Постанова № 13511753, 21.01.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2011 р. Справа № 17/91

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача – Дашка М.В., довіреність № б/н від 02.08.2010 р.;

відповідача – не прибув;

3-ї особи – Литвиненко З.І., довіреність № 1 від 05.01.2011 р.;

3-ї особи на стороні відповідача – Артюх А.Л., довіреність № ВМТ 957512 від 02.06.2010 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку “Східно-Європейський банк” в особі Кременчуцької філії Акціонерного комерційного банку “Східно-Європейський банк”, м. Кременчук Полтавської області (вх. № 3583П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. у справі № 17/91 (суддя Коршенко Ю.О.)

за позовом Приватного підприємства “Богдан”, м. Кременчук Полтавської області

до Акціонерного комерційного банку “Східно-Європейський банк” в особі Кременчуцької філії Акціонерного комерційного банку “Східно-Європейський банк”, м. Кременчук Полтавської області

третя особа Відкрите акціонерне товариство “Кременчукнафтапродуктсервіс”, м. Кременчук Полтавської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національний Банк України, м. Київ

про припинення зобов’язань, -

встановила:

У вересні 2010 р. ПП “Богдан” звернулось до місцевого господарського суду з позовом до АКБ “Східно-Європейський банк” в особі Кременчуцької філії АКБ “Східно-Європейський банк” (далі –Банк), в якому просило в порядку ст. 516, 606 ЦК України та ст. 203, 204 ГК України: 1) припинити зобов'язання відповідач перед позивачем за Договором банківського вкладу № 2006-02Д від 07.06.2006 р. на загальну суму 449993,98 грн. на підставі договору відступлення права вимоги від 01.07.2010 р., укладеного між позивачем та ВАТ “Кременчукнафтапродуктсервіс”; 2) припинити зобов'язання позивача перед відповідачем по кредитному договору № 2007-127 від 12.12.2007 р. на загальну суму 449993,98 грн. та зобов'язання відповідача перед позивачем по Договору банківського вкладу № 2006-02Д від 07.06.2006 р. шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог; 3) зобов'язати відповідача відобразити в бухгалтерському обліку умови договору відступлення права вимоги від 01.07.2010 р. та погашення заборгованості по кредитному договору № 2007-127 від 12.12.2007 р. на загальну суму 449993,98 грн. за рахунок грошових коштів позивача за Договором банківського вкладу № 2006-02Д від 07.06.2006 р.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. у справі № 17/91 (суддя Коршенко Ю.О.) позовні вимоги були задоволені, припинено зобов'язання відповідача перед позивачем за Договором банківського вкладу № 2006-02Д від 07.06.2006 р. на загальну суму 449993,98 грн. (чотириста сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 98 копійок) на підставі договору відступлення права вимоги від 01.07.2010 р., укладеного між позивачем та 3-ю особою, припинено зобов'язання позивача перед відповідачем по кредитному договору № 2007-127 від 12.12.2007 р. на загальну суму 449993,98 грн. (чотириста сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 98 копійок) та зобов'язання відповідача перед позивачем по Договору банківського вкладу № 2006-02Д від 07.06.2006 р. шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, зобов'язано відповідача відобразити в бухгалтерському обліку умови договору відступлення права вимоги від 01.07.2010 р. та погашення заборгованості по кредитному договору № 2007-127 від 12.12.2007 р. на загальну суму 449993,98 грн. (чотириста сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні 98 копійок) за рахунок грошових коштів позивача за Договором банківського вкладу № 2006-02Д від 07.06.2006 р.

Вказане рішення вмотивоване тим, що норми Постанови НБУ № 369 від 28.08.2001 р., на які посилається відповідач, регулюють інший вид правовідносин, ніж ті, що дійсно склалися між сторонами. Зокрема вони регламентують порядок заміни кредитора у зобов'язаннях, в яких Банк виступає первісним кредитором. Але внаслідок укладення 01.07.2010 р. договору відступлення права вимоги між позивачем та 3-ю особою, Банк набув статусу боржника позивача на суму 449993,98 грн. При цьому норми чинного законодавства України не містять обмежень чи заборон в прийнятті на себе зобов'язань перед новим кредитором, пов'язаних із проведенням конкурсів чи аукціонів, або черговістю задоволення вимог кредиторів. Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав, а отже, як вказує суд першої інстанції, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач із зазначеним рішенням суду першої інстанції від 14.09.2010 р. не погодився, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення від 14.09.2010 р. у справі № 17/91 Господарського суду Полтавської області та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що вказане рішення є незаконним, винесеним при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення справи, в якому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначив, що між ним та Національним Банком України укладено договір застави майнових прав про передачу майнових прав за кредитним договором № 2007-127 від 12.12.2007 р. в заставу для забезпечення кредиту рефінансування, виданого Національним Банком України АКБ “Східно-Європейський банк”, було відомо сторонам у справі. До позовної заяви позивач надав лист № 2103 від 09.07.2010 р., в якому ліквідатор АКБ “Східно-Європейський банк” Чередніченко М.В. відмовляє в проведенні взаємозаліку зустрічних вимог, в т.ч. зазначає, що існує кредит рефінансування НБУ та майнові права по Кредитному договору № 2007-127 від 12.12.2007 р., передані в заставу по ньому (знаходяться в матеріалах справи). Тому, на думку скаржника, необхідно було залучати до розгляду справи третю особу на стороні відповідача, а саме: Національний банк України, як заінтересовану сторону.

Також апелянт вказує, що в Господарському суді Полтавської області при розгляді даної справи договір застави майнових прав № 08/09/6/ЗМП-7 від 23.02.2009 р., укладений НБУ (Заставодержатель) та АКБ “Східно-Європейський банк” (Заставодавець) та ІШ “Богдан” (Боржник), не надавався та не досліджувався. Примірник цього договору, що зберігався у АКБ “Східно-Європейський банк”, знаходився в м. Києві, а копію свого примірника позивач до позовної заяви не додав, тому заявник апеляційної скарги вважає, що додатковий доказ - копію Договору застави майнових прав № 08/09/673МП-7 від 23.02.2009 р. необхідно прийняти та дослідити у процесі перегляду справи апеляційним судом.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити Банку у клопотанні про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. у справі № 17/91, апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що апеляційна скарга була подана після закінчення строків на апеляційне оскарження, передбачених ст. 93 ГПК України, рішення Господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 року по справі № 17/91 набрало законної сили, в зв'язку з чим у клопотанні апелянта про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 року по справі № 17/91 необхідно відмовити. 3-я особа, ВАТ “Кременчукнафтапродуктсервіс”, у своєму відзиві також не погоджується з апеляційною, просить відмовити Банку у клопотанні про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. у справі № 17/91, апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що апеляційна скарга була подана після закінчення строків на апеляційне оскарження, передбачених ст. 93 ГПК України, рішення Господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. по справі № 17/91 набрало законної сили, в зв'язку з чим у клопотанні апелянта про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. по справі № 17/91 необхідно відмовити. 3-я особа, Національний Банк України, відзиву на апеляційну скаргу не надала. Представник НБУ в судовому засіданні 13.01.2011 р. зазначив, що НБУ підтримує вимоги, викладені у апеляційній скарзі, із зазначеним рішенням суду першої інстанції від 14.09.2010 р. не погоджується, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 р. у справі № 17/91, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, з метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, було відкладено розгляд справи, залучено до участі у справі в якості 3-ї особи Національний Банк України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 р. у справі № 17/91 було задоволено подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду апеляційної скарги, розгляд справи відкладено на 13.01.2011 р.

Відповідач в судове засідання 13.01.2011 р. не прибув, надав суду клопотання (вх. № 187 від 10.01.2011р) про розгляд справи без участі його представника.

Присутні в судовому представники позивача та 3-х осіб проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував.

Колегія суддів, враховуючи що розгляд справи відкладався з 07.12.2010 р. до 21.12.2010 р., а потім - з 21.12.2010 р. до 13.01.2011 р., й враховуючи те, що ухвалою суду від 21.12.2010 р. явка представників обов’язковою не визнавалась, а також те, що в матеріалах справи достатньо документів, щоб розглянути апеляційні скарги по суті без участі представника відповідача, дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 ГПК України.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційних скарги, заслухавши представника присутньої сторони, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 14 “Про судове рішення у цивільній справі”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Проте, зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає враховуючи наступне.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що між ПП “Богдан” (позивач) та АКБ “Східно-Європейський банк” в особі Кременчуцької філії АКБ “Східно-Європейський банк” (відповідач) був укладений кредитний договір № 2007-127 від 12.12.2007 р., згідно з яким відповідач надав позивачу кредит в сумі 450000,00 грн.

