Рішення № 13501758, 11.01.2011, Господарський суд Чернігівської області

11.01.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?11? січня 2011 року справа № 7/154/19

Суддя Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом

Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

АДРЕСА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум»

14021, м.Чернігів, вул. Ріпкинська, 27 А

Про стягнення 357000 грн.

Представники сторін:

Від позивача : ОСОБА_2 дов. № б/н від 10.01.2011 р.

Від відповідача : не з?явився

Суть спору:

Заявлено позов про стягнення 357000 грн. боргу по неоплаті вартості товару, поставленого згідно договору купівлі продажу № 907 від 09.07.2010 р.

До початку судового засідання відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого він визнає наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 357000 грн., проти позовних вимог не заперечує, але зазначає про неможливість погашення заборгованості, у звязку із складним матеріальним становищем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника. Представник позивача проти клопотання відповідача не заперечив. Суд клопотання задовольнив.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 01804788.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

Встановив:

Відповідно до ст.. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Між сторонами 09.07.2010 р. укладено договір № 907 купівлі продажу відповідно до якого позивач зобовязувався продати , а відповідач прийняти та оплатити на умовах і по ціні даного договору залізо кровельне, (далі ?товар?) в кількості сто сімдесят тон ( розділ перший договору).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем згідно накладної №4/07 від 09.07.2010 року передано, а відповідачем на підставі довіреності № 1561 від 09.07.2010 р. отримано товар - кровельне залізо у кількості сто сімдесят тон загальною вартістю 357000 грн..

Пунктом 2.3.1. договору сторонами визначено, що строк виконання платіжного зобовязання становить 5 днів від дня отримання товару.

Вимогою № 09-09-10 від 09.09.2010 р., отриманою відповідачем згідно відмітки останнього 10.09.2010 р., позивач вимагав в семиденний термін з дня отримання вимоги перерахувати вартість отриманого товару в сумі 357000 грн.

Відповідач вартість отриманого товару не оплатив. Борг в сумі 357000 грн. визнав, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 10.01.2011 р. та відзивом на позовну заяву.

Доказів сплати боргу на день винесення рішення судом відповідач не надав, борг визнав.

Відповідно до ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Не можуть бути взяті до уваги судом, як підстава для незадоволення позовних вимог, посилання відповідача в відзиві на позов на важке фінансове становище та, відповідно, на підставі ст. 617 Цивільного кодексу України звільнення від відповідальності особи, яка порушила зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідачем не надано доказів наявності непереборної сили, що спричинила невиконання зобовязання. Статтею ж 617 Цивільного кодексу України визначено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 357000 грн. боргу підтверджуються матеріалами справи, актом звірки розрахунків, визнані відповідачем та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 526,530,617,655 Цивільного кодексу України, ст..49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум»м.Чернігів, вул. Ріпкинська, 27 А (р. 26002033083400 в АТ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 353014, код 32729039) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р. НОМЕР_2 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Чернігів, МФО 353348, код НОМЕР_1) 357000 грн. боргу, 3570 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О. Скорик

Повне рішення складено 12.01.2011 р.

Суддя Н.О.Скорик