами факторингу, відсутні докази підтвердження оплати за договорами факторингу, витяги з реєстрів прав вимоги з реєстрів боржників сформовані самостійно позивачем і складаються лише з кількох аркушів, лише останні з яких містить підписи і печатки. Крім того, кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений 24 липня 2021 року, тоді як договір факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладений 28 листопада 2018 року, тобто на час, коли взагалі жодних зобов`язань між первісним кредитором та боржником не існувало, у зв`язку з чим неможливо було передати будь-яке право вимоги за цим договором факторингу до ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відповідач просила скасувати заочне рішення та призначити розгляд в спрощеному провадженні без виклику сторін.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09 березня 2026 року дану заяву розподілено та передано в провадження судді Колесніченко О.В. 10 березня 2026 року.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року вказану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 24 березня 2026 року.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, проте її представник адвокат Кірюшин А.А. у поданій в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 24 березня 2026 року заяві клопотав про розгляд заяви про скасування заочного рішення у відсутності сторони відповідача.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не прибув, подавши в підсистемі «ЄСІТС «Електронний суд» 10 березня 2026 року заяву, в якій наполягав на відмові у задоволенні заяви про скасування заочного рішення, навівши на спростування доводів відповідачки аргументи того, що за дані копії паспорту відповідачки для виїзду за кордон не підтверджують перебування останньої за межами України в період з 26 червня 2025 року по 01 січня 2026 року. Крім того, договір факторингу № 28/11118-01 від 28 листопада 2018 року є рамковою угодою, оскільки за умовами цього договору сторони погодили тривалий строк співпраці з 28 листопада 2018 року по 31 грудня 2024 року, та передавались вимоги на підставі Реєстру прав вимоги, що містять перелік конкретних прав вимоги, а не у день укладення вказаного договору. На підтвердження уступки права вимоги за кожним з договорів додані докази оплати, зокрема, акти звірки взаємних розрахунків та платіжні документи, а тому позовні вимоги доведені належними та допустимим доказами, і судом ухвалене обґрунтоване та законне рішення.

За наведених обставин належного повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, їх неявка за вимогами ч.ч.1 ст. 287 ЦПК України не перешкоджає розгляду у їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, додані до заяви докази, матеріали цивільної справи № 203/4376/25 та наявні в них докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Встановлено, що 01 грудня 2025 року Центральним районним судом міста Дніпра ухвалене заочне рішення у цивільній справі № 203/4376/25 (провадження № 2/0203/2030/2025), за яким позов ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задоволений та на користь ТОВ «ФК «Ейс» з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 720535509 від 24 липня 2021 року в розмірі 87 692,00, що складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 22 000,00 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 65 692,00 грн. (а.с.127-130).

Так, ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 26 червня 2025 року у зазначеній цивільній справі відкрите спрощене позовне провадження з призначенням судового засідання на 25 серпня 2025 року.

Про судові засідання, призначені і за 25 серпня 2025 року, 19 вересня 2025 року, , 05 листопада 2025 року, 01 грудня 2025 року відповідачка повідомлялася судовими повістками, направленими рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, відомості про що отримані з офіційних даних Єдиного державного демографічного реєстру і за тією адресою, яку сама відповідачка вказана у своїй заяві про перегляд заочного рішення.

Крім того, на зазначений відповідачкою номер телефону у кредитному договорі та позивачем в позовній заві судом направлялися смс-судові повістки, які не доставлені через неможливість доставки, проте суд зазначає що і у заяві про перегляд заочного рішення відповідачка телефон не зазначає, хоча очевидним є факт користування нею в умовах сучасності телефоном.

Доводи представника відповідачки про те, що вона перебувала за межами України через що не отримувала кореспонденцію, суд відхиляє, оскільки з копії паспорту ОСОБА_1 , для виїзду за кордон видно лише, що відповідачка перетинала кордон в аеропорту Дубліна 31 травня 2023 року та 22 лютого 2025 року, проте ці дані жодним чином не підтверджують обставини відсутності відповідачки в Україні з часу відкриття провадження судом 26 червня 2025 року і до часу ухвалення рішення 01 грудня 2025 року.

Наведена вище процесуальна поведінка відповідачки свідчить про неповажність причин неявки в судове засідання.

Крім того, обставин, на які посилається представник відповідачки не спростовують правильності висновків суду у рішення про укладення нею кредитного договору № 720535509 від 24 липня 2021 року, отримання від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» коштів 24 липня 2021 року в сумі 22 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с.34) та випискою по рахунку, а також про доведеність у позивача права вимоги до відповідачки за договорами факторингу.

Доводи представника відповідача про те, що позивачем не надані докази підтвердження проведення оплати за кожним з договорів факторингу, спростовуються наявними в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» від 31 грудня 2021 року (а.с.57), платіжною інструкцією в національній валюті від 30 травня 2023 року № 4097 про оплату за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року здійсненим ТОВ «ВК «Онлайн Фінанс» на користь ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.66-зворот), платіжними інструкціями в національній валюті від 04 червня 2025 року, 05 червня 2025 року, 06 червня 2025 року про оплату за договором факторингу від 29 травня 2025 року № 29/05/25-Е позивачем ТОВ «ФК «Ейс» на користь ТОВ «Онлайн фінанс» (а.с.75-77).

Доводи представника відповідача про те, що неможливо передати право вимоги до відповідачки за кредитним договором від 24 липня 2021 року на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 за зобов`язанням, яке взагалі не виникало, суд відхиляє, оскільки вказаний договір факторингу за його умовами є рамковим і право вимог до відповідачки перейшло в рамках цього договору факторингу на підставі підписаного сторонами Реєстру прав вимог, який складений та підписаний між ТО» Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» № 157 26 жовтня 2021 року, тобто коли кредитний договір ОСОБА_1 , був укладений 24 липня 2021 року і виникли конкретні, обумовлені цим договором зобов`язання, в тому числі по строку повернення коштів до 23 серпня 2021 року.

Інші доводи не впливають на правильність висновків суду в рішенні по суті спору.

Європейський суд з прав людини наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (п. 46 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» від 03.12.2003).

Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для перегляд заочного рішення, відмовивши відповідачці у задоволенні її заяви, та роз`яснивши їй, що згідно з ч. 4 ст. 287 ЦПК України вона має право оскаржити це заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 285-289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 01 грудня 2025 року у цивільній справі № 203/4376/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена 24 березня 2025 року.

Суддя О.В. Колесніченко