Постанова № 13504616, 13.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6716/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" січня 2011 р. м. Київ

Справа № 2-а-6716/09/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю,

суддів: Літвіної Н.М.,

Чаку Є.В.,

при секретарі: Корж В.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом"янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кімберлі-Кларк Україна»до Державної податкової інспекції у Солом"янському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2009 року №0012411501/0,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2010 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно зясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Посадовими особами відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати позивачем податку на прибуток до бюджету за декларацією № 536686 від 10.11.2008 року на основі якої було складено акт № 3610/15-1-21701474 від 20.03.2009 року.

Згідно висновків вказаного акта, позивачем було порушено п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: сплачено податкове зобов`язання з податку на прибуток з затримкою в 1 день, 20.11.2008 року замість 19.11.2008 року.

На підставі вищенаведених висновків відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0012411501/0 від 20.03.2009 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 393652, 00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 10.11.2008 року позивач подав до відповідача декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року.

У відповідності до п. «а»п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, останній день для подання податкової декларації для позивача був 09.11.2008 року (неділя), однак вказана дата припадала на вихідний день.

Згідно з п.п.4.1.5 п.4.1 ст.4 Закону № 2181, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Враховуючи вищенаведену норму, останнім днем подання податкової декларації було 10.11.2008 року (понеділок). Тому, позивачем було вчасно подано податкову декларацію за 9 місяців 2008 року.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Враховуючи те, що останній день граничного строку для подання податкової декларації був 10.11.2008 року, тому десятиденний термін на сплату податкових зобов`язань починає свій перебіг з 11.11.2008 року, тобто з наступного дня за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року у справі за позовом позивача до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкової вимоги № 1/11208 від 25.11.2008 року були встановлені факти правомірності дій позивача при сплаті податкових зобов`язань 20.11.2008 року. Вказане рішення набуло законної сили.

У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було порушено строків, передбачених п.п.5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону № 2181, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини по справі, дав їм належну оцінку.

Однак, ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції допустився помилки щодо визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, а тому відповідно до ст. 201 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

Відповідно до ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Даною нормою не передбачено одночасне визнання нечинним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

У тих випадках, коли предметом спору є акт індивідуальної дії, дія або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, то за правилами КАС України суд може визнати такий акт, дію або бездіяльність протиправними (недійсими, незаконними, неправомірними, скасування такого акта), а у разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, то вказаний акт, у разі його протиправності, підлягає визнанню протиправним та (або) скасуванню.

Враховуючи те, що судом першої інстанції було правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни постанови суду першої інстанції у резолютивні частині.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом"янському районі міста Києва задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2010 року змінити у резолютивній частині замінивши слова «визнати нечинними »на «скасувати».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2010 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 17.01.2011 року