Ухвала суду № 13504672, 18.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14069/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є. Суддя-доповідач: Троян Н.М. У Х В А Л А Іменем України

"18" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.

при секретарі - Приходько Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Український Страховий Капітал»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року в справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Український Страховий Капітал»до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним та скасування абзацу 1 пункту 5 припису № СК-421/10-571 від 01 червня 2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним та скасування абзацу 1 пункту 5 припису № СК-421/10-571 від 01 червня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а також задовольнити його позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Київський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність підстав про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна інстанція не погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Встановлено, що за результатами проведеної перевірки, інспекційною групою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України складено Акт інспекції Закритого акціонерного товариства «Український страховий капітал»№ 470/42/25 від 17 травня 2010 року, яким встановлено порушення Позивачем вимог статті 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»у частині обовязковості надання фінансовою установою звітності відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг; вимог пункту 2.1 Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг від 3 лютого 2004 року№ 39, у редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 15 вересня 2005 року № 4619 у частині складання форм звітних даних у вигляді документів, передбачених цим Порядком; вимог пункту 2.20 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 40, щодо невиконання обовязку страховиком вести бухгалтерський облік, формувати фінансову звітність та інші звітні дані відповідно до вимог законодавства України (пункти 10, 11, 12 Акту).

На підставі Акту інспекції № 470/42/25 від 17 травня 2010 року Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг винесено Припис № СК-421/10-571 від 1 червня 2010 року, яким Позивача зобовязано усунути виявлені порушення вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг у термін до 30 червня 2010 року.

В абзаці 1 пункту 5 Припису № СК-421/10-571 від 1 червня 2010 року зазначено, що товариством не зменшено вартість фінансових інвестицій у формі акцій українських емітентів, зазначену в звітних даних Товариства станом на 31 грудня 2009 року, на 5145,6 грн.

Наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 року № 91 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції». Відповідно до пункту 1 Положення (стандарту) № 12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції»визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності.

У відповідності до пункту 8 Положення (стандарту) № 12 «Фінансові інвестиції»фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю. Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі) відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно.

Згідно із пунктом 3 Положення (стандарту) № 12 ринкова вартість фінансової інвестиції є сумою, яку можна отримати від продажу фінансової інвестиції на активному ринку.Пункт 9 Положення (стандарту) № 12 визначає, що фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції. Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображаються у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

Зменшення корисності інвестиції, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс», є активами, а отже, до відповідних правовідносин застосовуються норми Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 28 «Зменшення корисності активів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2004 року № 817 (надалі також «Положення (стандарт) № 28»). Положенням (стандартом) № 28 визначено процедуру визнання та оцінки зменшення корисності активу. Так, пунктом 5 Положення (стандарту) № 28 визначено, що на дату річного балансу підприємство має оцінювати, чи існують ознаки можливого зменшення корисності активу.

Відповідно до пункту 6 Положення (стандарту) № 28 про зменшення корисності активів можуть свідчити, зокрема, такі ознаки, як зменшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду на суттєво більшу величину, ніж очікувалось; застаріння або фізичне пошкодження активу; суттєві негативні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство, що відбулися протягом звітного періоду або очікувані найближчим часом; збільшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотка або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту і суттєво зменшити суму очікуваного відшкодування активу; перевищення балансової вартості чистих активів підприємства над їх ринковою вартістю; суттєві зміни способу використання активу протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які негативно впливають на діяльність підприємства; інші свідчення того, що ефективність активу є або буде гіршою, ніж очікувалось.

Судом першої інстанції встановлено, що в Акті інспекції ЗАТ «Український страховий капітал»№ 470/42/25 від 17 травня 2010 року встановлено перелік фінансових інвестицій українських емітентів, вартість яких повинна дорівнювати 0,0 грн.. До переліку таких емітентів, як підтверджується актом інспекції, включено ВАТ «Южагропром», обіг акцій якого зупинено розпорядженням директора департаменту корпоративних відносин відповідно до Рішення Господарського суду міста Севастополя від 10 травня 2005 року у справі №20-3/114, листа Державної податкової адміністрації України від 26 червня 2008 року №7347/5/35-4016 та рішення Державної комісії №1186 від 10 жовтня 2008 року; ВАТ «Укрхімбитсервіс», яке визнано банкрутом і щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру відповідно до постанови Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2008 року у справі 50/351; ВАТ «Укрспецтехнології», обіг акцій якого зупинено відповідно до листа територіального управління Державної комісії у місті Києві №04/5413/09-12 від 7 вересня 2009 року; ВАТ «Завод «Будмеханіка», обіг акцій якого зупинено відповідно до листа територіального управління Державної комісії у місті Києві №04/5413/09-12 від 7 вересня 2009 року.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1328 від 27 жовтня 2009 року зупинено внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Укрхімбитсервіс»та до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів, випущених ВАТ «Укрхімбитсервіс», на строк до усунення порушення.

Відповідно до листа Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота»№ 2977 від 30 червня 2010 року, обіг цінних паперів ВАТ «Южагропром»код ЄДРПОУ 31576203 призупинено за рішеннями відповідних повноважених органів.

Як зазначено в Листі Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві № 04/5413/09-12 від 7 вересня 2009 року, обіг акцій ВАТ «Завод «Будмеханіка»зупинено.

Згідно з інформацією, яка міститься на офіційному веб-сайті Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, обіг акцій ВАТ «Южагропром», ВАТ «Завод «Будмеханіка»та ВАТ «Укрхімбитсервіс»зупинено, а ВАТ «Укрспецтехнології»визнано банкрутом і щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Судом першої інстанції встановлено, що зупинення обігу акцій вказаних господарських товариств, а також визнання окремих із них банкрутами є відповідно до пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 28 «Зменшення корисності активів»підставою для зменшення корисності активів Позивача. Зокрема, підставою є відповідні докази на підтвердження того, що ефективність активу є або буде гіршою.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що доводи Відповідача про те, що наявність вищезазначених ознак зменшення корисності активів у вигляді фінансових інвестицій дає обґрунтовані підстави визначити вартість таких активів у розмір 0,00 грн. є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи. Таким чином, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України правомірно встановлено, що позивачем не зменшено вартість фінансових інвестицій у формі акцій українських емітентів, зазначену в звітних даних позивача станом на 31.12.2009 року на 5145,6 грн.

Судова колегія переглядаючи судове рішення першої інстанції, яким в задоволенні вимоги про скасування абзацу 1 пункту 5 припису № СК-421/10-571 від 01 червня 2010 року відмовлено, виходить з наступного.

Позивач звернувся з позовом до Державної комісії з врегулювання ринків фінансових послуг України в якому оскаржив абзац 1 п. 5 Припису №СК-421/10-571 від 01.06.2010 року, та просив визнати його протиправним і скасувати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права, і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом. Отже, вказаний припис не породжує певних правових наслідків суб'єкта, по відношенню до якого вони винесені та не тягне за собою санкцій у разі їх невиконання, в зв'язку з чим права позивача не порушуються.

Якщо виходити з положень правознавства, то такий припис не можна визначити як документ, який містить норми права загальної або індивідуальної дії. Він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство.

Тобто, такий припис,або частина такого припису, його абзац ,або пункт припису не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 частини 1 статті 17 КАС України (в редакції ,яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 203 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких підстав, апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Український Страховий Капітал» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року - скасувати, а провадження по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Український Страховий Капітал»до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним та скасування абзацу 1 пункту 5 припису № СК-421/10-571 від 01 червня 2010 року- закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.01.2011 року.