Рішення № 13510578, 13.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/29713.01.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»

До Приватного підприємства «ДИВО ВІП ЕКСКЛЮЗИВ»

Про розірвання договору оренди та зобов’язання звільнити об’єкт оренди

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Пересунько Л.А.

від відповідачане з’являвся

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»до Приватного підприємства «ДИВО ВІП ЕКСКЛЮЗИВ»про розірвання Договору оренди нежилих приміщень від 22 лютого 2008 року укладеного між позивачем та відповідачем та про зобов'язання відповідача звільнити нежилі приміщення підвалу загальною площею 50,1 кв.м. в будинку № 57-Г по вулиці Щербакова м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2010р. порушено провадження у справі.

Позивачем 02.12.10р. було подано заяву про уточнення нормативного обґрунтування позову.

Розгляд справи судом неодноразово відкладався в зв’язку з неявкою представника відповідача.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представники Позивача в судових засіданнях підтримували викладені в позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з врахуванням заяви від 02.12.10р. про уточнення підстав позову.

Представники Відповідача у всі судові засідання не з’являлися, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило; про поважні причини неявки в судові засідання їх повноважних представників суд не повідомлений; письмових пояснень або відзиву на позов ними не подано.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 13.01.11р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення присутніх представників позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд —

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк», що відповідно до Статуту є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»(Позивач) та Приватним підприємством «ДИВО ВІП ЕКСКЛЮЗИВ»(Відповідач) укладено договір оренди нежилих приміщень б/н від 22.02.08р. (Договір).

Відповідно до умов Договору Відповідач прийняв в оренду нежилі приміщення підвалу загальною площею 50,1 м2, що знаходяться у м. Києві по вул. Щербакова, 57-Г і належать на праві власності Позивачу (Об'єкт оренди).

Фактичне передання приміщень в користування Відповідачу підтверджується актом приймання-передачі від 25.02.08р., який підписано сторонами Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору за користування приміщеннями Відповідач зобов'язаний сплачувати щомісяця орендну плату (з врахуванням її індексації) в розмірі 2 530 (дві тисячі п’ятсот тридцять) гривень 05 копійок.

Відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата сплачується Відповідачем на підставі рахунків Позивача шляхом переказу коштів на рахунок Позивача наперед, до 10 (десятого) числа поточного місяця оренди.

Крім того, згідно п. 3.7 Договору неодержання Відповідачем рахунків від Позивача не є підставою для звільнення від сплати орендної плати/інших платежів чи їх затримання.

Відповідач доказів належного виконання умов договору в частині сплати за користування орендованим приміщенням суду не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору та проводив оплату по Договору несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з орендної плати по Договору, відповідно до якого заборгованість Відповідача за період з березня 2009 року по вересень 2010 року становить 44540,90 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної суми заборгованості.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

За змістом ст. 610 ЦК України несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов'язання. А в разі його порушення настають правові наслідки, передбачені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ст. 188 Господарського кодексу України).

Згідно п.8.4 Договору оренди даний Договір може бути розірваний з ініціативи однієї зі сторін при порушенні іншою стороною зобов'язань за цим Договором.

Згідно п.8.5 Договору оренди Договір розривається Позивачем якщо Відповідач порушує строки внесення орендної плати чи інших платежів за цим Договором більш, як на один місяць або систематично (більше одного місяця).

Відповідно до ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо, зокрема, наймач користується річчю всупереч договору.

Згідно ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Позивач надіслав Відповідачеві рекомендованими листами від 27.08.10р. № 1101/4208 на юридичну та поштову адресу письмові вимоги про сплату орендної плати та розірвання Договору оренди зокрема з підстав передбачених 8.5 (8.5.3) та 8.3, 8.5 Договору, що підтверджується: за юридичною адресою - повідомленням про вручення, проте зазначений лист Відповідач залишив без відповіді; за поштовою адресою - довідкою (причини повернення (досилання) за формою №20 Укрпошти.

Судом встановлено неналежне виконання Відповідачем умов Договору, про що свідчать обставини справи та наявні у справі матеріали.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищевикладене, вимога позивача про розірвання Договору оренди є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню, оскільки для розірвання договору оренди визначальним є факт невиконання Відповідачем передбачених Договором зобов’язань, а саме порушення умов Договору - невнесення Відповідачем орендної плати.

З розірванням Договору Відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права найму спірних приміщень не надає, то судом визнається обґрунтованою і друга позовна вимога про зобов’язання Відповідача звільнити займані приміщення.

Щодо обґрунтування позовних вимог в частині ст. 782 ЦК України якою передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд, то судом обґрунтування позовних вимог в даній частині відхиляється, оскільки Позивачем заявляються вимоги саме про розірвання договору, а не про відмову від нього; та оскільки Позивачем надано суду належні докази направлення відповідачу пропозицій саме про розірвання договору, та не надано доказів, що Відповідачу направлялася відмова від Договору оренди на підставі ст. 782 ЦК України.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати Договір оренди нежилих приміщень, укладений 22 лютого 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк»(м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24; ідентифікаційний код 09322299) та Приватним підприємством «ДИВО ВІП ЕКСКЛЮЗИВ»(м. Київ, вул. Електриків, 23; ідентифікаційний код 35251314).

Зобов'язати Приватне підприємство «ДИВО ВІП ЕКСКЛЮЗИВ»(м. Київ, вул. Електриків, 23; ідентифікаційний код 35251314) звільнити нежилі приміщення підвалу загальною площею 50,1 кв.м. в будинку № 57-Г по вулиці Щербакова м. Києва.

Стягнути з Приватного підприємства «ДИВО ВІП ЕКСКЛЮЗИВ»(м. Київ, вул. Електриків, 23; ідентифікаційний код 35251314) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»(м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24; ідентифікаційний код 09322299) 170 (сто сімдесят) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.О.Домнічева

Повне рішення складено 21.01.11р.