Постанова № 13502174, 11.01.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.01.2011 р. справа №20/202

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Гези Т.Д.

суддів

Приходько І.В. , Акулової Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

Марченко О.Г., за довір. №147-11"Д" від 30.12.2010р.,

Дем`яненко О.І., за довір. №148-11"Д" від 30.12.2010р.,

від відповідача:

не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка

на рішення

господарського суду

Донецької області

від

21.10.2010 року

по справі

№20/202 (Донець О.Є.)

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка

до

Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Слов'янський курорт" Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ "Укрпрофздравниця" м.Слов'янськ

про

стягнення 49895грн. 13коп.

Господарський суд Донецької області рішенням від 21.10.2010р., припинив провадження у справі щодо стягнення з відповідача суми інфляції у розмірі 16450,35 грн. та суми 3% річних у розмірі 1754,84 грн. У задоволенні решти позовних вимог –відмовив.

Судове рішення про припинення провадження у справі, в частині стягнення з відповідача інфляції за період з 01 вересня 2007р. по грудень 2007р. у розмірі 16450,35грн. та 3% річних з 01 вересня 2007р. по лютий 2008р. у розмірі 1754,84 грн., обгрунтовані приписами п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, тому що між цими сторонами, за вказаний період і з тих же підстав, цього предмету позову, є рішення господарського суду по справі 20/44.

Відмова у задоволенні решти позовних вимог обгрунтовано тим, що вирішуючи питання про стягнення з боржника сум, нарахованих у зв"язку з інфляційними процесами та сум 3% річних в порядку ст.625 ЦК України, суд має встановити час прострочення виконання грошового зобов"язання.

За змістом укладеного між сторонами договору, відповідач зобов"язаний протягом 5 календарних днів сплатити отриманий від позивача рахунок про сплату спожитої електричної енергії.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у данному випадку питання щодо тривалості періоду прострочення відповідачем грошового зобов"язання на користь позивача безпосередньо залежить від доказів, що підтверджують факт отримання (конкретну дату) відповідачем кожного рахунку позивача.

Судом зазначено, що дані факти не встановлені рішеннями господарського суду Донецької області по справам №20/333 і №20/44 та такі докази не надані і під час розгляду справи №20/202, тому суд першої інстанції дійшов висновку. що позивач не підтвердив належними доказами конкретного моменту, з якого почався перебіг прострочення відповідачем виконання грошового зобов"язання за кожним рахунком, тому суд відмовив у задоволенні решти позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити у повному обсязі його позовні вимоги в частині стягнення суми інфляції у розмірі 20555,97грн. та 3% річних у розмірі 1819,49грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заявник в апеляційні скарзі посилається на те, що суд невірно застосував правові норми та дійшов невірного висновку, щодо недоведеності позовних вимог, відмовивши у задоволенні решти позовних вимог.

Скаржник вказує на те, що згідно рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2008р. по справі №20/333, яким встановлений факт заборгованості відповідача перед позивачем за договором про постачання електричної енергії, у відповідача виникло зобов”язання виконати відповідне рішення та сплатити позивачу заборгованість, заявник скарги вважає, що він має право звернутись з вимогою про стягнення з відповідача, суми інфляційних та 3% річних, як плати за користування утриманими коштами –за період після набрання рішення по справі №20/333 законної сили.

Відповідач у відзиві проти апеляційної скарги заперечує, вказує на законність та обґрунтованість рішення суду. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ВАТ „Донецькобленерго” м.Горлівка, залишивши без змін рішення господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін у судовому засіданні 13.12.2010р., 22.12.2010р, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка звернулось до господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства „Санаторно-курортний реабілітаційний центр „Слов’янський курорт” Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, м.Слов”янськ, про стягнення за період з 01.09.2007 року по 26.06.2008 року - 3% річних в сумі 4138,61 грн., індексу інфляції в сумі 45756,52 грн., посилаючись на приписи ч.2 ст.625 ЦК України і той факт, що рішенням господарського суду Донецької області від 24.01.08р. у справі № 20/333, яке набрало законної сили, визнана заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію в сумі 175003,82грн., яка була сплачена відповідачем частинами 28.05.2008р. в сумі 77435,97грн. та 26.06.2008р. в сумі 97654,91грн., згідно платіжних доручень №910 та №1112.

В матеріалах справи мається рішенням господарського суду Донецької області від 28.05.08 р. по справі № 20/44, в якій розглядався позов ВАТ „Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж, м.Краматорськ до ДП „Санаторно-курортний реабілітаційний центр „Слов”янський курорт” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, м.Слов”янськ про стягнення інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату електричної енергії за жовтень 2005 р. –грудень 2007 р. в сумі 38335,86 грн. та 3% річних з жовтня 2005 р. по лютий 2008 р. в сумі 8483,77 грн.

З цього вбачається, що у справі №20/202 заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача сум інфляційних за період з 01 вересня 2007р. по грудень 2007р. та 3% річних за період з 01 вересня 2007р. по лютий 2008р., вже були розглянуті і є рішення господарського суду по справі №20/44.

Тому суд першої інстанції обгрунтовано дійшов до висновку про припинення провадження по справі в цій частині позовних вимог, в порядку п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач вдруге звернувся до того ж самого відповідача із тими ж вимогами та з тих же підстав.

Дослідивши докази справи, пояснення представників сторін, які стосуються решти позовних вимог по справі №20/202 про стягненя з відповідача інфляційних нарахувань за період з січня 2008р. по 26.06.2008р. та 3% річних з лютого 2008р. по 26.06.2008р., судова колегія встановила наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.01.08 р. по справі № 20/333, стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію та частину судових витрат у розмірі175003,82 грн., яке набрало законної сили 04.02.2008р.

Вказане рішення відповідач виконав наступним чином, 28.05.2008р. платіжним дорученням №910 сплачено 77435,97грн., 26.06.2008р. платіжним дорученням №1112 сплачено 97654,91грн.

Позивач вимагає стягнути з відповідача відповідно до норм ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 01.09.2007 року по 26.06.2008 року - 3% річних в сумі 4138,61 грн., індекс інфляції в сумі 45756,52 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Колегія суддів відмічає, що вимога про стягнення індексу інфляції та 3% річних може виникнути при наявності основного грошового зобов"язання та пов"язана з нею.

В обгрунтування заявленої вимоги при стягненні індексу інфляції та 3% річних, скаржник послався на наявність заборгованості, щодо якої в сторін не виникає заперечень, так як дана сума грошового зобов"язання встановлена рішенням господарського суду Донецької області від 24.01.08 р. по справі № 20/333.

Виходячи з наступного, суд першої інстанції необгрунтовано зробив висновок, що питання щодо тривалості періоду прострочення відповідачем грошового зобов"язання на користь позивача безпосередньо залежить від доказів, що підтверджують факт отримання (конкретну дату) відповідачем кожного рахунку позивача, тому що підставою заявлених позовних вимог по справі 20/202, є не невиконання зобов"язання з оплати боргу за умовами договору, а прострочення грошового зобов"язання відповідачем, яке він повинен був виконати на підставі рішення по справі № 20/333.

Апеляційна інстанція вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з дати набрання чинності рішення по справі № 20/333 - з 04.02.2008р. по 26.06.2008р.: інфляційні нарахування за періоди з 04.02.2008р. по 28.05.2008р. на суму 19775,43грн., з 29.05.2008р. по 26.06.2008р. на суму 780,54грн. та 3% річних за період з 04.02.2008р. по 28.05.2008р. на суму 1587,15грн., з 29.05.2008р. по 26.06.2008р. на суму 232,34грн., враховуючи сплату частини встановленого у рішенні господарського по справі № 20/333 боргу- 28.05.2008р. та повного погашення цього зобов"язання- 26.06.2008р.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань з 01 січня 2008 р. по 03 лютого 2008р., через недоведеність позовних вимог, тому у задоволенні цих позовних вимог відмовляється.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна інстанція вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 21.10.2010р. у справі №20/202 підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ст.49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за подання позову, апеляційної скарги та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача та відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 625 ЦК України, ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.10.2010р. у справі № 20/202 - скасувати частково, в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог.

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка до Дочірнього підприємства „Санаторно-курортний реабілітаційний центр „Слов’янський курорт” Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, м.Слов”янськ про стягнення 3% річних в сумі 4138,61 грн., індексу інфляції в сумі 45756,52 грн., за період з 01.09.2007 року по 28.05.2008р. та з 28.05.2008р. по 26.06.2008р., задовольнити частково за період з 04.02.2008р. по 26.06.2008р., у сумі 20555,97грн. - інфляційні, у сумі 1819,49грн. - 3% річних.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Санаторно-курортний реабілітаційний центр „Слов’янський курорт” Закритого акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” (84110, вул. Пушкінська 2, м. Слов"янськ Донецької області, ЄДР 30708792) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, пр.Леніна, 11, м.Горлівка Донецької області, ЄДР 00131268) інфляційні у сумі 20555,97грн., 3% річних у сумі 1819,49грн., витрати по сплаті держмита за подання позову у сумі 223,75грн., витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 105,82грн., витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги в сумі 111,87грн.

В решті позовних вимог відмовити.

В іншій частині резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 21.10.2010р. у справі № 20/202, залишити без змін.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий Т.Д. Геза

Судді: Приходько І.В.

Н.В. Акулова

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС

5 ГСДО