Постанова № 13502971, 05.01.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.11 Справа № 9/34

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів: Давид Л.Л.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст», м. Чернівці

на рішення господарського суду Чернівецької області від 02.11.2010 р.

у справі № 9/34

за позовом Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Міністерства Оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст», м. Чернівці.

про стягнення заборгованості –1295678,30 грн.

За зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст», м. Чернівці

до відповідача-1: квартирно експлуатаційного відділу м. Чернівці

відповідача-2: Міністерства Оборони України

про визнання права власності.

Представники:

від позивача: Чернушка С.І.- представник.

від відповідача: не з»явився.

Прокурор: не з»явився.

Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.

Розпорядженням виконуючого голови суду проводились зміни щодо складу колегії суду.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 02.11.2010 р. у справі №9/179-50 (суддя Ніколаєв М.І.) первісний позов задоволено, стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст», м. Чернівці вул. Руська, 248, «б»(код 352027369) на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (вул. Українська, 43 м. Чернівці код ЄДРОПУ 23245945) –1171454,18 грн. боргу, в доход державного бюджету 11714,54грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що в порушення умов п.п. 3.1, 3.5 договору оренди майна №37с/2003/ГоловКЕУ від 25 квітня 2003 року та від 18.07.2005 року, вимог ст.ст. 525, 526, 762 ЦК України, відповідачем договірні зобов'язання з щомісячного перерахування на користь орендодавця орендних платежів не виконувалися у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 1171454,18 грн., яка підлягає стягненню в примусовому порядку.

Оскільки, договори оренди підстав набуття права власності на спірне майно не містять, відповідно до пунктів 2.2 вищевказаних договорів оренди передбачено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на майно, власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується майном протягом строку оренди, доказів створення нового нерухомого майна позивачем за зустрічним позовом суду не надано, при цьому майно, про визнання права спільної часткової власності якого заявлено позов, знаходиться у загальнодержавній власності, тому у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Фінтраст»про виникнення у нього права власності внаслідок невідшкодування витрат за проведений капітальний ремонт спірного нерухомого майна, господарським судом відмовлено.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Чернівецької обласної ради народних депутатів від 05.08.1982 року №261 спірна будівля взята на державний облік і під охорону, як пам’ятник архітектури місцевого значення, що відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»зумовлює її особливий статус та порядок відчуження.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, товариством з обмеженою відповідальністю «Фінтраст», м. Чернівці оскаржено його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення господарського суду Чернівецької області від 02.11.2010р. у справі №9/34 скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, і просить прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити, вимоги зустрічного позову задоволити.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що господарським судом порушено норми процесуального права, а саме п.3 ч.2 ст.111-10 ГПК України, оскільки прийняте рішення у справі, стосується прав і обов»язків осіб, які не були залучені до участі в справі, а саме Верховної Ради України.

Господарським судом визнано встановленими обставини, які не відповідають дійсності, так як судом покликаючись на витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Чернівецьким ОБТІ від 31.03.2003р., встановлено, що право загальнодержавної власності на нежитлову будівлю в м.Чернівці, пл.Театральній,6 зареєстровано за Верховною радою України в оперативному управлінні Міністерства Оборони України в особі 29-го гарнізонного Будинку офіцерів у м.Чернівці, що, на думку апелянта, суперечить правовстановлюючому документу на нерухоме майно, а саме рішення господарського суду Чернівецької області від 13.03.2003р. по справі №2/14, відповідно до якого, право власності на вищевказане нерухоме майно за Верховною Радою України не визнавалося.

Господарським судом встановлено факт виконання робіт та вартість поліпшень, заявник наполягає на тому, що позивачем та орендарем за договором оренди - ТзОВ «Фінтраст»з попереднього дозволу орендодавця-29 ГБО МО України, правонаступником якого є відповідач-КЕВ, м.Чернівці, виконано капітальний ремонт орендованого нерухомого майна, результат якого є невід»ємні поліпшення орендованого майна, вартість яких відповідно до п.3 ст.778 ЦК України повинна бути відшкодована або зарахована в рахунок орендної плати.

Апелянт вважає, що господарським судом неправомірно застосовано накази МОУ від 03.02.2007р. №38, №77 від 26.03.96р., оскільки такі стосуються лише закладів культури, крім того вказані накази не мають міжвідомчого характеру, тому не можуть застосовуватись у відносинах з третіми особами (підприємствами, установами, організаціями), в тому числі, як вказує апелянт, у сфері оренди державного військового майна.

Апелянт також не погоджується із висновком господарського суду про правомірне нарахування позивачем 20% ПДВ на компенсацію земельного податку, який згідно умов договору ним відшкодовується, так як згідно п.5.14 договору оренди державного нерухомого майна від 18.07.2005р. земельний податок компенсується орендарем окремо, вказуючи на те, що даним пунктом не встановлено, що компенсація земельного податку здійснюється із ПДВ.

Квартирно-експлуатаційний відділ, м.Чернівці доводи апеляційної скарги заперечено у відзиві з наступних підстав.

Міністерство оборони України здійснює управління військовим майном відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Положення про Міністерство оборони України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006р. №1080, в зв»язку із чим було залучено господарським судом до участі у справі.

Відповідно до рішення господарського суду Чернівецької області у справі №5/55 від 30.06.2010р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2010р. визнано недійсною угоду про поліпшення орендованого майна шляхом проведення капітального ремонту від 05.01.2005р. між 29 ГБО та ТзОВ «Фінтраст», тому покликання апелянта на вказану угоду є неправомірним.

Оскільки апелянт звернувся до господарського суду Чернівецької області про стягнення 1445935,39 грн. за проведення капітального ремонту у справі №12/33, то покликання апелянта на порушення норми п.3 ст.778 ЦК України є неправомірним.

Не заслуговують на увагу покликання апелянта на те, що Наказ №77 від 26.03.96р. «Про центри культури, просвіти і дозвілля та клуби Збройних сил України»не має державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, оскільки останній належить до внутрішнього користування, як обов»язковий діє лише на центри культури, просвіти і дозвілля та клуби Збройних сил України.

Відповідно до положень пп.5.2.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі якщо орендодавець згідно з умовами договору оренди відшкодовує земельний податок з орендаря шляхом включення земельного податку до загальної вартості наданих комунальних послуг, вартість таких послуг орендар включає до складу валових витрат підприємства, відповідно до даного Закону орендар не звільняється від сплати ПДВ.

Прокурор повторно участі в судовому засіданні не прийняв, вимог ухвал суду щодо надання суду обґрунтованого відзиву не виконано.

Відповідачем повторно направлено суду факс, який містить клопотання відкласти розгляд справи у зв»язку із неможливістю забезпечити участь повноважного представника в судовому засіданні, в зв»язку із тим, що останній перебуває на лікарняному.

Враховуючи те, що судом розгляд справи за клопотанням відповідача відкладався, всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги належно повідомлено, судова колегія, порадившись на місці, дійшла висновку про безпідставність задоволення цього клопотання, участь представників сторін обов»язковою не визнавалась, докази не витребовувались, нез»явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, коло представників сторін в господарському судочинстві не обмежено нормами чинного законодавства, і відповідач, враховуючи повторне відкладення розгляду справи, не був позбавлений права направити іншого представника чи надіслати на адресу суду, необхідні на його думку, письмові пояснення по справі чи додаткові докази з відповідним обгрунтуванням. Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість здійснити перевірку рішення господарського суду Чернівецької області за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) встановлено, що апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Право загальнодержавної власності на нежитлову будівлю в м. Чернівці, Театральна площа,6 зареєстровано за Верховною радою України в оперативному управлінні Міністерства Оборони України в особі 29-го гарнізонного Будинку офіцерів.

25.04.2003 року між 29-м гарнізонним Будинком офіцерів Міністерства оборони України (правонаступником якого є квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінтраст»укладено договір №37с/2003/ГоловКЕУ оренди державного нерухомого майна, розташованого в 29 гарнізонному будинку офіцерів за адресою: м. Чернівці, пл. Театральна,6.

Згідно акту приймання-передачі державного нерухомого майна від 29.04.2003 року 29 гарнізонний Будинок офіцерів Міністерства оборони України передав, а товариство з обмеженою відповідальністю «Фінтраст»отримало в строкове платне користування майно загальною площею 7665,6 м2, в тому числі по літері «А»—7597, 0 м2, по літері «Б»68,6 м2, розташованого в 29 гарнізонному Будинку офіцерів за адресою м. Чернівці, Театральна площа,6.

18.07.2005 року між 29-м гарнізонним Будинком офіцерів Міністерства оборони України (правонаступником якого є квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінтраст»укладено договір №37с/2003/ГоловКЕУ оренди державного нерухомого майна, розташованого в 29 гарнізонному будинку офіцерів за адресою: м. Чернівці, пл. Театральна,6 (далі - Договір), згідно якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно нежитлові приміщення загальною площею 7738,1 м2, в тому числі по літері „А" —7669,5 м2 , по літері „Б"—68,6 м ( сховище для техніки ) за адресою: м. Чернівці, пл.Театральна 6, яке знаходиться на балансі 29 ГБО та належить Верховній Раді України в оперативному управлінні Міністерства Оборони України в особі 29 ГБО на підставі рішення господарського суду Чернівецької області від 13-17 березня 2003 року по справі за №2/14, право власності зареєстроване 31 березня 2003 року Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 502349, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна (додаток 3) і становить 2123753,6 гривень.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації 11 липня 2005 року за № 7742757 вартість майна складає 1110120 (один мільйон сто десять тисяч сто двадцять) гривень.

Пунктом 2.2 даного договору передбачено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується майном протягом строку оренди.

Відповідно до пункту 2.5 договору, у разі припинення його дії майно повертається орендарем орендодавцю в належному технічному стані.

Згідно з пунктом 3.1 договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої Кабінетом Міністрів України 04.10.95 р. № 786 (зі змінами та доповненнями внесеними Постановами Кабінету Міністрів від 18.05.98р. №699 та від 19.01.2000 р №75) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2005 року, по якому є інформація про індекс інфляції) —19492,72 (дев'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто дві) гривні 72 коп.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за базовий місяць становить —19492,72 (дев'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто дві) гривні 72 коп., ПДВ —3898,54 (три тисячі вісімсот дев'яносто вісім гривень 54 коп.; разом 23391,26 (двадцять три тисячі триста дев'яносто одна) гривня 26 коп. з урахуванням ПДВ).

Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2005 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за наступні місяці по перший місяць оренди включно.

Пунктом 3.3. передбачено, що орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок 29 ГБО в Управлінні Державного казначейства (р/р 352230060000224 УДК у Чернівецькій області, м. Чернівці МФО 856135 код 09900550), авансом до першого числа поточного місяця після виставлених рахунків.

Зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової оплати в розмірі не менше ніж орендна плата за один місяць. Орендар сплачує авансову оплату протягом 10 днів з моменту підписання договору (пункт 3.7. договору).

Відповідно до пункту 5.3 договору, орендар зобов’язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Також пунктами 5.13 та 5.14 договору передбачено, що понад орендну плату за нерухоме майно орендар сплачує щомісячно фактичні комунальні платежі, загально експлуатаційні витрати на його утримання та щомісячно компенсує орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду приміщення.

Додатком №14 від 01.06.2005 року до договору оренди №37с/2003/ГоловКЕУ передбачено, що у зв’язку із ліквідацією 29 гарнізонного Будинку офіцерів, (Наказ Командувача Західного оперативного командування від 19.05.2005 року №153) його правонаступником визначено Чернівецьку квартирно-експлуатаційну частину, а відтак згідно ст. 10 п.4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» з 01.07.2005 року Чернівецька квартирно-експлуатаційна частина виступає орендодавцем за вищевказаним договором.

20.01.2009 року позивач за первісним позовом звернувся з претензією до відповідача за первісним позовом, в якій просить останнього погасити заборгованість в сумі 259594,21 грн., в тому числі 247253,56 грн. заборгованості по орендній платі, 4800,47 грн. податку на землю та 7540,18 грн. пені за несвоєчасну оплату земельного податку. Проте, дана претензія залишена відповідачем без реагування.

Згідно акта звірки від 01.02.2009 року заборгованість відповідача по орендній платі становить 254793,74 грн.

Рішенням господарського суду Чернівецької області по справі №1/104 від 01.03.2010 року, залишеним в силі Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2010 року, розірвано договір оренди державного майна № 37с/2003/ГоловКЕУ від 25 квітня 2003 року.

Згідно акта приймання –передачі нерухомого майна, КЕВ м. Чернівці прийняв назад у зв’язку із розірванням договору від 25 квітня 2003 року спірне приміщення.

При цьому представник ТОВ «Фінтраст»від підпису акта відмовився.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендодавцеві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Також, згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно ч.3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач по первісному позову умови договору виконав, майно в оренду передав, рахунки на оплату орендної плати та компенсацію сплаченого (про що свідчать відповідні платіжні документи) земельного податку відповідачу виставляв, проте останній в порушення умов договору орендну плату своєчасно і у повному обсязі не сплачував, що призвело до виникнення заборгованості по орендній платі станом на день вирішення спору в сумі 1010130,43 грн. за листопад 2008 року –березень 2010 року та по компенсації сплаченого земельного податку в сумі 72856,70 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно п.5.1.17 ст. 5 ЗУ «Про податок на додану вартість», від оподаткування звільняються операції з поставки (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних паїв, крім тих, що знаходяться під об’єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства; орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів.

Листом Державної податкової адміністрації від 31.12.2008 року №27561/7/16-1517-26 "Щодо окремих питань оподаткування ПДВ операцій з поставки (продажу, передачі) земельних ділянок та об'єктів, що розташовані на них)" встановлено, що у випадку, коли здійснюються операції з поставки (продажу, передачі) об'єкта нерухомості разом із землею, яка знаходиться під таким об'єктом та включається до його вартості (та підлягає амортизації), то такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.

У зв»язку із наведеним, покликання в апеляційній скарзі відповідача, що місцевим господарським судом невірно застосовано норми ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»та те, що договором оренди не встановлено компенсацію ПДВ, а лише земельний податок, є безпідставним, спростовуються вищенаведеним.

Крім того, позивачем за первісним позовом підтверджений факт сплати ПДВ податковими деклараціями з податку на додану вартість та податковими накладними, а тому первісному відповідачу правомірно нараховано 72856,70 грн. заборгованості по компенсації із земельного податку, що виникла за період з 01.11.2008 року по 01.03.2010 року.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

У свою чергу пунктом 3.5. договору, встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати, а тому позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в сумі 88467,05 грн. за листопад 2008 року –березень 2010 року з урахуванням положень п.6 статті 232 Господарського кодексу України.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду щодо безпідставності заявлених зустрічних позовних вимог у справі і вважає останні неправомірними з огляду на наступне.

Як встановлено судом, згідно договорів від 25.04.2003 року та від 18.07.2005 року №37с/2003/ГоловКЕУ, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінтраст»орендувало нерухоме військове майно нежитлові приміщення загальною площею 7738,1 м2, в тому числі по літері „А" —7669,5 м2 , по літері „Б"—68,6 м ( сховище для техніки ) за адресою: м. Чернівці, пл.Театральна 6, які знаходяться на балансі КЕВ м. Чернівці та належать державі в оперативному управлінні Міністерства Оборони України в особі 29 ГБО з порядковим номером об’єкта нерухомого майна 502349 внесеного в реєстр прав 31 березня 2003 року, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна (додаток 3) і становить 2123753,6 гривень.

Пунктами 2.2 вищевказаних договорів передбачено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується майном протягом строку оренди.

Пунктами 6.3 вищевказаних договорів передбачено, що ТзОВ «Фінтраст»має право з дозволу орендодавця, за рахунок власних коштів проводити реконструкцію, ремонт, поліпшення орендованого майна. Даний вид робіт оформлюється окремою угодою між орендодавцем та орендарем.

Згідно пунктів 6.7. договорів, орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Вартість поліпшень орендованого майна, що не відокремлюється без шкоди для майна зроблених орендарем, без згоди орендодавця компенсації не підлягає, а зроблені за згодою орендодавця, підлягають компенсації, протягом одного місяця після письмової вимоги орендаря.

