Постанова № 13502732, 12.01.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

12.01.11 Справа № 2-116/10

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) зявився,

позивача не зявився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Блискавка-92», м.Львів

на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 01.02.2010 року, суддя Мусієвський Є.П., у справі №2-116/10

за позовом ОСОБА_2, м.Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Блискавка-92», м.Львів

про визнання права на частку у статутному фонді товариства, визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та стягнення з товариства грошової компенсації вартості частини майна товариства,

ВСТАНОВИВ:

рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 01.02.2010 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів ТзОВ «Бликавка-92»від 10.07.2006 року (протокол №2) щодо зменшення розміру частки в статутному фонді товариства ОСОБА_2, визнано право позивача на частку в статутному фонді товариства в розмірі 30% та стягнуто на користь позивача 540718 грн. в якості компенсації вартості частини майна товариства, що пропорційна частці позивача у статутному капіталі.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується належність виплати позивачу частки в статутному капіталі товариства саме у такому розмірі, доказів виплати її у встановленому діючим законодавством порядку відповідач не подав, а тому зобов»язаний це здійснити згідно вимог ст.54 Закону України «Про господарські товариства». Щодо рішення зборів від 10.07.2006 року (протокол №2) щодо зменшення розміру частки в статутному фонді товариства ОСОБА_2, то воно суперечить попереднім рішенням товариства, які є дійсними та ним не проведено фактичний перерозподіл часток.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, в звязку з неповним з»ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що позивачем не подано доказів в підтвердження належності до виплати йому спірної суми, оскільки на момент виходу з числа учасників товариства частка позивача в статутному капіталі товариства становила 0,5 відсотків статутного фонду, що не з»ясовано місцевим судом. Згідно вимог ч.2 ст.148 ЦК України та ст.54 Закону України «Про господарські товариства»вартість частки стягується на підставі балансу, складеного товариством на дату виходу. При цьому, зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих документах товариства.

Скаржник не погоджується з висновком суду щодо дійсності рішень загальних зборів товариства від 16.12.2002 року та від 16.05.2003 року, якими встановлено частку позивача в розмірі 30%, оскільки вказані рішення визнано недійсними рішенням господарського суду Львівської області від 22.09.2009 року у справі №19/157, яке набуло законної сили, а тому згідно вимог ст.35 ГПК України факт відсутності у позивача права на частку в розмірі 30% доведенню не підлягає.

Скаржник покликається на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині розгляду спору місцевим судом без участі представника відповідача, чим порушено його право на належний захист своїх інтересів та позбавило можливості подати докази щодо визнання недійсними рішень зборів товариства від 16.12.2002 року та від 16.05.2003 року, а також вважає, що місцевим судом розглянуто справу з порушенням правил підвідомчості, оскільки попереднє судове засідання в даній справі проведено 22.12.2006 року, тобто після вступу в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з питань корпоративних спорів», яким даний спір віднесено до підвідомчості господарських судів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що підставою для визнання недійсним рішення зборів учасників є порушення прав та законних інтересів товариства, що в спірному випадку підтверджується матеріалами справи, оскільки оскаржуваним рішенням зборів безпідставно зменшено частку позивача в статутному фонді товариства при чинності інших рішень зборів товариства, якими затверджена частка позивача в розмірі 30% статутного капіталу.

Щодо розміру частки, яка підлягає виплаті учаснику товариства при його виході з числа учасників, то позивач вважає правомірним її розрахунок, виходячи з дійсної ринкової вартості майна товариства, оскільки саме такий порядок розрахунку передбачено п.3.7 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року.

В судове засідання на проголошення постанови представник позивача не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи завершити без його участі за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін. Клопотання позивача про відкладення слухання справи задоволенню не підлягає, оскільки наведені в ньому підстави для відкладення слухання справи є необґрунтованими та не впливають на прийняття постанови по справі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін з їх участю на засіданні, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно статуту ТзОВ «Блискавка-92», затвердженого зборами засновників товариства 25.02.2002 року (протокол №2) та зареєстрованого 18.03.2003 року, ОСОБА_2 є засновником товариства і розмір належної їй частки в статутному фонді становить 0,5 відсотка (а.с.5-15).

Згідно змін (доповнень) до статуту ТзОВ „БЛИСКАВКА - 92", затверджених зборами учасників товариства 16.05.2003 р. (протокол № 5) та зареєстрованого 26.05.2003 р. (а.с. 16-17) частка ОСОБА_2, як одного із засновників товариства, збільшена і становить 30 відсотків статутного фонду. Вказані зміни до статуту внесені на підставі рішення зборів засновників товариства від 16.05.2003 р., оформленого протоколом №5, яким одностайно вирішено перерозподіл часток учасників товариства. Частку позивача збільшено до 30% статутного фонду.

Разом з тим, рішенням зборів засновників ТзОВ „Блискавка-92" від 10.07.2006 р., оформленого протоколом №2, вирішено затвердити розподіл часток статутного фонду ТзОВ „Блискавка-92" в наступних розмірах (п.1), затвердити нову редакцію статуту ТзОВ „Блискавка-92" (п.2), зобов'язати генерального директора „Блискавка-92" Будзай А.В. підготувати необхідні документи та провести реєстрацію змін до статуту в частині збільшення статутного фонду та внести зміни до часток співзасновників (п.3). Крім того, цими зборами окремо вирішено - до 10.08.2006 р. вирішити питання про добровільний або примусовий вихід ОСОБА_2 з ТзОВ „Блискавка-92" шляхом переговорів чи наступними зборами товариства (а.с.23-28).

Вказане рішення є предметом оскарження в даній справі з підстав порушення прав позивача та невідповідності вимогам діючого законодавства в частині безпідставного зменшення частки позивача з 30% до 0,5%.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до ст.58 зазначеного закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (ст.60 Закону). Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання, в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Згідно статті 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. При цьому позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому.зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного (складеного) капіталу. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

В матеріалах справи відсутні та скаржником не спростовано порушення товариством порядку повідомлення позивача у встановленому вищезазначеними нормами порядку та спосіб про час та місце проведення спірних загальних зборів.

Крім цього, зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається факту перерозподілу часток статутного фонду, оскільки не встановлено конкретного розміру часток учасників. Зі змісту оскаржуваного рішення також не вбачається підстав зменшення частки позивача в статутному капіталі товариства, відсутні докази погодження даного факту з позивачем.

Покликання скаржника на визнання недійсним в судовому порядку рішень загальних зборів товариства від 16.12.2002 року та від 16.05.2003 року, якими встановлено частку позивача в розмірі 30%, знайшло підтвердження в судовому засіданні. Оскільки на цих зборах виносилося і обговорювалося дане питання і зі змісту яких вбачається, що збори прийшли до висновку про зменшення її частки з 30% до 5%, без її згоди і без жодних правових підстав. Наявні докази в справі підтверджують внесення до статутного капіталу коштів, які склали З0% вартості статутного капіталу і дані зміни були зареєстровані в установленому законом порядку, тобто загальними зборами приймалося вже рішення про розподіл за нею частки в розмірі 30%.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством.

Підставами для визнання недійсними рішень зборів учасників господарського товариства можуть бути, зокрема: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; акціонер (учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства.

Крім цього, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства»); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України «Про господарські товариства»); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України «Про господарські товариства»).

Згідно п.4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем доведено порушення оскаржуваним рішенням його прав та законних інтересів як учасника товариства. В звязку із проведенням оскаржуваних зборів позивач був позбавлений своєї частки, яка визначена попередніми рішеннями товариства, що є дійсними, був позбавлений права отримувати прибуток.

З наведеного апеляційний суд приходить до висновку про наявність в спірному випадку підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів ТзОВ «Бликавка-92»від 10.07.2006 року (протокол №2) щодо зменшення розміру частки в статутному фонді товариства ОСОБА_2 та відповідно визнання права позивача на частку в статутному фонді товариства в розмірі 30%, оскільки відповідач заперечив її право на такий розмір частки та вказане рішення не відповідає вимогам діючого законодавства та установчим документам товариства та порушує права та законні інтереси позивача.

Таким чином, в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів ТзОВ «Бликавка-92»від 10.07.2006 року (протокол №2) щодо зменшення розміру частки в статутному фонді товариства ОСОБА_2 та визнання права позивача на частку в статутному фонді товариства в розмірі 30% рішення місцевого суду слід залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам діючого законодавства.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача 540718 грн. в якості компенсації вартості частини майна товариства, що пропорційна частці позивача у статутному капіталі, то слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням зборів засновників ТзОВ „Блискавка-92" від 10.08.2006 р., оформленого протоколом №3, розглянуто заяву ОСОБА_2 про вихід з учасників товариства та вирішено вивести зі складу співзасновників ОСОБА_2 (а.с.33-39).

Відповідно до ст.10 Закону України «Про господарські товариства»від 19.09.1991 № 1576-(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства, а згідно 54 вказаного закону при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі та частину прибутку, одержаного товариством у відповідному році до виходу учасника. При цьому, виплата повинна здійснюватися після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

При визначенні способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході з товариства, а також порядку і строків їх виплати, повинні застосовуватись відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу. Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу з товариства.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Оскільки для визначення вартості частини майна ТОВ "БЛИСКАВКА - 92", що належить до сплати позивачу в звязку з його виходом із числа учасників товариства, потрібні спеціальні знання, судом призначалася судова економічна експертиза згідно ухвали від 02.08.2010 року.

Згідно висновку №2846, складеного 29.11.2010 року експертами Маланчак В.Є. та Бешлей Ю.І. Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, вбачається, що грошова частка товариства, яка підлягає виплаті ОСОБА_2 на дату її виходу з товариства 10.08.2006 року відповідно до даних балансу станом на 01.07.2006 року та чистих активів товариства становить 32820 грн. за умови, що їй належить 30% частки у статутному капіталі товариства. Частина прибутку, яка б належала ОСОБА_2 на дату її виходу з товариства відповідно до звіту про фінансові результати не нараховується, оскільки в результаті своєї господарської діяльності товариством отримано збиток в розмірі 15900 грн. Даний висновок судової економічної експертизи судом приймається до уваги як належний доказ, оскільки він узгоджується з іншими зібраними по справі доказами, зокрема, представленими суду бухгалтерськими документами товариства- балансом.

Наявний в матеріалах справи висновок №4251/4258 щодо дійсної (ринкової) вартості майна товариства, наданий за результатами проведеної судової будівельно - технічної експертизи, не може бути підставою для визначення вартості частини майна, яка підлягає виплаті позивачу, оскільки предметом дослідження цієї експертиза була ринкова вартість нерухомого майна товариства, а виходячи із предмету спору для дослідження спірного питання відповідь може надати лише судова економічна експертиза, що і стало підставою для її призначення в апеляційному провадженні.

З аналізу наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що вартість належної до виплати позивачу частини майна ТзОВ "БЛИСКАВКА - 92" станом на 10.08.2006 року становила 32820 грн., оскільки така сума відповідає його частці в розмірі 30% статутного фонду ТзОВ "БЛИСКАВКА - 92", При цьому, при визначенні дати, станом на яку обчислювалась вартість чистих активів враховано, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу.

Інших доказів в спростування вказаної суми чи доказів в підтвердження іншої належної до виплати позивачу суми сторонами не представлено, а судом не встановлено.

Таким чином, рішення місцевого суду в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Блискавка-92»32820 грн. вартості частини майна товариства, пропорційної частці позивача у статутному фонді в розмірі 30% слід залишити без змін, оскільки вартість частки позивача в такому розмірі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому відповідач зобов»язаний здійснити її виплату згідно вимог ст.54 Закону України «Про господарські товариства».

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 в частині заявлених до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Блискавка-92»решти суми в розмірі 507898 грн., то в їх задоволенні слід відмовити, скасувавши рішення місцевого суду в цій частині.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга відповідача частковому задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача на користь відповідача належить стягнути понесені ним витрати в розмірі 522 грн. державного мита (850 грн. в повернення держмита за апеляційне провадження за мінусом належних в повернення позивачу за задоволені вимоги в розмірі 328 грн.) та 1415 грн. витрат на проведення судової експертизи (пропорційно до задоволених вимог), з позивача в дохід державного бюджету належить стягнути державного мита в розмірі 1640,5 грн. (належного до сплати при подачі майнових вимог в суд першої інстанції) та з відповідача в дохід державного бюджету належить стягнути державного мита в розмірі 821,5 грн. (належного до сплати при подачі апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення Залізничного районного суду м.Львова від 01.02.2010 року в справі за номером 2-116/10 - частково скасувати, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Блискавка-92»частково задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Блискавка-92»(79022, м.Львів, вул. Городоцька,287, код ЄДРПОУ 31896897) на користь ОСОБА_2 (79040, АДРЕСА_1) 32820 грн. вартості частини майна товариства, пропорційної частці у статутному фонді в розмірі 30%.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Блискавка-92»507898 грн. відмовити.

В решті рішення Залізничного районного суду м.Львова від 01.02.2010 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (79040, АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Блискавка-92»(79022, м.Львів, вул. Городоцька,287, код ЄДРПОУ 31896897) 522 грн. державного мита та 1415 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2 (79040, АДРЕСА_1) в дохід державного бюджету 1640,5 грн. державного мита.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Блискавка-92»(79022, м.Львів, вул..Городоцька,287, код ЄДРПОУ 31896897) в дохід державного бюджету 821,5 грн. державного мита.

Накази видати місцевому суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко