Постанова № 13504381, 10.01.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2011 р. Справа № 23/60

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

кредитора –не прибув;

боржника - не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (вх. № 4520П/2-6) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.11.2010 р. у справі № 23/60 про припинення провадження у справі (суддя Ореховська О.О.)

за позовом Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, м. Кременчук Полтавської області

до Приватного підприємства “Техпромсплав”, м. Кременчук Полтавської області

про визнання банкрутом, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2010 р. Кременчуцька ОДПІ звернулась до господарського суду Полтавської області з заявою про порушення справи про банкрутство ПП “Техпромсплав” за спрощеною процедурою на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.11.2010 р. у справі № 23/60 (суддя Ореховська О.О.) провадження у справі було припинено в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору), припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.09.2010 р., з посиланням на безпідставність вимог кредитора.

В апеляційній скарзі кредитор Кременчуцька ОДПІ порушує питання про скасування даної ухвали та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, з посиланням на порушення судом норм матеріального права, оскільки докази узгодження Кременчуцькою ОДШ на підтвердження безспірності вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) були додані кредитором до заяви про визнання ПП "Техпромсплав" банкрутом.

В судове засідання 04.01.2011 р. Кременчуцька ОДПІ свого представника не направила, про причину відсутності суд не повідомила, хоча про місце і час розгляду справи була належним чином повідомлена, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення № 017678/2 від 30.12.2010 р.

Боржник, ПП “Техпромсплав”, відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання також не прибув, про причину відсутності суд не повідомив.

Враховуючи, що неприбуття представників сторін в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, справа розглядається без їх участі за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судами першої і апеляційної інстанції, Кременчуцька ОДПІ ініціювала провадження у справі про банкрутство ПП “Техпромсплав” в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, обґрунтовуючи свої вимоги”:

1) наявністю у боржника податкового боргу в сумі 21873,00 грн. (з яких: 9854,00 грн. по ПДВ, який виник згідно податкового повідомлення-рішення від 16.09.2009 р. № 0004742301/0/2971 (а.с. 10), прийнятого на підставі Акту перевірки від 03.09.2009 р. № 5015/23-209/35642354; 12019,00 грн. по податку на прибуток, який виник згідно податкового повідомлення-рішення від 16.09.2009 р. 0004732301/0/2972 (а.с. 10), прийнятого на підставі перевірки від 03.09.2009 р. № 5015/23-209/35642354); а також наявністю у боржника податкового зобов'язання по штрафним санкціям в сумі 510,00 грн., згідно до податкового повідомлення-рішення від 02.02.2010 р. № 0000891502/0/338 (а.с. 22);

2) відсутністю у боржника нерухомого майна та транспортних засобів, за рахунок яких можна провести стягнення заборгованості, що підтверджується листами КП "Кременчуцької МБТІ" від 19.08.2010 р. № 61/4567 (а.с. 24) та Кременчуцького ВРЕР від 18.08.2010 р. № 4688 (а.с. 24); також, відповідно до довідки Кременчуцької ОДПІ від 20.08.2010 р. у боржника відкритих розрахункових рахунків в установах банків не має.

3)          неподанням боржником до Кременчуцької ОДПІ податкової звітності, оскільки останній звіт було подано 27.07.2009 р. - декларацію з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2009 р., що підтверджується довідкою про стан звітності до Кременчуцької ОДПІ від 20.08.2010 р. (а.с. 25).

Приймаючи оскаржувану ухвалу від 25.11.2010 р., місцевий суд виходив з того, що заява кредитора про порушення справи про банкрутство була подана без дотримання вимог ч. 3 ст. 6, п. 10 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" а саме, за відсутності доказів неспроможності боржника задовольнити безспірні вимоги кредиторів після пред'явлення до виконання документів, що підтверджують ці вимоги та відсутності доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по податкам, зборам (обов"язковим платежам) у встановленому законодавством порядку, зокрема в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким твердженням, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Ст. 1 того ж Закону передбачено, що безспірні вимоги - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Нормами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено ті ж самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 того ж закону, а саме: особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно ч. 1 вищезазначеної ст. 52, незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Таким чином, наведена норма передбачає порушення справи про банкрутство у разі наявності хоча б однієї з зазначених підстав, і не виключно за наявності усієї їх сукупності. При цьому Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, можливо відмітити дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється ст. 52 Закону в площині безспірності грошових вимог, а саме - справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. З ст.6 Закону, встановленого для їх погашення, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", регулюються загальними нормами Закону.

Вищевказана правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2010 р. у справі № 6/87-Б-09.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні докази вжиття заходів до отримання заборгованості по податкам, зборам (обов"язковим платежам) у встановленому законодавством порядку, зокрема, докази стягнення податкового боргу в судовому порядку і відкриття державним виконавцем виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа.

Отже, Кременчуцькою ОДПІ при поданні заяви про порушення справи про банкрутство не було дотримано вимог ч. 3 ст. 6, п. 10 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: за відсутності доказів неспроможності боржника задовольнити безспірні вимоги кредиторів після пред'явлення до виконання документів, що підтверджують ці вимоги та відсутності доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по податкам, зборам (обов"язковим платежам) у встановленому законодавством порядку, зокрема Законом України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, оскільки кредитором не надано доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про неспроможність боржника задовольнити безспірні вимоги кредиторів, провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно наданої кредитором на вимогу суду довідки про стан звітності ПП "Технопромсплав" до Кременчуцької ОДПІ від 04.10.2010 р., боржник не подавав свої звіти до Кременчуцької ОДПІ з жовтня 2009 р., тобто, на дату подання ініціюючим кредитором заяви про порушення справ банкрутство боржника, а саме: 31.08.2010 р., річний строк неподання боржником податкової звітності, передбачений ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не сплив, тобто кредитор звернувся до суду передчасно.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не має фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її скасування.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.ст. 105, ст. 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про припинення провадження у справі залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.11.2010 р. у справі № 23/60 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови підписаний 10.01.2011 р.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя