Постанова № 13504479, 17.01.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2011 р. Справа № 37/197-10

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя

, суддя

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача – Ковальова О.В.

відповідача – Рудь О.Г., Косяченко Є.С.

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. № 4388Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 02.11.10 року по справі № 37/197-10

за позовом - ТОВ "Сталь-Інвест", м. Дніпродзержинськ

до - Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", смт. Панютине

про зобов’язання виконати зобов’язання за договором та стягнення 82500,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталь-Інвест" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (відповідач) згідно якого просить суд:

- зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за Договором № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю від 16.06.2009 року та Специфікацією № 1 від 16.06.2009 року до Договору № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю від 16.06.2009 року, яка є невід'ємною частиною цього договору, в натурі, а саме поставити напіввагони чотиривісні моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 виробництва Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" в кількості 55 (п'ятдесят п'ять) одиниць на адресу позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Інвест»(51938, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Матросова, буд. 19, ідентифікаційний код 31845664, свідоцтво платника ПДВ № 04717675, п/р № 26005243554100вЦентральному Дніпродзержинському відділенні Дніпропетровської ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653) на станцію Панютине Південної залізниці;

- стягнути з відповідача на користь позивача пеню за порушення строків поставки продукції в сумі 82 500,00 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на сплату державного мита у розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує про те, що відповідач порушив строки поставки продукції позивачу за Договором, та те, що зобов'язання прострочене з 01.10.2009 року по 06.08.2010 року.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому вказував про те, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю, оскільки ціна напіввагону на момент укладення договору згідно специфікації №1 становила 125000,00 грн. без ПДВ. На даний час в зв'язку зі зміною ціни на ринку на комплектуючі, ціна напіввагону становить 420690,00 грн. без ПДВ. Таким чином, в зв'язку з тим, що ціна напіввагону суттєво змінилася, відповідач не має можливості по тій ціні яка була сплачена позивачем виготовити та передати у власність позивача напіввагони чотиривісні в кількості 55 одиниць. Також, відповідач вказує про те, що він не має можливості укомплектувати напіввагони візками моделі 18-100 виробництва ДП "Укрспецвагон", оскільки дані візки не сертифіковані як то передбачено Переліком залізничної продукції, затверджені Радою із залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності, які безпосередньо пов'язані з безпекою руху і визнані такими, що підлягають обов'язковій сертифікації. Згідно п. 15.3. Договору, термін дії договору закінчився 31.12.2009 р., що є підставою для припинення зобов'язання щодо виготовлення вказаних напіввагонів. Крім того, відповідачем було виписано рахунок на оплату, але позивачу він не виставлявся для оплати, а тому були відсутні підстави для розрахунків.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.11.10 року по справі № 37/197-10 позов задоволений частково. Стягнуто з Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів»(64660, Харківська область, Лозівський район, смт. Панютине, вул. Леніна, 5, код ЄДРПОУ 01056362, п/р № 26001036555 в Харківській філії АБ «Експрес-банк», МФО 350716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Інвест»(51938, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Матросова, буд. 19, код ЄДРПОУ 31845664, п/р № 26005243554100 в Центральному Дніпродзержинському відділенні Дніпропетровської ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653) - 82500,00 грн. пені, 825,00 грн. державного мита та 2,34 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права (зобов'язання відповідача виконати зобов'язання в натурі) не призведе до захисту його порушеного права.

Позивач з рішенням суду першої інстанції частково не погоджується, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.06.2009 року між сторонами було укладено Договір № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю (надалі - Договір). Згідно з умовами укладеного між сторонами Договору та Специфікацією № 1 до Договору, яка є невід'ємною частиною цього Договору, відповідач зобов'язувався поставити і передати у власність позивачу напіввагон чотиривісний моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 виробництва Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів»в кількості 55 одиниць на загальну суму 8250000,00 грн., надалі - продукція.

22.12.2009 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю від 16.06.2009 року згідно з умовами якої було встановлено те, що термін дії даного Договору з моменту його підписання по 01.04.2010 року.

Крім того, судом було встановлено те, що між сторонами була укладена Додаткова угода № 3 до Договору № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю від 16.06.2009 року згідно з умовами якої було встановлено те, що термін дії даного Договору з моменту його підписання до повного виконання.

Пунктом 6.1. Договору було встановлено те, що розрахунки здійснюються за узгоджену в специфікаціях партію наступним чином:

- 100 % передплата за партію продукції, узгоджену сторонами у специфікаціях, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення постачальником (відповідачем) рахунку на оплату.

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов Договору, сплатив на користь відповідача 8250000,00 грн. згідно з рахунком № 705 від 16.06.2009 року, виставленим відповідачем за партію продукції такими сумами та за такими платіжними дорученнями:

- 1206600,00 грн. - за платіжним дорученням № 221 від 17.06.2009 року;

- 1500000,00 грн. - за платіжним дорученням № 227 від 18.06.2009 року;

- 1500000,00 грн. - за платіжним дорученням № 230 від 18.06.2009 року;

- 743400,00 грн. - за платіжним дорученням № 235 від 19.06.2009 року;

- 1500000,00 грн. - за платіжним дорученням № 232 від 19.06.2009 року;

- 1800000,00 грн. - за платіжним дорученням № 233 від 19.06.2009 року.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно визнав, що позивач свої зобов'язання за Договором перед відповідачем виконав належним чином, в повному обсязі і в строки встановлені Договором.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, а саме не поставив позивачу продукцію обумовлену умовами даного Договору.

Пунктом 9.2. Договору було передбачено, що у разі прострочення з вини постачальника (відповідача) строків поставки продукції постачальник (відповідач) сплачує покупцю (позивачу) пеню у розмірі 0,1% від вартості продукції, непоставленої в строк, але не більш ніж 1% від її вартості.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що сума пені за період прострочення є більшою ніж 1% від вартості продукції за Договором, тобто є більшою ніж 82500,00 грн., господарський суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені у розмірі 82500,00 грн.

Однак, суд першої інстанції безпідставно та в порушення норм матеріального права відмовив позивачу в задоволенні інших позовних вимог, посилаючись на те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права (зобов'язання відповідача виконати зобов'язання в натурі) не призведе до захисту його порушеного права.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на протязі тривалого часу не виконав умови укладених сторонами договору та додаткових угод до нього.

Суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виконати зобов'язання передати передплачений товар за договором в зв'язку з тим, що ціна напіввагону суттєво змінилась і відповідач не має можливості по тій ціні, яка була сплачена позивачем виготовити та передати у власність позивача напіввагони чотиривісні в кількості 55 одиниць та відповідач не має можливості укомплектувати напіввагони візками моделі 18-100 виробництва ДП «Укрспецвагон».

Зазначений висновок не відповідає обставинам справи. В позовній заяві не йдеться про виникнення нового зобов'язання щодо поставки напіввагонів за ціною, яка існувала на червень 2009 року. Йдеться мова про порушення строку поставки, тобто відповідачем були отримані грошові кошти по Договору № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю за 55 напіввагонів в сумі 8 250 000,00 грн. в червні 2009 року і використані в його господарській діяльності саме в зазначений період і за рівнем цін червня 2009 року.

Доказів розірвання договору, визнання його недійсним, або доказів внесення змін до договору та додаткових угод до нього, відповідач не надав. Не надано відповідачем і доказів звернень до позивача про внесення змін до договору в зв’язку з підвищенням цін на сплачений товар.

Крім того, як правомірно зазначив позивач у своїй скарзі, цей висновок суду суперечить абзацу другому частини три ст. 691 Цивільного кодексу України, за змістом якої, «якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі».

Відповідачем не заперечується ринковий рівень ціни на момент укладання договору та оплати продукції.

Також саме факт прострочення виконання зобов'язання підтверджується рішенням суду, яким стягнуто з відповідача штрафні санкції за порушення строку поставки.

Що стосується відсутності сертифікації візків моделі 18-100 , то позивачем в ході розгляду справи зазначалось, що відповідно до умов Договору № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю від 16.06.2009 року напіввагон чотиривісний моделі 12-9745 повинен бути виробництва ДП «Укрспецвагон». Додаткових вимог щодо виробників матеріалів та комплектуючих на вагон Договір № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю від 16.06.2009 року не містить. Відповідач не є єдиним виробником зазначених комплектуючих, тому зазначене не є підставою для припинення зобов'язання, яке виникло у відповідача за Договором № П-ЦВСВ(ОРВ-09.155)ю від 16.06.2009 року. До того ж проведення сертифікації візків моделі 18-100 є обов’язком відповідача, а не позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 99, п.2 ст. 103, п.п.3,4 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 02.11.10 року по справі № 37/197-10 скасувати частково та прийняти нове, яким в позов в частині зобов’язання відповідача виконати постачання за Договором № П-ЦВСВ (ОРВ-09.155)ю від 16.06.2009 року та Специфікацією № 1 від 16.06.2009 року до Договору № П-ЦВСВ (ОРВ-09.155)ю від16.06.2009 року, яка є невід'ємною частиною цього договору, в натурі, а саме поставити напіввагони чотиривісні моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 виробництва Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" в кількості 55 (п'ятдесят п'ять) одиниць на суму 8250000,00 грн. на адресу позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Інвест» (51938, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Матросова, буд. 19, ідентифікаційний код 31845664, свідоцтво платника ПДВ № 04717675, п/р № 26005243554100 вЦентральномуДніпродзержинському відділенні Дніпропетровської ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653) на станцію Панютине Південної залізниці задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", смт. Анютине на користь ТОВ "Сталь-Інвест", м. Дніпродзержинськ –24675,00 грн. держмита за позовом, 233,66 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу та 12750,00 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Накази доручити видати Господарському суду Харківської області.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 17.01.2011 року.