Станом на 30.06.2010 року, заборгованість позивача перед відповідачем за вищевказаним кредитним договором становить 449993,98 грн.

Між ПП “Богдан” та ВАТ “Кременчукнафтапродуктсервіс” 01.07.2010 р. був укладений договір відступлення права вимоги, за яким ВАТ ‘Кременчукнафтапродуктсервіс” відступило ПП “Богдан” право вимоги, належне ВАТ “Кременчукнафтапродуктсервіс” відповідно до договору банківського вкладу № 2006-02Д від 07.06.2006 р., укладеного між ВАТ “Кременчукнафтапродуктсервіс” та АКБ “Східно-Європейський банк” на залишок коштів, що знаходиться на депозитному рахунку ВАТ “Кременчукнафтапродуктсервіс” в АКБ “Східно-Європейський банк” у національній валюті на суму 449993,98,02 грн.

Після поєднання в особі ПП “Богдан” боржника перед АКБ “Східно-Європейський банк” за кредитним договором № 2007-127 від 12.12.2007 р. та кредитора АКБ “Східно-Європейський банк” за договорами відступлення права вимоги від 01.07.2010 р. з ВАТ “Кременчукнафтапродуктсервіс”, ПП “Богдан” звернулось до АКБ “Східно-Європейський банк” з листом за вих. № 141 від 06.07.2010 р. з проханням припинити зобов’язання ПП “Богдан” перед АКБ “Східно-Європейський банк” за кредитним договором № 2007-127 від 12.12.2007 р. на загальну суму 449993,98 грн. за рахунок грошових коштів шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, права на які набуті ПП “Богдан” за договором відступлення права вимоги від 01.07.2010 р. з ВАТ “Кременчукнафтапродуктсервіс”.

Відповідач своїм листом за № 2103 від 09.07.2010 р. відмовив позивачу припинити зобов’язання ПП “Богдан” перед АКБ “Східно-Європейський банк” за кредитним договором № 2007-127 від 12.12.2007 року на загальну суму 449993,98 грн.

Свою відмову, відповідач мотивував тим, що 21.12.2009 року на підставі Постанови Правління НБУ № 756 від 18.12.2009 р. в АКБ “Східно-Європейський банк” відкликана банківська ліцензія, розпочата процедура ліквідації банка та призначено ліквідатора. В ліквідаційній процедурі ліквідатор має право здійснювати продаж кредитів (відступлення права вимоги за наданими кредитами та забезпеченням за ними) лише на конкурсній основі шляхом проведення конкурсу (аукціону), біржових торгів з дотриманням черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої законодавством України, згідно п. 14.4 та 14.9 Глави 9 Постанови НБУ № 369 від 28 серпня 2001 року.

Крім того, майнові права за кредитним договором № 2007-127 від 12.12.2007 року, укладеним між позивачем та відповідачем передані в забезпечення кредиту рефінансування Національного банку України згідно з договором застави майнових прав № 08/09/9/ЗМП-7 від 23.02.2009 р., укладеним між НБУ (заставодержатель) та АКБ “Східно-Європейський банк” (заставодавець) та ПП “Богдан” (боржник).

З такою правовою позицією відповідача погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції з наявних матеріалів у справі, Постановою Правління Національного банку України № 756 від 18.12.2009. було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АКБ “Східно-Європейський банк”.

Відповідно до п. 2) ст. 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій.

Вищезазначене положення закону визначає, що ліквідатор банку в жодному разі у зв'язку із відсутністю банківської ліцензії, яка відкликана, не вправі здійснювати будь-які операції з валютними цінностями у тому числі щодо зарахування чи заліку коштів.

У зв'язку з тим, що діяльність АКБ “Східно-Європейський банк” припинено, проведення заліку зустрічних однорідних вимог в порядку передбаченому ст. 601 ЦК України, є порушенням закону, оскільки його проведення є господарською операцією, що означає дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що ніяким чином не може бути здійснено, оскільки банк знаходиться в стадії ліквідації.

Разом з цим, відповідно до ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог у інших випадках, встановлених договором або законом, у зв'язку із тим, що до відносин сторін у зв'язку із відкликанням банківської ліцензії застосовується Закон України «Про банки і банківську діяльність», який встановлює умови та порядок проведення ліквідаційної процедури та задоволення вимог кредиторів.

Така позиція ґрунтується на Постанові Верховного суду України від 11.04.2006 р. у справі № 4/797-7/73, згідно з якою залік зустрічних однорідних вимог порушує права кредиторів банку, згода на проведення такого заліку не надавалася комітетом кредиторів, а тому не допускається індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника.

Відповідно до ч. З ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність», абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, майно банку-боржника, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя, яким є Національний банк України згідно з вищезазначеним договором застави.

Таким чином, проведення заліку зустрічних однорідних вимог є порушенням охоронюваного законом інтересу держави, (зміст поняття якого розтлумачений Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес)), тобто порушує права та черговість задоволення вимог інших кредиторів банку, а також завдає державі суттєві збитки у зв'язку із припиненням дії договору застави, та неповерненням коштів.

Враховуючи те, що майнові права за кредитним договором № 2007- 127 від 12.12.2007 р. перебувають у заставі Національного Банку України за договором застави майнових прав №08/09/9/ЗМП-7 від 23.02.2009 р., проведення заліку зустрічних однорідних вимог тягне за собою припинення похідного договору згідно з п. 1 ст. 593 ЦК України, а саме - договору застави майнових прав № 08/09/9/ЗМП-7 від 23.02.2009 р., укладеного між Національним Банком України (заставодержатель), АКБ «Східно-Європейський банк»(заставодавець) та ПП “Богдан” (боржник) для забезпечення кредиту рефінансування, виданого Національним Банком України АКБ «Східно-Європейський банк». А ст. 28 Закону України «Про заставу»передбачено перелік підстав, за яких вона може припинитися. Тому проведення заліку зустрічних однорідних вимог не є і в жодному разі не може бути підставою для припинення застави, оскільки порушує вимоги законодавства, права Національного банку України, як заставодержателя, тому його проведення є неможливим.

Проте суд першої інстанції не звернув увагу на обставини щодо перебування майнових прав за кредитним договором у заставі Національного банку України, про що посилався як на підставу у відмові в проведенні взаємозаліку зустрічних вимог ліквідатор АКБ «Східно-Європейський банк».

Не зважаючи на те, що в листі ліквідатора № 2103 від 09.07.2010 р. зазначалось про наявність договорів рефінансування № 0810916 від 23.02.2009 р. і договору застави майнових прав № 08/09/9/ЗМП-7 від 23.02.2009 р., суд першої інстанції не з’ясував вказані обставини, не надав їм належної правової оцінки, і, як наслідок, дійшов помилкового висновку, задовольняючи позовні вимоги, без врахування обставин, що мають суттєве значення у вирішенні спору.

Таким чином, зобов'язання АКБ «Східно-Європейський Банк»щодо повернення депозитних коштів та зобов'язання ПП “Богдан” щодо повернення кредитних коштів не можуть бути припинені шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Тому, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. у справі № 17/91 було прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв’язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 4 ст. 104, ст. 105 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

постановила:

Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку “Східно-Європейський банк” в особі Кременчуцької філії Акціонерного комерційного банку “Східно-Європейський банк”, м. Кременчук Полтавської області, задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. у справі № 17/91 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства “Богдан” (39601, Полтавська обл., пров. Героїв Бресту, 93, код 21056045, п/р № 26003330100477 в Кременчуцькій філії Акціонерного комерційного банку “Східно-Європейський банк”, МФО 331650) на користь Акціонерного комерційного банку “Східно-Європейський банк” (01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 17/5 (код 19364130, п/р 32008182201 в головному управлінні НБУ по м. Києву і Київської області МФО 321024 код 09321020) 51,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови підписаний 18.01.2011 р.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя