Постанова № 13502925, 17.01.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

17.01.11 Справа № 5/123

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Чорній Н.

За участю представників сторін:

Від позивача- з»явився

Від відповідача- не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ВАТ»ЕК»Закарпаттяобленерго»

на рішення господарського суду Закарпатської області від 26.10.10

у справі № 5/123

за позовом – ВАТ»ЕК»Закарпаттяобленерго»

до- ДП»Закарпатський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»в особі «Тячівський райавтодор»

про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.10.10 по

справі №5/123, частково задоволено позов ВАТ»ЕК»Закарпаттяобленерго».

Стягнуто з ДП»Закарпатський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні

дороги України»в особі «Тячівський райавтодор»на користь позивача

460,62 грн. заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію. В

решті позову, відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

Стягнуто з позивача на користь відповідача 11 013,12 грв. витрат за

проведення судової електротехнічної експертизи.

Підставою для часткового задоволення позовних вимог, стало не застосування з боку позивача у розрахунках із споживачем(відповідачем) Методики визначення обсягу спожитої електроенергії встановленої п. 6. 20 Правил користування електричною енергією затвердженими Постановою НКРЕ №28 від 31.07.96р.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу з проханням скасувати його та прийняти нове, яким позов задоволити повністю. Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи і на думку апелянта обґрунтовуються неналежними доказами, що призвело до прийняття необгрунтованого судового рішення. Зокрема, апелянт зазначив, що взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регламентуються Договором про постачання електричної енергії, Законом України «Про електроенергетику" N 1812-ЇЇІ від 08.06.2000 р. (далі Закон), Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ №28 від 31.07.96р, із змінами та доповненнями (далі ПКЕЕ) та іншими чинними законодавчими актами України на момент існування вказаних вище взаємовідносин. Факт наявності боргу відповідача перед позивачем у сумі 39 364,74 грв. підтверджується умовами договору на постачання електричної енергії від 03.05.2006 року № Р06/12-0135 укладеного між сторонами, актами про використану електричну енергію, виставленим до оплати рахунком № 135 від 21.05.07, актом проведення експертизи № 150 від 21.05.07.

Представник відповідача заперечив проти доводів апелянта з підстав викладених у відзиві, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи. Зокрема зазначив, що суд надав вірну оцінку обставинам у справі та поданим сторонами доказам. Обґрунтування позивачем своїх вимоги рахунком №135 від 21.05.2007р. та Актом про використану електроенергію за травень 2007р., яким зафіксовано показники лічильника серії „А"№62813059 ЦЕ у період 27.03.2007р.-05.04.2007р. та показники лічильника №251364С , яким 05.04.2007р. цей лічильник було замінено, не підтверджувало підставність та обґрунтованість позовних вимог. На думку відповідача, суд оцінюючи докази у справі в їх сукупності правильно вказав, що згідно ст.ЗЗ ГПК України позивач не надав докази в підтвердження своїх вимог, не спростував доводи відповідача про помилковість показників приладу обліку.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. При цьому суд, виходив з наступного:

Між ВАТ «Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго" в особі Тячівського РЕМ та ДП „Закарпатський облавтодор" ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України" в особі філії „Тячівський райавтодор" було укладено договір на користування електричною енергією від 03.05.2006 року № Р06/12-0135 (далі Договір), за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб енергоустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є його невід'ємною частиною.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регламентуються Договором про постачання електричної енергії, Законом України «Про електроенергетику" N 1812-ЇЇІ від 08.06.2000 р. (далі Закон), Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ №28 від 31.07.96р, із змінами та доповненнями (далі ПКЕЕ) та іншими чинними законодавчими актами України на момент існування вказаних вище взаємовідносин.

У відповідності до п. 6.36 ПКЕЕ у разі виникнення у споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів обліку або визначення суми в пред'явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії, споживач подає про не заяву постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації),а Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевірити рахунок на оплату, а в разі потреби протягом 20 днів провести технічну перевірку та/або експертизу розрахункових засобів обліку відповідно до встановленого цими Правилами порядку та повідомити споживача про результати.

Як встановлено судом, листом від 04.04.2007року №92, Відповідач звернувся до структурного підрозділу ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго" - Тячівського РЕМ з вимогою перевірки правильної роботи електролічильника ЦЕ №62813059, що встановлений на одному з об'єктів філії „Тячівського райавтодору".

05.04.2007 року уповновноваженими представниками компанії- позивача у присутності представника відповідача відповідального за енергогосподарство була проведена заміна електролічильника ЦЕ №62813059, у зв'язку з підозрою несправності останнього. За результатами проведення експертизи 21.05.2007 року уповноваженими представниками обох сторін було складено акт №150 з висновків якого вбачається, що самохід лічильника ЦЕ №62813059 - відсутній. Вказаний лічильник, як зазначено в акті, упаковано в поліетиленовий пакет і запломбовано пломбою 01 СПОІМ та разом з лічильником опломбовано 2 шт. знятих пломб ДП та вручено споживачу.

