Ухвала суду № 13504915, 02.12.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2010 р.Справа № 2-а-182/09/2170 Категорія:2.11.15Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Жука С.І.,

судді Шеметенко Л.П.

при секретарі Єршовій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2008 року № 0006212301/0,

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів»звернувся до суду з позовом до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2008 року № 0006212301/0.

Свої позовні вимоги ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів»обґрунтувало тим, що не допускало порушень податкового законодавства, які зазначені в акті перевірки і на підставі яких було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не допускав порушень податкового законодавства, які зазначені в акті перевірки і на підставі яких було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

9 грудня 2008 року відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на його рахунок у банку за березень 2008 року, за результатами якої складено акт № 3709/23-2/00952367 /а.с. 15-18/.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зміст порушення полягав у неможливості встановити зустрічною перевіркою факт надмірної сплати ПДВ одним з постачальників (ТОВ «Реформатор-А) в «ланцюзі постачання»позивача, у звязку з його ліквідацією внаслідок банкрутства /а.с. 17/.

Інших правових чи фактичних підстав для вищенаведеного висновку відповідача в акті перевірки не міститься.

На підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 грудня 2008 року № 0006212301/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування у розмірі 203420,59 гривень /а.с. 14/.

Вищенаведені обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вiд 03.04.1997 № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Частиною «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищенаведеного Закону України передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, діючим законодавством можливість відшкодування суми ПДВ ставиться в залежність виключно від фактичної сплати такої суми до бюджету, а не відсутності можливості перевірки такої сплати органами ДПС. Тобто, на думку колегії суддів, зміст обставин наведених відповідачем на підтвердження висновку про порушення позивачем податкового законодавства не дає достатніх підстав для нього.

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги те, що позивач здійснив операцію купівлі продажу (березень 2008 року) по ланцюгу постачання в якому було присутнє ТОВ «Реформатор-А»задовго до його ліквідації (17.09.2008 року, рішення суду про визнання банкрутом) та матеріали справи не містять жодного доказу несплати зазначеної суми ПДВ наведеним постачальником позивача до бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги те, що діючим законодавством не передбачено обовязку чи права субєктів господарювання щодо будь-якого контролю за додержанням податкового законодавства своїми контрагентами, що створює для них певні труднощі у доказуванні відсутності порушень ними податкового законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на думку колегії суддів, у справах даної категорії обовязок доказування імперативно покладається на субєкта владних повноважень, а з урахуванням всього вищенаведеного відповідач не доказав обставин порушення позивачем податкового законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2008 року № 0006212301/0 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвала у повному обсязі виготовлена та підписана 06.12.2010 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /С.І. Жук/

/Л.П. Шеметенко/