Постанова № 13504474, 17.01.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10»січня 2011 р. Справа №3/86-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я.,

суддя Слободін М.М.,

суддя Шевель О.В.,

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін :

позивача –Бочек Ю.Л –дов.,

1-го відповідача –не з'явився,

2-го відповідача –не з'явився,

3-го відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми (вх. № 4286С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2010 р. у справі № 3/86-10

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангровідем», м. Суми

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Технологія», м. Суми

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдекорпласт», м. Суми

про визнання недійсними договорів

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдекорпласт», м. Суми

до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми

про визнання права власності,

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 08.11.2010 р. у справі № 3/86-10 (суддя Левченко П.І.) зустрічний позов ТОВ «Укрдекорпласт»до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції про визнання права власності за ТОВ «Укрдекорпласт»(код 37052981) на рухоме майно, придбане у ТОВ «Еліт Технології»(код 33813922) за договором поставки від 05.05.2010 р., задоволено.

Визнано право власності ТОВ «Укрдекорпласт»(код 37052981) на рухоме майно, придбане у ТОВ «Еліт Технології»(код 33813922) за договором поставки від 05.05.2010 року, а саме на :

1) виробничу лінію повного циклу для виробництва виробів з полівінілхлориду методом екструзії , що складається з: Міксер DERMAK модель DMIX V 100-1 од., Чіллер US SAN MAKINA-1 од., Подріблювач Coshan MAKINA SAN VE модель CMS 4027 –1 од., Екструдер двошнековий Alpi Makina –1 од., Калібрувальний стіл - 1 од., Тягнучий пристрій –1 од., Відрізу вальний пристрій - 1 од., Фасувальний стіл –1 од., Пакувальний стіл –1 од., Інструменти для виробництва пластикової панелі Н-100, дворечний –1 од., Інструменти для виробництва пластикової панелі Н-200, одноречний –1 од., Інструменти для виробництва пластикової панелі Н-250, одноречний -1 од., Компресор REMEZA № 153519-1 од.;

2) виробничу лінію повного циклу для виробництва виробів з полівінілхлориду методом екструзії , що складається з: Екструдер двошнековий Alpi Makina –1 од.; Калібрувальний стіл -1 од.; Тягнучий пристрій -1од.; Відрізу вальний пристрій -1 од.; Фасувальний стіл -1 од.; Пакувальний стіл -1 од.; Інструмент для виробництва аксесуарів; Стартової полоси-1 шт.; Кута внутрішнього -1 шт.; Кута зовнішнього –1шт.; F-образного профілю –1 шт.; Плінтусної полоси -1 шт.; уголка 25х25 –1 шт.;

3) бетоноперемішувач LITEK 120 л. –1 од.

Стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції на користь ТОВ «Укрдекорпласт»витрати по держмиту в сумі 1380,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В задоволенні первісного позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції до ТОВ «Ангровідем», ТОВ «Еліт Технології»та ТОВ «Укрдекорпласт»про визнання недійсними договорів відмовлено.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу обладнання № 129-04/10 від 29.04.10 р., визнати недійсним договір поставки від 05.05.10 р., відмовити у задоволенні зустрічного позову, судові витрати стягнути з відповідачів.

В обґрунтування своєї позиції апелянт посилається на те, що ТОВ «Еліт Технології»не є добросовісним набувачем спірного обладнання, оскільки при укладанні договору поставки не здійснив перевірку права власності ТОВ «Еліт Технології»на обладнання. Крім того, ТОВ «Укрдекорпласт»не надано доказів перевірки Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

3-й відповідач, ТОВ «Укрдекорпласт», в судове засідання не з'явився, але надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2010 р. по даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»без задоволення, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

У судове засідання представники 1-го та 2-го відповідача також не з'явилися, вимоги ухвали суду від 30.11.2010 р. не виконали, про причину неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином і в установлений законом строк.

Враховуючи належне повідомлення відповідачів про час та місце засідання суду, те, що позивач не заперечує проти розгляду даної справи за відсутності відповідачів, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами за відсутності представників відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.07.2010 р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції звернулося до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просило суд визнати недійсним договір купівлі-продажу обладнання № 129-04/10 від 29.04.2010 р., укладений між ТОВ «Ангровідем»та ТОВ «Еліт-Технології», а також визнати недійсним договір поставки від 05.05.2010 року, укладений між ТОВ «Еліт-Технології»та ТОВ «Укрдекорпласт».