Як зазначив представник апелянта, так як підозра відповідача на несправність електролічильника ЦЕ №62813059 не підтвердилася, позивачем на підставі п. 2 додатку №7 Договору на основі різниці показів зафіксованих при зняті електролічильника, а саме -002299, та попередніх показників -770 згідно Акту про використану електроенергію за травень місяць 2007року наданий Відповідачем, було виписано та виставлено споживачу рахунок від 21.05.2007 року №135 на оплату суми -39 364.77 гри. Однак, відповідачем сумніваючись у правильності роботи даного лічильника ( ЦЕ № 62813059) було оплачено рахунок № 135 від 21.05.2007 року без урахування даних цього лічильника.

В обґрунтування своїх вимог, відповідач посилається на акт перевірки проведеної 27.03.2007 року за участі представників обох сторін під час якої було обстежено електроустановки виробничої бази Філії Тячівський райавтодор. Даним актом нібито було зафіксовано показники вказаного вище приладу обліку саме на рівні «000777".

Однак, в матеріалах справи відсутній оригінал даного акту із фіксуванням таких показників, крім того, представником відповідача на вимогу апеляційного суду не було представлено для дослідження оригінал даного акту, на який відповідач посилався.

Слід зазначити, що представник апелянта заперечує складення даного акту, яким нібито були зафіксовані показники нарівні „000777". Як зазначив представник апелянта, представником компанії- позивача на підставі ст. 22 ГПК України, для можливості повного, всебічного, об'єктивного з'ясування всіх обставин справи на предмет перевірки достовірності внесених даних в Акт, було подано до суду першої інстанції клопотання від 25.01.2010 року №6-5-17 про витребування у Відповідача оригіналу Акту обстеження електроустановки виробничої бази Філії „Тячівський райавтодор»від 27.03.2007року, для його огляду в судовому засіданні, оскільки за даними компанії вищевказаний Акт за участю сторін не складався. Однак, оригіналу згаданого акту, відповідач не представив.

Як вище вже було встановлено, Актом №150 від 21.05.2007 року, були зняті покази при проведенні експертизи лічильника електричної енергії і даний акт підписаний обома сторонами і в подальшому позивачем на підставі п. 2. додатку №7 Договору на основі різниці показів зафіксованих при зняті електролічильника, а саме -002299, та попередніх показників -770 згідно Акту про використану електроенергію за травень місяць 2007року наданий Відповідачем, було виписано та виставлено споживачу рахунок від 21.05.2007 року №135 на оплату суми -39 364,77 гри.

А тому, з огляду на вище встановлене, виставлений відповідачу до оплати рахунок за травень 2007 року базується на реальних показах приладу обліку, що були зафіксовані одночасно обома сторонами.

Щодо висновку суду першої інстанції про неправильну роботу приладу обліку, то такий висновок є помилковим, так як не базується на наявних в матеріалах справи належних доказах, наданих для огляду в судовому засіданні в оригіналі, а саме Акті № 150 від 21.05.2007 року та акті про використану електричну енергію за травень місяць 2007 року, а також висновку судово електротехнічної експертизи від 30.06.2010 року № 3127/21 в частині правильної роботи приладу обліку (арк. 24 Висновку). З огляду на це, суд першої інстанції безпідставно застосував п. 6.20. Правил користування електричною енергією затвердженими Постановою НКРЕ №28 від 31.07.96р. при визначенні обсягу спожитої Відповідачем електроенергії.

Згідно п 6.20 Правил…, у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку). При цьому, розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін. (Лист НКРЕ від 17.04.2008 р. N 2484/11/17-08).

Колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що із врахуванням п. 6.20. Правил користування електричною енергією затвердженими Постановою НКРЕ №28 від 31.07.96р., самостійне визначення судом першої інстанції спірного періоду з 27.03.2007 року по 05.04.2007 року є не обґрунтованим.

З огляду на вище досліджені обставини справи, якими спростовуються доводи відповідача, та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд :

Постановив:

Апеляційну скаргу ВАТ»ЕК»Закарпаттяобленерго», задоволити.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 26.10.10

у справі № 5/123, скасувати. Прийняти нове рішення. Позов ВАТ»ЕК»Закарпаттяобленерго», задоволити повністю.

Стягнути з ДП»Закарпатський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні

дороги України»в особі філії «Тячівський райавтодор»(м. Ужгород,

вул.. Собранецька, 39, код 31179046) на користь

ВАТ»ЕК»Закарпаттяобленерго»( м. Ужгород- Оноківці, вул.. Головна,

57, код 00131529) 39 364,74 грв.- боргу, 118 грв.- витрат на

інформаційно технічне забезпечення судового процесу, 592 грв.

держмита за подання позову та апеляційної скарги.

Господарському суду Закарпатської області видати наказ відповідно до

ст.. 116 ГПК України.

Витрати у розмірі 11 013,12 грв. за проведення судової

електротехнічної експертизи, віднести за рахунок відповідача.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Закарпатської

області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк