Постанова № 13502061, 11.01.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.01.2011 р. справа №45/116б

Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Величко Н.Л.

Суддів Алєєвої І.В., М'ясищева А.М.

При секретарі Натаріній О.О.

За участю представників сторін:

від заявника Лісневський С.О. –за дов. № 2/277/10/10-013-5 від 01.06.2010р.

від ліквідатора: не з'явились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька

на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.11.2010р. у справі № 45/116 Б (суддя Плотніцький Б.Д.)

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", м. Донецьк

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос", м. Донецьк

про визнання банкрутом

встановив:

Ухвалою від 03.06.2010р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", м. Донецьк , господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство відсутнього боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікос”, м. Донецьк.

Постановою суду від 14.06.2010р. божник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та ліквідатором призначено ініціюючого кредитора.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.11.2010р. у справі № 45/116 Б (суддя Плотніцький Б.Д.) затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікос”, м. Донецьк (ЄДРПОУ 32637032). Ліквідовано юридичну особу –Товариство з обмеженою відповідальністю „Нікос”, м. Донецьк (ЄДРПОУ 32637032), що зареєстроване за адресою: 83005, м. Донецьк, Ленінський район, вул. Купріна,б.23. Провадження по справі №45/116б припинено. Зобов’язано ліквідатора закрити рахунки в банківських установах, здійснити оголошення в засобах масової інформації про недійсність печаток та штампів. Докази подати до суду в 10-денний строк. Зобов’язано орган державної реєстрації виключити підприємство-банкрута з ЄДРПОУ.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька, з ухвалою від 30.11.2010р. суду першої інстанції не погодилась та просила її скасувати, припинити провадження у справі №45/116Б.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 1, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст.16, ч.1, ч.3 ст. 18, ч. 8 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".

Скаржник посилається на те, що обґрунтовуючи відсутність боржника за місцезнаходженням, ініціюючий кредитор надав до матеріалів справи довідку з Єдиного державного реєстру із записом про внесення рішення засновників про припинення юридичної особи, що не може свідчити про відсутність підприємства за місцезнаходженням. На думку скаржника, суд першої інстанції при ліквідації боржника відповідно до статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не надав оцінки зазначеній довідці на предмет її належності в обґрунтування обставин відсутності боржника за адресою місцезнаходження.

Ліквідатор відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність ліквідатора по матеріалам наявним у справі, оскільки він про день та час судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, його явка у судове засідання ухвалою при порушенні апеляційного провадження була визнана необов'язковою.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, процедура банкрутства регламентована статтею 52 Закону передбачає можливість порушення провадження у справі за однієї з альтернативних підстав, зокрема, у випадку наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос", м. Донецьк, було порушено за заявою ТОВ "Азовська продовольча компанія". Заява мотивована тим, що боржник має заборгованість перед ініціюючим кредитором у сумі 10 200 грн. 00 коп., яка виникла внаслідок невиконання договору від 05.10.2009 року № б/н. В рахунок погашення заборгованості боржником надано ініціюючому кредитору простий вексель серії АА 0388816 від 02.11.2009 року на суму 10200, 00 грн. зі строком платежу "за пред'явленням". У зв'язку з відсутністю оплати заборгованості станом на 12.04.2010 року приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу Туркіною Т.О. вчинено виконавчий напис № 653 від 13.04.2010 року (а.с.12) . Відділом державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Донецьку 16.04.2010р. відкрито виконавче провадження, однак постановою від 19.04.2010 року виконавчий напис був повернутий стягувачу, оскільки не встановлено фактичне місцезнаходження боржника (а.с.6-9).

Отже, судом першої інстанції встановлено безспірність вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство.

Щодо доводів скаржника на те, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали від 30.11.2010р. не надано оцінки запису у ЄДРПОУ про ліквідацію юридичної особи за рішенням засновників, то з матеріалів справи вбачається, що у постанові про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікос" суд першої інстанції надав оцінку витягу з ЄДРПОУ від 28.05.2010 року серії АД № 593427, та встановлено, що з 19.05.2010 року, до моменту порушення провадження у справі про банкрутство, державним реєстратором було внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи про припинення юридичної особи (а.с.18-зворот).

З огляду на встановлене судом першої інстанції та керуючись положеннями частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України, статей 17, 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ” колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Судова колегія вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що провадження у справі про банкрутство за статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” може бути порушено виключно у випадку встановлення відсутності місцезнаходження боржника за його адресою. Такі доводи не узгоджуються із змістом статті 52 Закону, який допускає альтернативні підстави для порушення провадження у справі за спрощеною процедурою, визначеною диспозицією зазначеної норми.

Крім того, судова колегія зазначає, що наведені у апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька підстави для скасування ухвали суду першої інстанції від 30.11.2010р. вже були викладені нею у касаційній скарзі на постанову господарського суду Донецької області від 14.06.2010 року про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікос". Зазначена постанова суду першої інстанції постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2010р. у справі № 45/116б залишена без змін, як така що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скаржника визнані такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

На виконання вимог 32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатором подано до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута з відповідними додатками, а також заявлене клопотання про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у цій справі.

З даних звіту ліквідатора вбачається, що ліквідатором проведена робота по виявленню можливих кредиторів, за результатами якої встановлено, що банкрут, крім заборгованості перед ініціюючим кредитором –ТОВ „Азовська продовольча компанія”, м. Донецьк у сумі 10 200грн. 00 коп., не має заборгованості перед іншими кредиторами.

Для виявлення майна банкрута ліквідатором направлені запити до ВРЕР м. Маріуполя при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації”, м .Донецьк та Управління держкомзему у м. Донецьку Донецької області та встановлено, що у банкрута відсутні майнові активи та грошові кошти, щоб задовольнити кредиторську заборгованість у загальній сумі 10,2тис.грн.

У зв'язку з відсутністю майна грошові вимоги кредиторів вважаються погашеними, тому суд першої інстанції правомірно у відповідності з вимогами ст.32, ст.40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” затвердив звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс, та провадження у справі припинив.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для її скасування.

На підставі викладеного керуючись ст.93, ст.99, ст.101, п.1ст.103, ст.105,106 Господарського процесуального кодексу України судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 30.11.2010р. у справі № 45/116Б залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий суддя-доповідач Н.Л. Величко

Судді І.В. Алєєва

А.М. М'ясищев

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12.01.2011р.

Надруковано 5 примірників:

1 –кредитору, 1 - ліквідатору

1 –господ. суду, 1 –апеляц. суду, 1 –у справу