05.01.2005 року між ТзОВ «Фінтраст»та 29 ГБО МО України укладено угоду про поліпшення орендованого майна шляхом проведення капітального ремонту згідно якої ТзОВ «Фінтраст»зобов'язується провести роботи по поліпшенню приміщень орендованого майна 29 ГБО шляхом проведення в них капітального ремонту згідно дефектного акту від 4 січня 2005 року погодженого сторонами, а відповідач за зустрічним позовом зобов'язується проконтролювати дані роботи та зарахувати їх як невід'ємні поліпшення орендованого майна.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 30.06.2010 року по справі №5/55 визнано недійсною угоду про поліпшення орендованого майна шляхом проведення капітального ремонту від 05.01.2005р., укладену між 29 ГБО МО України та ТОВ “Фінтраст”, а тому покликання апелянта на дану угоду в апеляційній скарзі, як на доказ, що підтверджує факт виконання робіт по капітальному ремонту є неправомірне.

26.01.2006 року між ТзОВ «Фінтраст» та КЕВ м. Чернівці укладено договір про спільну діяльність, згідно якого сторони зобов'язуються без створення окремої юридичної особи спільно діяти з метою досягнення спільної господарської мети, а саме: здійснити будівництво (надбудову) нежитлового приміщення дахової газової котельні (надалі за текстом Котельна) орієнтовною площею 91,10 кв.м. в приміщенні КЕВ м. Чернівці (колишній 29 ГБО) (надалі за текстом Будівля ГБО) за адресою: м.Чернівці, Площа Театральна,6, яка в майбутньому буде використовуватись Сторонами для досягнення спільної господарської мети по опаленню вищевказаних приміщень загальною площею 11878 кв.м. для запобігання пошкодження військового нерухомого майна та більш ефективного його використання.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ТзОВ «Фінтраст» зобов’язане замовити та оплатити робочий проект по газифікації Будівлі ГБО, по будівництву (надбудові) нежитлового приміщення дахової газової котельні, виступити замовником та оплатити роботи по підведенню монтажною підрядною організацією до Котельні газової мережі, будівництво газорозподільного пункту (ГРП), монтажу, пусконаладці газового та іншого обладнання Котельні, тепломережі опалення приміщень Будівлі ГБО, провести власними силами та за власний рахунок будівництво нежитлового приміщення газової дахової котельні, придбати все необхідне обладнання для опалення приміщень Будівлі ГБО.

Відповідно до пункту 2.2. вищевказаного договору, після виконання робіт внески сторін обчислюються в грошовому еквіваленті та погоджуються сторонами відповідним актом, в якому відображається загальна сума договору та сума внесків кожної із сторін в грошовому еквіваленті.

Згідно пункту 4.2 договору сторони встановили, що долі сторін в спільній частковій власності Будівлі ГБО з Котельнею, як складовою частиною Будівлі ГБО, визначаються з урахуванням вкладу кожної із Сторін та співвідношення площі Будівлі ГБО і площі добудови у вигляді Котельні (яка згідно з Технічним заключенням про можливість влаштування дахової котельні за адресою пл. Театральна ,6 в м. Чернівці становитиме 91,10 кв.м.). З урахуванням критеріїв встановлених в цьому пункті, долі (частки) сторін у спільній частковій власності будівлі ГБО з котельнею, як складової частини будівлі ГБО розподіляються так, що доля ТзОВ «Фінтраст»у спільній частковій власності становить 1/100 ідеальних часток в будівлі ГБО, а доля КЕВ м. Чернівці становить 99/100 ідеальних часток в будівлі ГБО.

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 15.02.2006 року ТзОВ «Фінтраст» здало, а КЕВ м. Чернівці прийняло виконані роботи згідно договору про спільну діяльність, укладеного між сторонами 26.01.2006 року.

Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №166/4 від 14.03.2006 року затверджено акт державних приймальних комісій від 03.03.2006 року, щодо прийняття в експлуатацію дахової газової котельні на площі Театральній,6, що складає1/100 ідеальної частки будівлі.

17.03.2006 року Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради видано ТзОВ «Фінтраст»свідоцтво про право власності на дахову газову котельню, площею 96,40 кв.м, що знаходиться за адресою пл. Театральна, 6 в м. Чернівці.

Рішенням господарського суду Чернівецької області по справі №12/148 від 30.11.2009 року, залишеним без змін Постановою від 11.02.2010 Львівського апеляційного господарського суду визнано недійсними пункти 1.4. та 4.2. договору про спільну діяльність від 26.01.2006, укладеного між ТОВ "Фінтраст" та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці.

Постановою від 30.06.2010 Львівського апеляційного господарського суду по справі №2/14, визнано недійсними п.1.5 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.03.2006р. №166/4 та свідоцтво про право власності на дахову газову котельню площею 96, 4 кв. м, виданого 17.03.2006 р. виконавчим комітетом Чернівецької міської ради.

Отже, господарським судом вірно встановлено, що станом на момент вирішення спору, ТОВ «Фінтраст»вже не був власником дахової газової котельні площею 96,40 кв.м, яке знаходиться за адресою пл. Театральна, 6 в м. Чернівці, а відтак посилання позивача за зустрічним позовом на статтю 357 Цивільного кодексу України, згідно якої співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна, є безпідставним, оскільки ТОВ «Фінтраст»не є співвласником частини спірного майна.

Крім того, судом встановлено наступне.

30.12.2004 року ТзОВ «Фінтраст»звернулося з листом до начальника 29 Гарнізованого Будинку офіцерів в якому просить надати дозвіл на проведення капітального ремонту орендованих приміщень, в свою чергу листом від 31.12.2010 року начальником 29 Гарнізованого Будинку офіцерів надано дозвіл на проведення капітального ремонту.

Актом обстеження технічного стану орендованих приміщень ТОВ «Фінтраст»згідно договору оренди від 25 квітня 2003 року №37с/2003/ГоловКЕУ від

03 січня 2005 року встановлено, що орендарю ТОВ «Фінтраст»необхідно провести терміновий капітальний ремонт орендованих приміщень за рахунок власних коштів для чого слід оформити проведення капітального ремонту окремою угодою між сторонами, замовити кошторисну документацію та погодити її в установленому порядку, укласти відповідні договори підряду із будівельними організаціями та прийняти роботи по актах виконаних робіт.

04.01.2005 року ТзОВ «Фінтраст»та 29 ГБО погодили дефектні акти на капітальний ремонт орендованого приміщення Будинку офіцерів.

Розглянувши лист ТзОВ «Фінтраст»№ 82 від 28 квітня 2005 року про врахування виконаних робіт по проведенню капітального ремонту, додані до нього акти виконаних робіт на загальну суму 1136283 (один мільйон сто тридцять шість тисяч двісті вісімдесят три) грн. без ПДВ –начальник 29 ГБО Манойленко В.В. підтвердив, що виконані роботи по проведенню капітального ремонту є поліпшенням орендованого майна на вищевказану суму, які неможливо відокремити без шкоди для орендованого майна. Ці поліпшення відбулися за попередньою згодою 29 Гарнізонного Будинку офіцерів.

Листом від 06.06.2005 року начальник 29 ГБО Манойленко В.В. підтвердив, що станом на 1 червня 2005 року ТОВ „Фінтраст" проведено поліпшення орендованого майна на загальну суму 1343231 (один мільйон триста сорок три тисячі двісті тридцять одна) грн. без ПДВ., зазначені поліпшення відбулися за попередньою згодою 29 Гарнізонного Будинку офіцерів, дані поліпшення є поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити без шкоди для орендованого майна.

КЕВ м. Чернівці листом від 17.05.2006 року підтвердило додані до листа ТзОВ «Фінтраст»№ 45/1 від «05»травня 2006 року акти виконаних робіт на загальну суму 1355388,40 (один мільйон триста п'ятдесят п'ять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 40 коп. без ПДВ, що виконані роботи по проведенню капітального ремонту є поліпшенням орендованого майна на вищевказану суму, які неможливо відокремити без шкоди для орендованого майна та підтвердило, що ці поліпшення відбулися за попередньою згодою власника колишнього 29 Гарнізонного Будинку офіцерів.

14.01.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінтраст»звернулося до начальника КЕВ м. Чернівці з листом про повернення коштів витрачених на проведення невід’ємних покращень орендованого майна в сумі 1343231 грн. В свою чергу КЕВ м. Чернівці у відповіді на вищевказаний лист від 09.02.2009 року повідомив, що немає жодних підстав для перерахування ТзОВ «Фінтраст»коштів.

Обґрунтування ТОВ «Фінтраст» виникнення у нього права власності на спірне майно фактом проведення капітального ремонту та наявною заборгованістю в сумі 1445935,39 грн. за здійсненні поліпшення орендованого майна є безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно ст.1 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Законом “Про збройні сили України”, Положенням про Міністерство оборони України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006р. №1080, передбачено, що Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили.

