Постанова № 13502374, 10.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2011                                                                                           № 56/105

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

за участю секретаря

судового засідання

за участю представників сторін

від позивача: Коростій А.С., представник, довіреність № 13/2010 від 27.09.2010;

від відповідача: повідомлений належним чином, але не з’явився;

(був присутній в с/з 08.12.2010);

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Долавр” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Стіомі-Холдінг”

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.10.2010

у справі № 56/105 ( )

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю „Долавр”;

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю „Стіомі-Холдінг”;

про                                                   стягнення 295485,41 грн.

постанова прийнята 10.01.2011, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалось слуханням з 08.12.2010 до 10.01.2011

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2010 у справі № 56/105 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Долавр” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стіомі-Холдінг” про стягнення 295485,41 грн. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 185374,01 грн. заборгованості. В іншій частині позову відмовлено.

          Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Долавр” (далі – ТОВ „Долавр”) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині незадоволених позовних вимог.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

          Зокрема, скаржник посилається, що судом не взято до уваги наявні в матеріалах справи листи сторін (від 20.01.2010 № 456 та від 12.01.2010 № 447), які свідчать про надання позивачем послуг охорони об’єкта до 23.01.2010, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Стіомі-Холдінг” (далі – ТОВ „Стіомі-Холдінг”) відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Долавр” не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, але в засіданні суду 08.12.2010 проти доводів скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

          ТОВ „Стіомі-Холдінг”, не погодившись з рішенням суду також звернулось з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати рішення суду в частині стягнення на користь позивача 4694,17 грн. інфляційних втрат, 4360,07 грн. пені та 33775,10 грн. основного боргу.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.

          Звертаючись до суду із апеляційною скаргою ТОВ „Стіомі-Холдінг” зазначає, що суд не звернув увагу, що товариством перераховано ТОВ „Долавр” не 259987,74 грн., а 269987,74 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та доданими до апеляційної скарги платіжними дорученнями.

          Крім того, акт від 23.01.2010 № ОУ-0000029 представником ТОВ „Стіомі-Холдінг” не підписаний, а тому не може бути прийнятий судом до уваги, в зв’язку з чим борг ТОВ „Стіомі-Холдінг” перед ТОВ „Долавр” становить 133874,04 грн. (403861,78 грн. (вартість наданих послуг) – 269987,74 грн. (сплачено за послуги) = 133874,04 грн.). Перерахунку також підлягають суми пені та інфляційних втрат, що за підрахунком ТОВ „Стіомі-Холдінг” становить: 8670,63 грн. пені за період з 06.03.2010 по 30.06.2010, а інфляційні збитки стягненню не підлягають, оскільки зобов’язання по оплаті послуг після виставленого рахунку виникло 06.03.2010, а тому неможливо нарахувати інфляційні втрати за лютий та березень 2010 року, як зазначено в позовній заяві ТОВ „Долавр”.

          Представник ТОВ „Долавр” відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Стіомі-Холдінг” не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, проте в засіданнях суду 08.12.2010 та 10.01.2011 проти доводів скарги заперечував, просив відмовити в задоволенні скарги.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 зобов’язано сторони провести звірку взаєморозрахунків за період дії спірного договору зі складанням відповідного акту, який надати в судове засідання. Відповідальним за проведення звірки призначено ТОВ „Долавр”.

          Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 05.01.2011 № 01-23/1/1 у справі № 56/105 внесено зміни до складу судової колегії і замість судді Попікової О.В. введено до складу колегії суддю Ропій Л.М.

          В судовому засіданні 10.01.2011 представник ТОВ „Долавр” надав акт звірки взаєморозрахунків між сторонами відповідно до договору від 22.07.2009 № 01/08-2009 станом на 08.12.2010, який підписаний та скріплений печаткою тільки зі сторони ТОВ „Долавр”, а також надано належним чином засвідчену копію фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист про направлення 24.12.2010 на адресу ТОВ „Стіомі-Холдінг” зазначеного акта.

          Станом на 10.01.2011 від ТОВ „Стіомі-Холдінг” на виконання вимог зазначеної вище ухвали суду акт звірки взаєморозрахунків за спірний період на адресу суду не надходив.

          В судове засідання, яке відбулося 10.01.2011, ТОВ „Стіомі-Холдінг” повноважних представників не направило не зважаючи на те, що було повідомлено про час та місце розгляду апеляційних скарг ТОВ „Стіомі-Холдінг” та ТОВ „Долавр” належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи від 08.12.2010, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 № 75.

          Керуючись ст. 75 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін (представник відповідача був присутній в с/з 08.12.2010), всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          Між ТОВ „Стіомі-Холдінг” (Замовник) та ТОВ „Долавр” (Виконавець) 22.07.2009 укладено договір охорони посівів кукурудзи № 01/08-2009, за умовами якого Замовник доручив, а Охоронна фірма зобов‘язалась надати за плату послуги з фізичної охорони об‘єктів згідно дислокації, що охороняються (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору Замовник здійснює передплату послуг Охоронної фірми 15% від загальної місячної вартості за договором в сумі 55277,10 грн. не пізніше 5 банківських днів до 01.08.2009 після здійснення передплати Охоронна фірма зобов‘язується приступити до виконання своїх обов‘язків 01.08.2009.

Замовник здійснює оплату за надані послуги охорони за серпень 2009 року наступним чином: передплату 15 % від загальної вартості за договором в сумі 55277,10 грн. не пізніше 05.08.2009, остаточна оплата вартості послуг 70% від загальної місячної вартості за договором в сумі 257959,78 грн. до 5 числа наступного місяця (п. 4.4 договору).

В подальшому Замовник здійснює оплату за надані послуги наступним чином: передоплату 30% від загальної місячної вартості за договором в сумі 110554,20 грн. не пізніше 10 числа поточного місяця, згідно виставленого рахунку; остаточна оплата послуг 70% від загальної місячної вартості за договором охорони в сумі 257959,78 грн. до 5 числа наступного місяця згідно виставленого рахунку (п. 4.5 договору).

Вартість договору в цілому за місяць становить 368513,98 грн. (п. 4.6 договору).

Відповідно до п. 4.7 договору на підтвердження факту надання Охоронною фірмою Замовнику послуг до 25 числа поточного місяця, складається відповідний акт виконаних робіт та надається Замовнику. Акти підписуються комісійно представниками з двох сторін.

Пунктом 4.8 договору передбачено, що Замовник повинен підписати наданий Охоронною фірмою акт в тижневий строк. У випадку, якщо Замовник не повертає підписаний акт в тижневий строк або не надає обґрунтовану відповідь про підстави його не підписання, факт надання Охоронною фірмою належних послуг Замовнику є підтвердженим.

          Замовник має право достроково припинити дію договору, про що обов’язково письмово повідомляє Охоронну фірму в десятиденний строк до припинення його дії, що оформлюється додатковою угодою сторін, при цьому Замовник зобов’язаний виконати свої обов’язки щодо сплати за послуги з охорони об’єкту після фактичного їх припинення (п. 6.2.3 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2009, але в усякому разі до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по договору (п. 10.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги з охорони, що підтверджується актами від 08.12.2009 № ОУ-342 здачі –приймання робіт за листопад 2009 на загальну суму 308513,98 грн., від 31.12.2009 № ОУ-380 здачі –приймання робіт за період з 11 по 31 грудня 2009 року на загальну суму 95347,80 грн. та від 23.01.2010 №ОУ-0000029 здачі –приймання робіт за період з 09 по 10 грудня, та з 01 по 23 січня 2010 на загальну суму 128203,64 грн.

Акти від 08.12.2009 та від 31.12.2009 підписані та скріплені печатками сторін, проте акт від 23.01.2010 №ОУ-0000029 відповідачем не підписаний.

10.02.2010 позивач цінним листом направив на адресу відповідача акт від 23.01.2010 №ОУ-0000029 та рахунок-фактуру від 20.01.2010 № СФ-0000009 за договором № 01/08-2009.

Позивач листом від 12.01.2010 № 447 звернувся до відповідача, в якому повідомив про зняття з 23.01.2010 особового складу охорони з об’єкта і в разі погашення заборгованості буде розглянуте питання щодо продовження договірних відносин.

Відповідач, в свою чергу, листом від 10.02.2010 № 67 повідомив позивача, що з 20.02.2010 вважає припиненим на підставі п. 6.2.3 договору відносини між сторонами за договором від 22.07.2009 № 01/08-2009.

Пунктом 10.3 договору встановлено, що якщо інше не передбачено цим договором, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

В матеріалах справи відсутня належним чином укладена додаткова угода між сторонами до спірного договору в частині строку дії договору від 22.07.2009 № 01/08-2009, тобто позивачем не доведено належними засобами доказування укладення між сторонами вказаної додаткової угоди.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір діяв до 31.12.2009, як це визначено сторонами у п.10.1 договору. В зв’язку з чим включення в акт послуг за період з 01.01.2010 по 23.01.2010 є безпідставним.

Отже, позивачем надано відповідачу послуг за вищезазначеними актами за період з листопада по грудень 2009 року в межах строку дії договору № 01/08-2009 на загальну суму 427636,88 грн.

          Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до виписок з банківського рахунку відповідача та наданих останнім до матеріалів апеляційної скарги платіжних доручень, відповідач по договору № 01/08-2009 за період з 11.12.2009 по 12.01.2010 перерахував на рахунок позивача кошти на загальну суму 269987,74 грн., а не 259987,74 грн., як зазначено судом першої інстанції.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем становить 157649,14 грн. (427636,88 грн. - 269987,74 грн. = 157649,14 грн.).

          Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

          Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 157649,14 грн. за договором № 01/08-2009, колегія суддів вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу підлягає частковому задоволенню у сумі 157649,14 грн.

          Також, позивачем заявлено про стягнення з відповідача пені в сумі 20942,02 грн. за період з 10.02.2010 по 30.06.2010 та 7477,83 грн. інфляційних витрат за лютий-березень 2010.

          Замовник у разі порушення строку оплати вартості наданих Виконавцем послуг зобов’язаний виплатити Охоронній фірмі пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (п. 7.3.1 договору), суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (п. 7.3.2 договору).

          Перевіряючи правильність нарахування пені, судова колегія керувалась нормами ст. 549 ЦК України та ст. 232 ГК України і дійшла висновку, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача за договором № 01/08-2009, виходячи із суми заборгованості 157649,14 грн. становить 12361,89 грн.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Беручи до уваги заборгованість відповідача у сумі 157649,14 грн. за договором №01/08-2009, здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат за період лютий-березень 2010 року, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України стягненню підлягають інфляційні втрати на суму 4414,17 грн.

          Заперечення ТОВ „Долавр” в апеляційній скарзі, що наявні в матеріалах справи листи сторін (від 20.01.2010 №456 та від 12.01.2010 № 447) свідчать про надання позивачем послуг охорони об’єкта до 23.01.2010, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об’ємі, судовою колегією до уваги не приймається зважаючи на положення п. 10.3 договору та ч. 1 ст. 628 ЦК України.

Доводи ТОВ „Стіомі-Холдінг”, викладені в апеляційній скарзі, що акт від 23.01.2010 №ОУ-0000029 представником ТОВ „Стіомі-Холдінг” не підписаний, а тому не може бути прийнятий судом до уваги, колегією суддів до уваги не приймається з підстав, викладених у даній постанові суду.

          За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2010 у справі № 56/105 підлягає зміні.

          Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Долавр” на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2010 у справі № 56/105 залишити без задоволення.

          2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стіомі-Холдінг” на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2010 у справі № 56/105 задовольнити частково.

          3. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2010 у справі № 56/105 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

          „Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стіомі –Холдінг” (01033, м. Київ, вул. Щорса, 29, 04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, код 32827667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Долавр” (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 3, код 33936957) 157649,14 грн. заборгованості, 12361,89 грн. пені, 4414,17 грн. інфляційних втрат, 1744,25 грн. витрати по сплаті державного мита та 222,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині позову відмовити”.

          4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Долавр” (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 3, код 33936957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стіомі –Холдінг” (01033, м. Київ, вул. Щорса, 29, 04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, код 32827667) 54,74 грн. витрат, пов’язаних з відшкодуванням державного мита за подання апеляційної скарги.

          5. Доручити Господарському суду Київської області видати накази на виконання п.п. 3, 4 зазначеної постанови суду.

6. Справу № 56/105 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

11.01.11 (відправлено)