Рішення № 13501761, 11.01.2011, Господарський суд Чернігівської області

11.01.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 698-166

проспект Миру , 20                                                                       тел. 678-853

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

          11 січня 2011 року Справа № 8/157/20

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Шевченка, 18, м. Київ, 01030 (Чернігівська філія ВАТ "Укртелеком", пр-кт. Миру, 28, м. Чернігів, 14000)

до відповідача: Управління агропромислового розвитку Менської районної державної адміністрації, Червона площа, 6, м. Мена, Чернігівська область, 15600

про стягнення 3318грн.34коп.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Павенко К.А. –провідний юрисконсульт, довіреність №б/н від 21.07.2008р.

Від відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

С У Т Ь С П О Р У :

           Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 2482грн.78коп. боргу за надані телекомунікаційні послуги за період з січня 2010р. по жовтень 2010р. на підставі Типового договору №62 про надання послуг електрозв’язку від 20.02.2006р., 707грн.55коп. пені, нарахованої за період з 21.02.10р. по 15.12.10р., 90грн.59коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 21.02.10р. по 15.12.10р. та 37грн.42коп. процентів річних, нарахованих за період з 21.02.10р. по 15.12.10р.

В судовому засіданні позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми боргу, включивши заборгованість за листопад 2010р. в розмірі 308грн.14коп. Таким чином, з урахуванням вищезазначеної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 2790грн.92коп. боргу за період з січня по листопад 2010р. Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.

Крім того, у зв’язку з допущенням позивачем арифметичної помилки при обчисленні розміру пені, позивачем в поданому клопотанні зменшений розмір позовних вимог в частині стягнення пені на 617грн.72коп. Отже, з урахуванням поданого клопотання позивач просить стягнути з відповідача 89грн.83коп. пені, нарахованої за період з 21.02.10р. по 15.12.10р. Вищевказане клопотання розцінюється судом як заява про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, така заява позивача не суперечить діючому законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому судом приймається до розгляду заява позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені і спір вирішується з її урахуванням.

Таким чином, з урахуванням поданого клопотання позивач просить стягнути з відповідача 2790грн.92коп. боргу за надані телекомунікаційні послуги за період з січня 2010р. по листопад 2010р., 89грн.83коп. пені, нарахованої за період з 21.02.10р. по 15.12.10р., 90грн.59коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 21.02.10р. по 15.12.10р. та 37грн.42коп. процентів річних, нарахованих за період з 21.02.10р. по 15.12.10р.

Відповідач в письмовому відзиві на позов позовні вимоги визнає в повному обсязі та зазначає, що станом на кінець 2009р. та на початок 2010р. за відповідачем зареєстрована кредиторська заборгованість по КЕКВ 1162 та по КЕКВ 1163, і цим самим порушено положення Бюджетного кодексу України гл.8 ст.51 п.5, п.46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.02р. №228.

Також відповідач зазначає, що згідно із п.2 ч.1 ст.118 Бюджетного кодексу України УДК у Менському районі ГУДК України в Чернігівській області щомісячно призупинялися операції з бюджетними коштами по рахунку 35212001000301 КВК 795 КПКВ 7951010, за винятком операцій за кодами економічної класифікації видатків 1110,1120,1161,1162, 1163, зі сплати послуг зв’язку, податків і зборів, інших платежів до бюджетних і державних цільових фондів, а також з виконання рішень органів, яким відповідно до закону надано право стягнення коштів.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Присутній представник позивача проти клопотання відповідача не заперечував. Враховуючи, що участь у господарських засіданнях є правом сторони, судом явка уповноваженого представника відповідача обов’язковою не визнавалася, суд вважає за можливе розпочати розгляд справи по суті у відсутності представника відповідача.

Подане позивачем письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (Чернігівська філія центр електрозв'язку № 3) (позивач у справі, підприємство зв’язку –за договором) та Управлінням агропромислового розвитку Менської районної державної адміністрації (відповідач у справі, споживач –за договором) укладено Типовий договір №62 про надання послуг електрозв’язку, відповідно до умов якого підприємство зв’язку зобов’язувалось надавати послуги електрозв’язку, перераховані в додатку №1, а споживач зобов’язувався своєчасно вносити плату за надані послуги електрозв’язку.

Відповідно до п.4.2 Типового договору відповідач зобов’язувався сплачувати послуги електрозв’язку за авансовою системою оплати.

Таким чином, виходячи із предмету договору фактично між сторонами укладений договір про надання послуг, положення якого регулюється нормами Закону України “Про телекомунікації” та приписами глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Факт виконання позивачем зобов’язань за договором підтверджується копіями рахунків за №7403000000002433 від 31.01.10р., №7403000000002433 від 28.02.10р., №7403000000002433 від 31.03.10р., №7403000000002433 від 30.04.10р., №7403000000002433 від 31.05.10р., №7403000000002433 від 30.06.10р., №7403000000002433 від 31.07.10р., №7403000000002433 від 31.08.10р., №7403000000002433 від 30.09.10р., №7403000000002433 від 31.10.10р. та №7403000000002433 від 30.11.10р., на підставі яких відповідачу за період з січня по листопад 2010р. були надані послуги електрозв’язку на загальну суму 3329грн.30коп.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.4.6. Типового договору у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи копій рахунків на оплату наданих послуг, позивачем визначено термін, до якого споживач (відповідач у справі) повинен був оплати отримані послугу, а саме до 20 числа наступного місяця.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов’язання по оплаті послуг електрозв’язку належним чином не виконував, у встановлені строки оплату не здійснював.

08.10.10р. відповідачем за послуги зв’язку було сплачено 538грн.38коп., що підтверджується наданою позивачем копією банківської виписки.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи пояснень позивача сплачена відповідачем 08.10.2010р. сума в розмірі 538грн.38коп. була розподілена в такому порядку: згідно з призначенням платежу 320грн.16коп. були зараховані в оплату послуг зв’язку за вересень 2010р., а залишок в розмірі 218грн.22коп. був направлений на погашення заборгованості за січень 2010р.

Таким чином, з урахуванням вищевказаної обставини за відповідачем обліковується заборгованість перед позивачем за надані послуги електрозв’язку в розмірі 2790грн.92коп., що також визнається відповідачем.

Враховуючи, що на момент винесення рішення відповідач не представив суду доказів повного погашення заборгованості за надані в період з січня по листопад 2010р. послуги електрозв’язку у сумі 2790грн.92коп., позовні вимоги в заявленому розмірі визнав, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними і задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до п.5.8. Типового договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

З урахуванням вказаної умови договору та заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 89грн.83коп. пені, нарахованої за період з 21.02.10р. по 15.12.10р. за неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань.

Відповідно до положень ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Порушення боржником взятих на себе зобов’язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті боржником неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. В силу ч.3 вищевказаної статті пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт невиконання відповідачем належним чином зобов’язань по договору, наданий позивачем розрахунок пені відповідає фактичним обставинам справи, та обчислений з урахуванням умов договору та облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховано пеню, а також встановлених ч.6 ст.232 Господарського кодексу України строків нарахування штрафних санкцій, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 89грн.83коп. пені, нарахованої за період з 21.02.10р. по 15.12.10р., є правомірними і задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на згадану норму позивач просить стягнути з відповідача 90грн.59коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 21.02.10р. по 15.12.10р. та 37грн.42коп. процентів річних, нарахованих за період з 21.02.10р. по 15.12.10р.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань, розрахунок процентів річних та інфляційних нарахувань складений відповідно до норм чинного законодавства, інший розмір процентів річних договором не встановлений, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 90грн.59коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 21.02.10р. по 15.12.10р. та 37грн.42коп. процентів річних, нарахованих за період з 21.02.10р. по 15.12.10р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, і з відповідача має бути стягнуто 2790грн.92коп. боргу, 89грн.83коп. пені, 37грн.42коп. процентів річних та 90грн.59коп. інфляційних нарахувань

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

          Керуючись Законом України „Про телекомунікації”, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.530,549,610,611,625,901,903 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,49,78,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління агропромислового розвитку Менської районної державної адміністрації, Чернігівська область, м.Мена, Червона площа, 6 (ідентифікаційний код 00733760, р/р 35212001000301 в Управлінні державного казначейства в Чернігівській області, МФО 853592) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", б-р. Т.Шевченка, 18, м. Київ (ідентифікаційний код 01189425, р/р 26008518 в ЧОД ПАТ Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 353348) 2790грн.92коп. боргу, 89грн.83коп. пені, 37грн.42коп. процентів річних, 90грн.59коп. інфляційних нарахувань, 102грн. державного мита та 236грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Оленич

Повний текст рішення складений та підписаний 12 січня 2011 року.

Суддя                     Т.Г. Оленич