Постанова № 13504475, 17.01.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2011 р. Справа № 38/197-10

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Яковлев Є.В.

відповідача - не з'явився

третьої особи - Большакова А.В., Малінка Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4363Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 03.11.10 р. у справі № 38/197-10

за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Контрольно-ревізійне управління в Харківській області, м. Харків

до ТОВ "ЧПУ та Системи", м. Харків

про стягнення 6 061,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У 2010 р. позивач звернувся по господарського суду з позовом про стягнення з відповідача завданих збитків у розмірі 6061,00 грн., посилаючись на завищення вартості виконаних робіт по договору в частині відрахування податків, кошторисного прибутку та адміністративних витрат внаслідок невірного розрахунку локального кошторису з порушенням "Правил визначення вартості будівництва" ДБН Д.1.1-1-2000 та Указу Президента України № 746/99 від 28.06.99 р., що виявлено Контрольно-ревізійним відділом в м. Харкові під час проведення ревізії за період з 01.01.06 р. по 01.06.09 р. фінансово-господарської діяльності ДП завод "Електроважмаш".

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.2010 р. у справі №38/197-10в задоволені позову відмовлено, з посиланням, що позивач не надав суду доказів, що обґрунтовують його позовні вимоги, а саме: доказів понесення збитків; доказів наявності прямого причинного зв’язку між збитками та порушенням відповідачем зобов’язання; обґрунтованого розрахунку суми збитків; доказів вжиття заходів до зменшення суми збитків; доказів оплати виконаних робіт, а також письмового пояснення щодо того, яке саме зобов’язання порушив відповідач.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення по справі.

У апеляційній скарзі позивач зазначив, що відповідач штучно зависив вартість робіт, що завдало збитки у сумі 6061 грн.

Третя особа апеляційну скаргу позивача підтримує, просить рішення суду скасувати та позов задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини не прибуття суд не повідомив, не з’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що між позивачем і відповідачем укладений договір № 4РН від 11.05.05 р. на виконання робіт з заміни кулькових пар, за яким виконавець (відповідач) зобов’язався виконати, а замовник (позивач) зобов’язався прийняти і оплатити роботу з заміни кульково-гвинтових пар координат переміщення "Х" і "Z", п’яти верстатів моделі 16К20Ф3-С32 інв. №№ 053572, 053495, 053494, 053597,053596.

Пунктами 3, 4 договору передбачено, що загальна договірна вартість робіт на момент укладання договору згідно кошторису, який додається до договору і є підставою для оплати робіт, складає 41164,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 6860,67 грн.; за виконувані роботи замовник здійснює оплату в розмірі 35164,00 грн. від вартості робіт протягом п’яти банківських днів з моменту підписання договору на поточний рахунок виконавця згідно виставленого рахунку. Кінцевий розрахунок в розмірі 6000,00 грн. протягом п’яти банківських днів з дати приймання виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату робіт з заміни кульково-гвинтових пар на суму 35164,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 4823 від 16.12.05 р.

Уповноваженими представниками сторін був підписаний акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2006 р. на суму 32622,00 грн., а з ПДВ –39146,00 грн.

Відповідно до п. 1.3.4.1 плану контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійного відділу в м. Харкові (надалі –КРВ в м. Харкові) на ІІ квартал 2009 р. та на підставі направлення на проведення ревізії № 425 від 22.06.09 р. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП завод „Електроважмаш” за період з 01.01.06 р. по 01.06.09 р., що підтверджується актом № 123-10-319 ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства завод „Електроважмаш” за період з 01.01.06 р. по 01.06.09 р. від 22.09.09 р.

На підставі направлень на проведення зустрічної звірки № 566-567 від 02.09.09 р. проведено зустрічну звірку в ТОВ „ЧПУ та Системи” з питання документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з ДП завод „Електроважмаш” за період з 01.01.06 р. по 31.05.09 р., що підтверджується довідкою № 123-10-289 від 04.09.09 р.

За результатами зустрічної звірки КРВ в м. Харкові встановлено, що вартість виконаних відповідачем для позивача підрядних робіт, яка відображена в акті приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за листопад 2006 р. № 1, завищено на суму 6061,00 грн. з урахуванням єдиного податку та ПДВ, розрахунки проведені в повному обсязі.

21.05.10 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою на протязі семи днів перерахувати на рахунок ДП завод „Електроважмаш” завдані збитки у розмірі 6061,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 5245,79 грн. та 3% річних –789,59 грн., на яку відповідач відповіді не дав та грошові кошти не сплатив.

Відповідно до ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, тобто підприємницькі відносини регулюються Господарським кодексом України.

Отже, при застосуванні норм діючого законодавства слід виходити з принципу пріоритету спеціального закону перед законом загальним, в першу чергу застосовуються норми ГК України, як спеціальне законодавство, а у випадку не врегулювання або недостатнього врегулювання відповідних відносин застосовуються норми ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України відшкодування збитків є господарською санкцією, а ч. 1 ст. 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані збитки суб'єкту, права або інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані доходи, які управлена сторона одержала б в разі належного виконання зобов'язань або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як свідчать матеріали справи, позивачу причинені збитки у вигляді зайвих витрат за виконані роботи, обставини спричинення збитків та їх розмір підтверджуються матеріалами справи, зокрема актом № 123-10-319 ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства завод „Електроважмаш” та довідкою № 123-10-289 від 04.09.09 р.

В зв’язку з чим, суд першої інстанції безпідставно вважав, що позивач не надав доказів понесення збитків; доказів наявності прямого причинного зв’язку між збитками та порушенням відповідачем зобов’язання; обґрунтованого розрахунку суми збитків; доказів вжиття заходів до зменшення суми збитків; доказів оплати виконаних робіт.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. 9 ЦК України, ст. ст. 217,218,224 ГК України, ст.ст. 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2010 р. по справі № 38/197-10 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ «ЧПУ та Системи»(61001, м. Харків, вул. Молодої гвардії, 15/17, код ЄДРПОУ 33607680) на користь Державного підприємства завод «Електроважмаш»(61089, м. Харків, пр. Московський, 299, код ЄДРПОУ 00213121) - 6061 грн. збитків, 102 грн. держмита, 236 грн. судових витрат, 51 грн. держмита по апеляційній скарзі.

Наказ доручити надати господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 17.01.2011 р.