Постанова № 13502266, 13.01.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.01.2011 р. справа №3/43/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: М?ясищева А.М.,

Суддів: Величко Н.Л., Москальової І.В.

При секретарі: Жильцовій О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Александров А.Є. по дов.;

від відповідача-1: не з?явився;

від відповідача-2: не з?явився;

від відповідача-3: Карпенко Л.М. по дов.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України м. Київ

на рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2010р. у справі №3/43/10 (суддя Соловйов В.М.)

за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України м. Київ

до відповідачів: 1) Петропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Петропіль Запорізької області; 2) Відділу освіти Запорізької райдержадміністрації м. Запоріжжя; 3) Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 25500,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.11.2010р. по справі №3/43/10 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що позивач пропустив встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк для звернення з позовом до суду із даним позовом.

Оскаржуючи рішення суду, Моторне (транспортне) страхове бюро України м. Київ просить його скасувати, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального права, неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції було порушено право позивача, передбачене ст.38 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівта ст.1191 ЦК України, а також не застосовані положення ч.2 ст. 264 ЦК України.

Позивачем 25.09.2008р. з дотриманням строку позовної давності до Запорізького суду Запорізької області подано позов про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування до ОСОБА_2 водія, з вини якого було вчинено ДТП. Про те, що належним відповідачем по вказаній справі є Петропільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів йому стало відомо тільки 10.08.2010р. в судовому засіданні Запорізького апеляційного господарського суду.

Отже під час розгляду справи місцевим господарським судом не було застосовано положення ч.1 ст. 261 ЦК України, відповідно до якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Крім того, господарським судом Запорізької області при прийнятті оскаржуваного рішення не було застосовано положення ч.2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Згідно ч. 3 ст. 264, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності , до нового строку не зараховується.

Таким чином, як вказує скаржник, сума відшкодування потерпілій стороні виплачена позивачем 02.12.2005р., в судах загальної юрисдикції справа розглядалась з додержанням процесуальних строків з 01.09.2008р. по 14.12.2009р., ухвала Верховного суду України до позивача надійшла в січні 2010р.

В лютому позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування з Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Господарським судом Запорізької області справу розглянуто 18.03.2010р., Запорізьким апеляційним господарським судом 10.08.2010р. та встановлено, що належним відповідачем у справі є Петропільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, яка є юридичною особою.

Крім того, позивачем понесено витрати в сумі 2000,00грн. на оплату послуг за надання правової допомоги, які він просить покласти на Веселівську сільську раду Запорізького району Запорізької області в сумі 1000,00грн. та на Відділ освіти Запорізької райдержадміністрації в сумі 1000,00грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила:

11.10.2010р. господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі №3/43/10 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) м. Київ, до відповідачів: 1) Петропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Петропіль Запорізької області; 2) Відділу освіти Запорізької райдержадміністрації м. Запоріжжя; 3) Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 25500,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області, виданої громадянці ОСОБА_1, 17.06.2005р. о 15-00 год. на автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки “КАВЗ-3976” державний номер НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_2 та автомобіля марки BMW 540і державний номер НОМЕР_2, який належить гр. ОСОБА_1 Автомобіль марки BMW 540і отримав механічні пошкодження. У відомостях про інших учасників ДТП зазначено: ОСОБА_2 на час скоєння ДТП працював у Відділі освіти Запорізької районної державної адміністрації.

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 27.07.2005р. по справі № 3-2098 встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, 221 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17, 00грн.

Згідно висновку спеціаліста автотоварознавця №297/05 від 23.07.2005р., складеного судовим експертом ПП ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки BMW 540і державний реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 101 763,86грн.; матеріально шкода, спричинена володільцю вказаного автомобіля складає 59 820, 27грн.

Гр. ОСОБА_1 16.11.2005р. звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) із заявою про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої у результаті пошкодження транспортного засобу марки BMW 540і державний номер НОМЕР_2.

01.12.2005р. Моторним (транспортним) страховим бюро України був виданий наказ № 519 “Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_1 (з вини незастрахованого водія)”. На підставі цього наказу позивач сплатив на користь гр. ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 25 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 114 від 02.12.2005р.

Моторне (транспортне) страхове бюро України як особа, що відшкодувала шкоду з фонду захисту потерпілих громадянці ОСОБА_1, 01.09.2008р. звернулось до Запорізького районного суду Запорізької області з позовною заявою про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування до винної в ДТП особи - ОСОБА_2

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області по справі №2-229/09 від 20.07.2009р. позов МТСБУ до ОСОБА_2, відділу освіти Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Петропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування задоволено частково. З Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області стягнуто на користь МТСБУ 25 500,00грн. - суму страхового відшкодування в порядку регресу, 255,00грн. державного мита, 30,00грн. суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 2 000,00грн. витрат на правову допомогу, а всього - 27 725,00грн.

В частині позовних вимог до ОСОБА_2, відділу освіти Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Петропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16.09.2009р. у справі №22-4039/2009 апеляційну скаргу Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області задоволено, рішення Запорізького районного суду Запорізької області 20.07.2009р. в частині задоволення вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України до Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, стягнення судових витрат і витрат на правову допомогу скасовано, провадження у справі в цій частині закрито. Повідомлено позивача про те, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвалою Верховного суду України від 04.12.2009р. позивачу було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом МТСБУ до ОСОБА_2, відділу освіти Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, Петропільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування за касаційною скаргою Івахніною А.В. в інтересах МТСБУ на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 16.09.2009р.

Згідно довідки Запорізького ВРЕР №1 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області № 10/13-1091 від 13.02.2009р. автомобіль “КАВЗ-3976”, державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за відділом освіти Запорізької райдержадміністрації.

30.11.2004р. між Відділом освіти Запорізької районної державної адміністрації та Петропільською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів було укладено договір оренди автобуса “КАВЗ-397652” державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на балансі Відділу освіти Запорізької райдержадміністрації, для транспортного обслуговування поїздок. Строк дії договору - з 30.11.2004р. по 31.12.2005р. Автобус переданий орендатору за актом прийому-передачі від 30.11.2004р. (додаток №2 до договору оренди).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.03.2010р. по справі № 18/53/10 (суддя Носівець В.В.) у задоволенні позову МТСБУ до Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділу освіти Запорізької районної державної адміністрації про стягнення 25 500,00 грн. на підставі ст. 1187, 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач пропустив передбачений ст. 257 ЦК України трирічний строк для звернення з позовом до суду із даним позовом. Крім того, Петропільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів є самостійною юридичною особою, що, в розумінні ст. 80 ЦК України, наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю та може бути позивачем та відповідачем у суді. Позивач не довів обґрунтованості заявлених ним позовних вимог про стягнення 25500,00 грн. саме з відповідача, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010р. апеляційну скаргу МТСБУ залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2010р. по справі № 18/53/10 залишено без змін.

Рішенням від 17.11.2010р. господарський суд Запорізької області відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає рішення місцевого господарського суду таким, що відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України від 07.03.1996р. № 85/96-ВР “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В преамбулі Закону України від 01.07.2004р. № 1961- IV “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Відповідно до п. 37.5 ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, автомобіль “КАВЗ-3976” державний номер НОМЕР_1 є власністю Відділу освіти Запорізької райдержадміністрації Запорізької області.

Під час ДТП 17.06.2005р. автомобілем Відділу освіти Запорізької райдержадміністрації Запорізької області (відповідача-2) керував його працівник - водій ОСОБА_2, який перебував в трудових відносинах з відповідачем-2 та виконував на той час службові обовязки.

Відповідно до п. 21.1 ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно ст. 6 цього ж Закону, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно ч. 1 ст. 528 ЦК України, виконання обовязку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобовязання не випливає обовязок боржника виконати зобовязання особисто. У цьому разі кредитор зобовязаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2005р. гр. ОСОБА_1 звернулася до МТСБУ із заявою про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої у результаті пошкодження транспортного засобу марки BMW 540і державний номер НОМЕР_2.

МТСБУ сплатило на користь гр. ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 25 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 114 від 02.12.2005р.

Частина 1 статті 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як визначено у ст. 38 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до довідки Запорізького ВРЕР № 1 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області № 10/13-1091 від 13.02.2009р., згідно бази даних та журналу обліку транспортних засобів, станом на 17.06.2005р. автобус марки КАВЗ 3976 державний номер НОМЕР_1, зареєстрований за Відділом освіти Запорізької райдержадміністрації.

Згідно довідки Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області, виданої громадянці ОСОБА_1 у 2005 році для визначення суми шкоди, ОСОБА_2 на час скоєння ДТП працював у Відділі освіти Запорізької районної державної адміністрації.

Цей факт встановлений Запорізьким районним судом Запорізької області в постанові від 27.07.2005р. по адміністративній справі № 3-2098.

Проте, 30.11.2004р. даним автобусом на правах оренди користувалася Петропільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, що підпорядкована Веселівській сільській раді Запорізького району Запорізької області.

Відповідно до Свідоцтва Серії А01 №512389 про державну реєстрацію юридичної особи, Петропільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів є юридичною особою (код ЄДРПОУ 26404108), дата проведення державної реєстрації 08.05.2003р.

Оскільки шкода завдана ОСОБА_2 при керуванні джерелом підвищеної небезпеки та під час виконання ним своїх службових обовязків, питання відшкодування шкоди вирішується наступним чином.

Згідно ч.1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, як вірно зазначено місцевим господарським судом, належним відповідачем в даному випадку є Петропільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

В той же час, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1, 6 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За регресними зобовязаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобовязання. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає твердження заявника в апеляційній скарзі про те, що під час розгляду справи господарським судом Запорізької області не застосовано положення ч.1 ст. 261 ЦК України.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок (ст. 253 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області 08.10.2010р., тобто після спливу позовної давності, оскільки сума страхового відшкодування потерпілій стороні була виплачена позивачем 02.12.2005р.

Відповідно до ч.2-5 ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В матеріалах справи наявні письмові заяви відповідачів про застосування позовної давності по справі №3/43/10.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивач пропустив встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк для звернення з позовом до суду із даним позовом.

Причини пропуску строку позовної давності, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не є поважними, оскільки МТСБУ могло і повинно було звернутися із відповідною позовною заявою до компетентного суду у межах строку позовної давності (з 02.12.2005р. по 02.12.2008р.), а посилання МТСБУ на відсутність у нього відомостей про те, за ким зареєстрований транспортний засіб, яким було завдано шкоду, спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з положень ст. 264 ЦК України, з предявленням позову в установленному порядку до одного з кількох боржників переривається перебіг позовної давності щодо вимог до цього боржника. Так само, коли предявлено позов щодо частини вимоги (боргу), право на яку має позивач, перебіг позовної давності щодо цієї частини вимоги переривається і починає спливати заново. Що ж до вимог до інших боржників або частини боргу, які не охоплюються предявленим позовом, то позовна давність щодо них не переривається.

Враховуючи те, що позовні вимоги саме до нинішнього відповідача-1 заявлені позивачем 08.10.2010р., посилання скаржника на незастосування судом першої інстанції положень ст. 264 ЦК України не може бути прийнято до уваги.

З огляду на наведене рішення господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2010р. по справі № 3/43/10 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий А.М.М?ясищев

Судді: Н.Л.Величко

І.В.Москальова

Надруковано 7 примірників:

1-до справи

1-позивачу

3-відповідачам

1-госп.суду

1-ДАГС