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що за оспорюваними ним вищезгаданими договорами було відчужене обладнання (виробнича лінія повного циклу для виробництва виробів з полівінілхлориду шляхом екструзії в кількості 1 штука),якабула передана позивачу в заставу Товариством з обмеженою відповідальністю «Ангровідем» за договором застави № 1280 від 12.06.2007 р., про що19.06.2007 р. внесено запис про обтяженняза № 516145 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

За таких обставин та згідно зп. 2.8 договору застави та ст. 17 Закону України «Про заставу»ТОВ «Ангровідем»не мав права відчужувати заставлене майно без згоди позивача (заставодержателя), а відтак, в силу ст. 215 ЦК України така угода є недійсною, оскільки зміст правочину суперечить положенням чинного законодавства. На думку позивача, недійсність відповідної угоди є підставою для визнання недійсною і подальшої угоди, за якою спірне майно продано 3-му відповідачу.

13.09.2010 р. 3-й відповідач - ТОВ «Укрдекорпласт» подав зустрічний позов до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції, в якому просив суд визнати за ним право власності на рухоме майно, придбане у ТОВ «Еліт Технології»за договором поставки від 05.05.10 року, а саме на:

1) виробничу лінію повного циклу для виробництва виробів з полівінілхлориду методом екструзії , що складається з: Міксер DERMAK модель V 100-1од.; Чіллер US SAN MAKINA-1 од.; Подріблювач Coshan MAKINA SAN VE модель CMS 4027 –1 од.; Екструдер двошнековий Alpi Makina –1 од.; Калібрувальний стіл - 1 од.; Тягнучий пристрій –1 од.; Відрізу вальний пристрій - 1 од.; Фасувальний стіл –1 од.; Пакувальний стіл –1 од.; Інструменти для виробництва пластикової панелі Н-100, дворечний –1 од.; Інструменти для виробництва пластикової панелі Н-200, одноречний –1 од.; Інструменти для виробництва пластикової панелі Н-250, одноречний -1 од.; Компресор REMEZA № 153519-1 од.;

2) виробничу лінію повного циклу для виробництва виробів з полівінілхлориду методом екструзії , що складається з: Екструдер двошнековий Alpi Makina –1 од.; Калібрувальний стіл -1 од.; Тягнучий пристрій -1од.; Відрізу вальний пристрій -1 од.; Фасувальний стіл -1 од.; Пакувальний стіл -1 од.; Інструмент для виробництва аксесуарів; Стартової полоси-1 шт.; Кута внутрішнього -1 шт.; Кута зовнішнього –1шт.; F-образного профілю –1 шт.; Плінтусної полоси -1 шт.; уголка 25х25 –1 шт.

3) бетоноперемішувач LITEK 120 л. –1 од.

Свої вимоги ТОВ «Укрдекорпласт»обґрунтовувало посиланням, зокрема, на ст. 392 ЦК України, згідноз якою воно має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, оскільки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції не визнає його, заявивши позов у тому числі й до ТОВ «Укрдекорпласт»про визнання недійсним договору поставки, за яким останнє придбало у власність спірне рухоме майно.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги та відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції, зокрема, посилався на те, що при укладанні договору застави № 1280 від 12.06.2007 р. та внесенні відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, позивач та 1-й відповідач не ідентифікували предмет обтяження (шляхом вказівки певних ознак), тому позивач не має правових підстав вимагати визнання недійсним договору поставки від 05.05.2010 р. на підставі статті 215 ЦК України, так як відсутнє порушення приписів статті 203 ЦК України та ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Судом першої інстанції також зазначено про правомірність набуття ТОВ «Укрдекорпласт»права власності на рухоме майно, яке є предметом спірного договору і має індивідуальні ознаки, зазначені в його розділі «відомості про товар», та необхідність визнання права власності у судовому порядку, оскільки таке право позивачем оскаржується.

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, 11 червня 2007 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції - позивач) та ТОВ «Ангровідем»(1-й відповідач) був укладений кредитний договір № 012/15-12/2771 про надання ТОВ «Ангровідем»кредиту в сумі 1010000,00 грн. строком до 23.05.2017 р. зі сплатою 17,5 % річних (т. 1 а. с. 9-14).

12.06.2007 р.між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції та ТОВ «Ангровідем»було укладено нотаріально посвідчений договір застави № 1280, згідно з яким в забезпечення зобов’язань за кредитним договором № 012/15-12/2771 від 11.06.2007 р. ТОВ «Ангровідем»передало в заставу банку виробничу лінію повного циклу для виробництва виробів з полівінілхлориду шляхом екструзії в кількості 1 штука (т. 1 а. с. 15).

19.06.2007 р. було внесено запис № 5165145 про обтяження згідно зі згаданим вище договором застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, при цьому, об’єктом обтяження зазначено: «Інше майно виробнича лінія повного циклу для виробництва виробів з полівінілхлориду шляхом екструзії в кількості 1 штука»- (т. 1 а. с. 16).

Дослідженням вищевказаного договору застави та витягу встановлено, що у них відсутній опис предмету застави (обтяження), який би надавав можливість ідентифікувати такий предмет.

Матеріали справи також свідчать про те, що 29.04.2010 р. між ТОВ «Ангровідем»та ТОВ «Еліт Технології»було укладено договір купівлі-продажу обладнання № 129-04/10 (т. 1 а.с.21-22). Відповідно до специфікації, що є додатком № 1 до договору, предметом договору є виробнича лінія повного циклу для виробництва виробів з полівінілхлориду шляхом екструзії, яка містить найменування обладнання та його складових, кількість і суму.

05.05.2010 р. ТОВ «Еліт Технології»уклало з ТОВ «Укрдекорпласт»договір поставки (т. 1 а. с. 23), предметом якого є дві виробничі лінії повного циклу для виробництва виробів з полівінілхлориду шляхом екструзії (одна з яких за описом повністю співпадає з предметом купівлі-продажу за договором № 129-04/10 від 29.04.2010 р.), а також бетоноперемішувач.

Звертаючись до суду з позовом за захистом своїх порушених прав заставодержателя рухомого майна (виробничої лінії повного циклу для виробництва виробів з поліхлориду шляхом екструзії в кількості 1 штука), позивач стверджував, що ТОВ «Ангровідем»здійснив реалізацію заставного майна ТОВ «Еліт Технологія»без згоди заставодержателя, що є підставою для визнання такого договору недійсним. Зважаючи на недійсність первісного договору, позивач вважає, що недійсним є і кінцевий договір, за яким спірне майно продано 3-му відповідачу.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо того, що позивачем обраний невірний спосіб захисту порушеного права, крім того, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Так, як вірно встановлено місцевим господарським судом, згідно зі ст. 7 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у правочині, на підставі якого або у зв’язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним. Тобто, виходячи зі змісту названої статті, відсутність опису предмета обтяження, неможливість ідентифікувати предмет обтяження за допомогою існуючого опису тягне недійсність (нікчемність) обтяження (застави), та у даному разі (оскільки недійсність правочину встановлена законом), визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що ні в договорі застави, ні в Державному реєстрі не визначено ознак, які б дозволяли ідентифікувати предмет обтяження, не зазначено зі скількох об’єктів (складових) та з яких саме об’єктів складається саме та виробнича лінія, яка передана в заставу, не зазначено назв об’єктів (складових виробничої лінії), назва, яка міститься в договорі застави та в Державному реєстрі, є лише загальною назвою такого роду виробничих ліній, які включають різну кількість складових різної назви різних виробників, різних моделей тощо.

Таким чином, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що при укладенні договору застави його сторони не визначили опис предмета обтяження, а отже, не визначили належним чином предмет обтяження, як того вимагає ст.7 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», що згідно з ч.1 ст. 7 вищезгаданого Закону тягне недійсність (нікчемність) обтяження (застави).

Колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом цілком обґрунтовано зазначено, що лише під час перевірки стану та наявності застави представником банку було складено акт (звіт) від 26.09.2007 р. (т. 1 а.с.128), в якому відображені складові предмету застави за договором застави, № 1280 від 12.06.2007 р., які, однак, відсутні в договорі застави та в Державному реєстрі. При цьому акт (звіт) перевіркистанута наявності застави від 26.09.2007 р. містить інші характеристики (ознаки, склад) предмету застави та інші кількісні показники його складових, які відрізняються від тих, що були продані 1-м відповідачем 2-му відповідачу.

До того ж, які вірно зазначено місцевим господарським судом, в договорі застави (пункт 1,2) зазначена адреса заставленого майна - м. Суми, вул. Курська, 147, тоді як в акті (звіті) від 26.09.2007 р. зазначено місцезнаходження заставленого майна –Сумська область Сумський район с. Стецьківка, вул. Леніна,79.

За таких обставин, враховуючи нікчемність договору застави, колегія суддів, як і суд першої інстанції, дійшла висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання № 129-04/10 від 29.04.2010 р. та договору поставки від 05.05.2010 року, укладеного між ТОВ «Еліт-Технології»та ТОВ «Укрдекорпласт», за умовами якого була здійснена поставка останньому двох виробничих ліній повного циклу для виробництва виробів з полівінілхлориду методом екструзії, що складаються відповідно з 13 та 12 одиниць індивідуально визначеного обладнання, а також бетоноперемішувача LITEK 120 л, оскільки зміст цих правочинів не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

При цьому колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що ані позивачем у матеріалах справи, ані його представником у судовому засіданні апеляційної інстанції не наведено правових підстав для визнання недійсним договору поставки від 05.05.2010 р. в частині другої виробничої лінії повного циклу для виробництва виробів з полівінілхлориду методом екструзії, а також бетоноперемішувача, не зазначено, в чому ж полягає порушене право позивача щодо відповідної частини спірного договору.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що у апеляційній скарзі позивач за первісним позовом посилається на вирок Ковпаківського районного суду та проведену в межах кримінальної справи експертизу, однак, належно засвідчених копій відповідних документів суду апеляційної інстанції не надав, мотивуючи ненадання відсутністю таких документів.

В судовому засіданні апеляційної інстанції досліджені надані представником позивача незасвідчені копії вказаного вироку та експертизи, з яких вбачається, що спірні правовідносини по даній справі не були предметом розгляду у кримінальній справі, а тому вказані документи не можуть бути належними та допустимими доказами у даній справі, через що колегія суддів не вбачає необхідності у витребуванні належним чином засвідчених копій відповідних документів.

Щодо вимог зустрічного позову, які задоволені місцевим господарським судом, колегія суддів зазначає, що, як вірно вказує позивач за зустрічним позовом, подання такого позову спричинено тим, що позивач за первісним позовом оспорює право власності позивача за зустрічним позовом на спірне майно. При цьому, позивач за зустрічним позовом посилається також на ст. 392 ЦК України, згідно з якою власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Колегія суддів зазначає, що, як встановлено вище, право власності на спірне майно у позивача за зустрічним позовом підтверджено належними доказами (т. 1 а. с. 37-45), в силу ст. 204 ЦК України договір, за яким позивач за зустрічним позовом придбав спірне майно, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним, а відтак, зважаючи на правомірність договору поставки від 05.05.2010 року, набуття ТОВ «Укрдекорпласт»права власності на рухоме майно, яке є предметом цього договору і має індивідуальні ознаки, які зазначені в його розділі 2 «відомості про товар», також є правомірним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдекорпласт»до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції про визнання за ним права власності на рухоме майно, придбане у ТОВ «Еліт Технології»за договором поставки від 05.05.2010 р., правомірно і обґрунтовано задоволений місцевим господарським судом.

Заперечення позивача, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на вимогах закону та не підтверджені належними доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, у зв’язку з чим апеляційна скарга ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2010 р. підлягає залишенню без змін.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст.105, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2010 р. у справі № 3/86-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача за первісним позовом залишити без задоволення.

Головуючий суддя В.Я. Погребняк

суддя М.М.Слободін

суддя О.В.Шевель

повний текст постанови складено 14 січня 2011 р.