Постанова № 13502923, 17.01.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

17.01.11 Справа № 12/86-1423

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Чорній Н.

за участю представників сторін

Від позивача- з»явився

Від відповідача- не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ПП»Науково- діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Карнаух «МАГ»

на рішення господарського суду Тернопільської області від 26.10.10

у справі № 12/86-1423

за позовом п/п ОСОБА_3

до- ПП»Науково- діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Карнаух «МАГ»

про стягнення 67 523грн.91коп. заборгованості по договору оренди

нежитлових приміщень №56/А від 24 квітня 2009 року та 321

718грн.64коп. - неустойки

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від

26.10.10 у справі № 12/86-1423 задоволено частково позов п/п

ОСОБА_3. Стягнуто з приватного підприємства "Науково-

діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія

Карнаух" МАГ" на користь Позивача 67 523грн.91коп.- боргу,

306 452,12грн.- неустойки, 3 739грн.76коп.- державного мита та

226грн.74коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Щодо суті спору, апелянт зазначає, що відповідач не мав можливості належним чином виконати обов»язок щодо повернення майна, так як позивачем вчинялися перешкоди щодо звільнення приміщення та вивезення майна відповідача, а тому майно не було повернути з вини позивача.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи. Зокрема зазначив, що підставою для пред»явлення позову про стягнення 67 523грн.91коп. заборгованості та 321 718грн.64коп. - неустойки стало неналежне виконання ПП "Науково-діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Карнаух "МАГ" умов договору оренди нежитлових приміщень №56/А від 24.04.2009р., а саме неповна та несвоєчасна сплата орендної плати та користування спірними приміщеннями після закінчення строку дії вищезазначеного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі за квітень-травень 2010р. в сумі 67 523грн.91коп. та нарахована неустойка в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення, яка станом на 18.08.2010р. становить 321 718,64грн.

Представник апелянта повторно не забезпечив явки повноважного представника та подав повторно клопотання про відкладення розгляду справи. Однак, апелянтом не обґрунтовано поважності причин повторної неявки повноважного представника, а тому колегія суддів відхиляє клопотання апелянта про відкладення розгляду справи та розцінює дії апелянта як такі, що спрямовані на затягування розгляду справи та зловживання наданими йому ст.. 22 ГПК України, правами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено судом, 24 квітня 2009 року між сторонами укладено договір оренди нежитлових приміщень №56/А (надалі - договір), згідно п.п. 1.1., 2.1., 3.2., 3.4. якого орендодавець (позивач по справі), який діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності від 07.04.2009р. за №1147, передав, а орендар (відповідач по справі) прийняв у тимчасове платне користування (оренду) приміщення загальною площею 522 кв.м., у будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі Договору купівлі-продажу від 21.04.2000р. на праві власності належать ОСОБА_4.

Дані приміщення надавались для розміщення в них наукового методичного та реабілітаційного центрів і повинні були бути передані орендодавцем та прийняті орендарем не пізніше 15 травня 2009 року, вони вважались переданими в оренду з моменту підписання Акту приймання-передачі, який є невідємною частиною договору.

15 травня 2009 року сторони підписали акт приймання-передачі приміщень за договором оренди №56/А від 24 квітня 2009 року.

Пунктами 4.1., 4.3. договору сторони встановили, що строк оренди складає 1 рік з моменту прийняття приміщень за актом приймання-передачі; строк оренди може бути скорочений чи продовжений за письмовою згодою сторін.

У розділі 5 «Орендна плата та порядок розрахунків»сторони визначили, що розмір орендної плати за місяць оренди становить 50000,00грн., яка сплачується в гривнях і податок на додану вартість не нараховується. Вартість оренди за перші два місяці, після прийняття приміщень за актом приймання-передачі складала 43000,00грн. з повний місяць оренди. Орендні платежі, вказані в п. 5.1. додатково збільшуються на суму витрат на відшкодування комунальних послуг, а саме: електроенергію, водопостачання та водовідведення, утримання охоронно-пожежної сигналізації, які визначаються за фактичними показниками лічильників та на підставі рахунків комунальних підприємств. Орендна плата сплачується готівковими або безготівковими коштами на розрахунковий рахунок орендодавця; сплата орендної плати здійснюється орендарем до 15 числа поточного місяця відповідних рахунків орендодавця згідно погодженого сторонами графіку платежів; у випадку, якщо фактичний термін оренди в місяці становить не менше 28 днів, орендна плата підлягає сплаті як за повний місяць; при меншому терміні оренди здійснюється перерахунок як результат ділення фактичної кількості днів на кількість днів у місяці, помножений на місячну ставку орендної плати. Сторони вправі письмово погодити строки сплати орендної плати, відмінні від тих, що передбачені частиною першою даного пункту. Перший орендний платіж у розмірі місячної орендної плати орендар сплачує протягом 3-х банківських днів після підписання цього договору; ця сума залишається у розпорядженні орендодавця до кінця терміну дії цього договору у якості гарантійного платежу по виконанню орендарем своїх зобов'язань за цим договором; з цієї суми орендодавцем може бути утримана вартість збитків, завданих орендодавцю орендарем; зазначена сума повертається орендодавцем орендарю після завершення оренди приміщень та закінчення дії цього договору за умови виконання орендарем своїх зобов'язань, передбачених цим договором та/або за згодою сторін може бути зарахована, як орендна плата за останній місяць оренди.

Відповідно до п.п. 6.3.1.-6.3.4., 6.3.8. договору орендар зобов'язався використовувати приміщення за їх цільовим призначенням у відповідності до п. 2.1. договору, забезпечити збереження приміщень та майна, переданого в користування орендарю разом із приміщеннями; своєчасно здійснювати орендні платежі та платежі передбачені п. 5.1.1. Нести всі витрати з експлуатації орендних приміщень; самостійно і за власний рахунок здійснювати їх поточний ремонт протягом приміщення у строку оренди. У разі припинення дії цього договору, орендар зобовязався передати орендодавцю такому ж стані, в якому він його отримав з урахуванням нормального зносу за Актом приймання-передачі приміщення.

Пунктами 7.1.1., 7.5. договору сторони визначили, що договір, зокрема, припиняється у випадку закінчення строку та припинення дії договору не скасовує будь-які невиконані обовязки жодної із сторін. Після закінчення строку оренди орендар зобовязаний передати орендодавцю приміщення протягом двох календарних тижнів з моменту закінчення строку оренди.4 до останнього дня дії договору орендар зобовязаний виїхати з приміщень та підготувати їх до передачі орендодавцю; при передачі приміщень складається акт приймання-передачі, який підписується працівниками сторін; приміщення вважаються фактично переданими орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі. Приміщення повинні бути передані орендодавцю у тому ж стані, в якому вони були передані в оренду з урахуванням нормального зносу; здійснені орендарем відокремлювані покращення приміщень є власністю орендаря. Вартість покращень, які були зроблені орендарем без згоди орендодавця та такі, які не можуть бути вилучені без пошкодження для приміщень, що орендуються, не підлягає компенсації (п.п. 8.1.-8.6. договору).

Згідно п. 9.5. договору у випадку звільнення орендарем приміщень без складання Акту приймання-передачі, орендар несе відповідальність за збереження орендованого майна та не звільняється від сплати орендної плати та інших обумовлених цим договором платежів. До дати повернення приміщень за актом приймання-передачі; у цьому випадку орендодавець має право із суми гарантійного платежу утримати з орендаря кошти для покриття збитків, повязаних із звільненням приміщень.

24 квітня 2009 року сторони підписали додаткову угоду №1 до договору №56/А оренди нежитлових приміщень від 24.04.2009р., згідно якої визначили порядок сплати першого орендного платежу (гарантійного) у розмірі 50000,00грн., сплати орендної плати за травень 2009 року в сумі 21500,00грн. та сплати наступних щомісячних платежів.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

В силу ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обовязковим для виконання кожної із сторін.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтями 509, 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобовязання згідно вищезазначеного договору щодо своєчасної та повної сплати орендної плати не виконав.

Даних доводів позивача, апелянтом належними доказами не спростовано, а тому вимога про стягнення 67 523,91грн. є такою , що підлягає задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 12 серпня 2010 року у справі №3/248 за позовом п/п ОСОБА_4 та п/п ОСОБА_3 до приватного підприємства "Науково-діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Карнаух" МАГ" про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном та зобовязання звільнити приміщення, встановлено, що Договір оренди нежитлових приміщень №56/А від 24 квітня 2009 року, припинив свою дію 15 травня 2010 року, нового договору оренди на спірне приміщення укладено не було, тому, відповідач безпідставно займав спірне нежитлове приміщення, чим заважав (власнику) ОСОБА_4 здійснювати господарську діяльність в зазначеному приміщенні. Вищезазначеним рішенням позов задоволено повністю та зобовязано Приватне підприємство «Науково-діагностичний центр прогресивної медицини ім. Марії та Григорія Каранаух «МАГ»(46002, Тернопільська обл. м. Тернопіль, проспект ст. Бандери, 34, код ЄДРПОУ 30165289) усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні належним на праві приватної власності Фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 , приміщенням по вул. Почанинська 28/58 літ. А в м. Києві шляхом виселення з вказаного приміщення .

Оскільки, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення орендованого майна після 15.05.2010р. та продовжував без належних правових підстав користуватися орендованим раніше майном, позивач на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України пред»явив вимогу про стягнення з відповідача неустойку за період з 16.05.2010р. по 18.08.2010р. в розмірі 321 718,64грн..

Згідно ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Доводи апелянта щодо створення позивачем перешкод в звільненні спірного приміщення після закінчення дії договору оренди до 18.08.2010р. не знайшли свого правового підтвердження, крім того відповідачем не надано належних і допустимих доказів повернення обєкту оренди позивачу станом на 18.08.2010р.

Однак, із врахуванням норм ст.. 785 ЦК України, згідно якої, розмір неустойки визначається, виходячи із розміру плати за користування річчю за час прострочення, тобто обраховується від розміру лише орендної плати, а не в тому числі і на вартість витрат

по відшкодуванню комунальних послуг, як зроблено позивачем, судом першої інстанції правомірно прийнято рішення щодо стягнення неустойки лише у розмірі 306 452,12 грв.

А тому, з огляду на досліджені обставини справи, колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Тернопільської області від 26.10.10 у справі № 12/86-1423 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк