Рішення № 13510670, 05.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/14905.01.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфарба»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-Будсервіс»

Про стягнення заборгованості у розмірі 7221,93 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Собко Л.В. –за дов. № 16/11-1 від 16.11.2010р.

Від відповідача не з’явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7221,93 грн., що виникла у зв’язку з порушенням умов договору поставки № 23/07/07-1 від 23.07.2007р., з яких 4139,82 грн. –основного боргу, 254,80 грн. –3% річних, 1771,67 грн. –пені.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов’язань позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2010р. було порушено провадження у справі № 49/149 та призначено розгляд справи на 08.12.2010р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва суду від 08.12.2010 розгляд справи відкладався на 05.01.2011р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання 05.01.2010 з’явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги викладені у позовній заяві

Відповідач в судове засідання 05.01.2010 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/149 від 25.11.2010 року не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфарба»(далі –Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУДСЕРВІС»(далі –Покупець) було укладено Договір поставки № 23/07/07-1 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити товар у кількості, якості й асортименті, зазначеним у видаткових накладних, що виставляються Покупцю Постачальником і є частиною цього Договору з моменту їх підписання повноважними представниками.

Загальна вартість Договору визначається сумарною вартістю всіх виданих Постачальником і сплачених Покупцем накладних протягом терміну дії Договору (п. 2.3 Договору).

          На виконання умов Договору позивачем здійснено поставку відповідачу партій товару на загальну суму 4869,66 грн.

Факт отримання відповідачем поставленого товару підтверджується печаткою, та підписом одержувача на видаткових накладних: № Р-00002486 від 07.10.2008 року на суму 913,00 грн., № Р-00002535 від 14.10.2008 року на суму 3 426,72 грн., № Р-00002562 від 16.10.2008 року на суму 529,94 грн. та довіреностями на отримання товаро –матеріальних цінностей серії ЯПЕ № 758790 від 07.10.08 р., серії ЯПЕ № 758810 від 15.10.08 р. серії ЯПЕ № 758806 від 14.10.08 р.).

Згідно до п. 3.1 Договору, Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю за поставлений товар (за кожну партію окремо) згідно з видатковою накладною, рахунком –фактурою тощо не пізніше 14 календарних днів (якщо інше не буде погоджено Сторонами додатково) з моменту отримання цієї партії у власність.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач свої зобов‘язання оплатити отриманий товар виконав частково, а саме на суму 729,84 грн., а тому має заборгованість у розмірі 4139,82 грн.

З метою досудового врегулювання спору 15.10.2010р. Позивач направляв Відповідачу вимогу №28/09-2 від 28.09.2010р. з проханням оплатити заборгованість у розмірі 4139,82 грн., яка була отримана представником відповідача 18.10.2010р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення. Однак, Відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та належного реагування.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 4139,82 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 4139,82 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 254,80 грн. -3% річних, 1771,67 грн. –пені, 1055,64 грн. –інфляційних витрат.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Оскільки відповідач суму основного боргу не сплатив є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 1055,64 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 254,80 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 248,73 грн., за розрахунком суду.

Відповідно до п 7.3. Договору, за прострочення строків оплати товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несплаченої суми вчасно за кожен день такого прострочення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1771,67 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 1762,25 грн., за розрахунком суду.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо поставки оплаченого Товару, в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-БУДСЕРВІС»(03150, м. Київ, вул. Горького, 157, п/р 26005001022711 в ОПЕРУ УСБ МФО 300023, код ЄДРПОУ 30631882) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфарба»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, оф. 704 п/р 26009000484001 в ПуАТ «КБ «Акордбанк», МФО 380634, код ЄДРПОУ 32384904) 7206,44 грн. заборгованості за договором поставки №23/0707-1 від 23.07.2007р., з яких 4139,82 грн. –основного боргу, 248,73 грн. –3% річних, 1762,25 грн. –пені, 1055,64 грн. –інфляційних витрат, крім того 100,98 грн. –державного мита та 233,64 грн. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 20.01.2011