Ухвала суду № 135143345, 24.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15375/26-ц

пр. № 4-с-110/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без руху

24 березня 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Таращанського відділу Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), які полягають у не знятті арешту,

УСТАНОВИВ:

17 березня 2026 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга, передана судді, для розгляду, 23 березня 2026 року.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в цьому випадку - норм ЦПК України.

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені у частині четвертій ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 448 ЦПК України, скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 448 ЦПК України, скарга повинна містити: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа.

При цьому, з матеріалів скарги вбачається, що у порушення положень статті 448 ЦПК України, до скарга не містить вище перелічених відомостей, зазначених у ст. 448 ЦПК України.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Судом при постановленні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, а тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне скаргу залишити без руху, про що повідомити скаржника і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду доказів надіслання (надання) копії скарги з додатками іншим учасникам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355, 447 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Таращанського відділу Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), які полягають у не знятті арешту, залишити без руху, надавши заявникові строк у десять днів для усунення зазначених недоліків, який починає спливати з дня отримання цього судового рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. В. Литвинова