Відповідно до п.1.1 Положення про будинки офіцерів Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 03.02.2007р. №38, Будинки офіцерів видів Збройних сил України, оперативних командувань та гарнізонів (далі –будинки офіцерів) є закладами культури Збройних сил України.

Наказом Міністерства оборони України від 26.03.1996р №77 введено в дію Положення про центри культури, просвіти і дозвілля та клуби Збройних сил України. Пунктом 18 Зазначеного Положення передбачений обов’язок начальника ЦКПД подавати на розгляд пропозиції та вживати необхідних заходів щодо реконструкції і ремонту приміщень, придбання обладнання, технічних засобів, інвентарю, інструментів. Згідно п.32 Положення, капітальний і поточний ремонт приміщень ЦКПД здійснюється за рахунок коштів кошторису Міністерства оборони України, виділених на ці потреби відповідними забезпечуючими органами.

Даний наказ є актом індивідуальної дії, для внутрішнього користування, як обов»язковий та діє лише на центри культури, просвіти і дозвілля та клуби Збройних сил України, не носить нормативно-правового характеру та не потребує державної реєстрації відповідно до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»№193/92 від 3.10.1992р.

Таким чином, для отримання дозволів на проведення капітального ремонту орендованих приміщень необхідне волевиявлення особи, яка уповноважена надавати згоду на проведення капітального та поточного ремонту, тобто Міністерства оборони України.

Крім того, відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а згідно статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

У свою чергу, згідно статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (стаття 785 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 778 Цивільного кодексу України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договори оренди підстав набуття права власності на спірне майно не містять, натомість відповідно до пунктів 2.2 вищевказаних договорів оренди передбачено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується майном протягом строку оренди.

Відповідно до ст.170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов»язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.Відповідно до ст.326 вказаного Кодексу, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україні від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади, управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб»єктами.

Як зазначалось, Міністерство оборони України здійснює управління військовим майном відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Положення про Міністерство оборони України, яке затверджено постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2006р. №1080, в зв»язку із чим, наділений повноваженнями щодо реалізації цивільних прав держави у спірних правовідносинах. Покликання апелянта про те, що прийняте рішення у справі, стосується прав і обов»язків осіб, які не були залучені до участі в справі, а саме Верховної Ради України, є необгрунтованими.

Майно, про визнання права спільної часткової власності якого заявлено позов, знаходиться у загальнодержавній власності, а відтак посилання ТОВ «Фінтраст»на виникнення у нього права власності внаслідок невідшкодування витрат за проведений капітальний ремонт спірного нерухомого майна є необґрунтованими та правомірно відхилені господарським судом.

При цьому судом також враховано, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Чернівецької обласної ради народних депутатів від 05.08.1982 року №261 спірна будівля взята на державний облік і під охорону як пам’ятник архітектури місцевого значення, що відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»зумовлює її особливий статус та порядок відчуження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізував відносини сторін, на підставі встановлених фактичних обставин з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та вірно застосував норми матеріального та процесуального закону.

При таких обставинах колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2010р. зобов»язано ТзОВ «Фінтраст»доплатити держмито за розгляд апеляційної скарги на рішення господарського суду в частині майнового та немайнового спору, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. №7-93 «Про державне мито».

Відповідач без поважних причин вимоги ухвали суду не виконав, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення повністю, у первісному позові відмовити, зустрічний позов задоволити.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», розмір ставок державного мита з апеляційної скарги на рішення –50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру- 50 відсотків ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної суми.

Ваховуючи, що позивачем при поданні апеляційної скарги, державне мито сплачено не в повному розмірі, як цього вимагає ст.3 Декрету, недоплачене заявником державне мито підлягає стягненню в дохід державного бюджету України в сумі (11714,54грн. : 2 =5857,27 грн.-51 грн.)= 5806,27 грн.- по майновому спору та 42,50 грн.- по немайновому спору) разом –5848,77 грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Чернівецької області 02.11.2010 р. у справі № 9/34 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст», м. Чернівці без задоволення.

2.Достягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст», м. Чернівці

(ідент. код 32027369) в дохід Держаного бюджету України 5848,77 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду Чернівецької області видати відповідний наказ.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

4.Матеріали справи повернути в господарський суд Чернівецької області.

Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Мурська Х.В.