Рішення № 13505783, 18.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/51318.01.11 За позовом Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення боргу в сумі 2 214,18 грн., розірвання договору оренди № 431 від 28.12.09 та виселення

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Скляр І.М. представник за довіреністю № 4 від 04.01.11 р.

від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 18.01.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 2 214,18 грн, розірвання договору оренди № 431 від 28.12.09 та виселення відповідача.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 28.12.2009 року між дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” в особі генерального директора Кучеренка М.А. та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення № 431. Термін дії договору встановлений з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. За доводами позивача відповідач вдався до порушення умов договору щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів, у звязку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 2 214,18 грн з січня 2010 року по вересень 2010 року. Також з посиланням на положення ст. 651 ЦК України та п. 6.6. Договору позивач просить суд розірвати договір оренди № 431 від 28.12.2009р. та зобов'язати відповідача звільнити займане приміщення.

Ухвалою суду від 12.11.10 порушено провадження у справі №4 0/513 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.12.10.

Судом досліджено надані докази та встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки АА № 270959 з ЄДРПОУ повна назва позивача - Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд".

Ухвалою суду від 07.12.10 відкладено розгляд справи на 21.12.10 у зв'язку з неявкою Відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів у Позивача.

У судове засідання, призначене на 21.12.10, представник Позивача зявився, надав додаткові докази по справі, вимоги ухвали суду не виконав. Представник Відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 21.12.10 відкладено розгляд справи на 18.01.11 у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів у позивача.

У судове засідання, призначене на 18.01.11, представник позивача зявився, надав акт передачі-прийняття нежилого приміщення від 01.10.2010 р., підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 18.01.2011р. не зявився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 12.11.2010р, 07.12.10, 21.12.10 було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві що зазначена у позовній заяві та у Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця АДРЕСА_1 отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

28.12.2009 між Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” (орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір № 431 оренди нежитлових приміщень (далі договір).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору орендодавець на підставі даного договору та акту передачі передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, що розташоване АДРЕСА_1, загальною площею 6,0 кв. м. для використання його під пункт прийому склопосуду.

Спір виник в звязку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з січня по вересень 2010 року, в звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2214,18 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 2214,18 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобовязаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 01.01.2010 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення площею 6,0 кв. м., що знаходиться в будівлі за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З п. 6.8. договору вбачається, що строк його дії встановлений з 01.01.2010 до 31.12.2010.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 2.1. договору загальна орендна плата по цьому договору становить 246,02 грн на місяць в т. ч. ПДВ 41,00 грн, при цьому щомісячно укладається двосторонній акт про фактичне надання-виконання послуг по оренді приміщення.

Орендар зобовязаний повністю щомісяця до 20 числа поточного місяця оплатити отриманий рахунок, незалежно від фінансових результатів господарської діяльності (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо внесення вищезазначених платежів в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 2 214,18 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 2 214,18 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про розірвання договору оренди № 431 від 28.12.09 та зобовязання відповідача звільнити займане нежитлове приміщення, що знаходиться в будівлі за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 6,0 кв. м., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6.6 договору оренди № 431 від 28.12.09 при невиконанні умов цього договору кожна із сторін може вимагати дострокового припинення дії договору.

У судовому засіданні позивачем було надано акт про передачу-прийняття нежилого приміщення від 01.10.2010 року (додаток № 2/1 до договору № 431 від 28.12.09), з якого вбачається, що 01.10.2010 року відповідач повернув, а позивач прийняв нежитлове приміщення, що знаходиться в будівлі за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 6,0 кв. м.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд припиняє провадження в частині позовних вимог про розірвання договору оренди № 431 від 28.12.09 та зобовязання відповідача звільнити займане нежитлове приміщення, що знаходиться в будівлі за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 6,0 кв. м.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд”(01021 м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 23739162) 2 214 (дві тисячі двісті чотирнадцять) грн 18 коп. - основного боргу, 187 (сто вісімдесят сім) грн 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині позовних вимог про розірвання договору оренди № 431 від 28.12.09 та зобовязання відповідача звільнити займане нежитлове приміщення, що знаходиться в будівлі за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 6,0 кв. м. провадження припинити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 20.01.2011р.