Рішення № 13501472, 10.01.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2011 рокуСправа №08/2415

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача Тюркін О.С. - представник за довіреністю,

від 1-го відповідача Балицький А.В. представник за довіреністю,

від 2-го відповідача - Балицький А.В. представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»

до

відповідачів: 1. товариства з обмеженою відповідальністю

«Технологічний центр Горки»

2. товариства з обмеженою відповідальністю «Бурос М»

про стягнення 1920346 доларів 85 центів США та звернення

стягнення на майно,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ»звернулось до суду з позовом про: стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічний центр Горки» та товариства з обмеженою відповідальністю «Бурос М»заборгованості за кредитним договором № К/07-60 від 09.11.2007 у розмірі 1920346 доларів 85 центів США в тому числі: 1500000,00 доларів США заборгованості за кредитним договором, 331062,55 доларів США, процентів за користування кредитом, 2299,04 доларів США пені за несвоєчасну сплату кредиту, 4745,26 пені за несвоєчасну сплату процентів, 82240,00 доларів США штрафу;

- звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором у розмірі 1920346 доларів 85 центів США на передане ТОВ «Бурос-М»в іпотеку Банку, за іпотечним договором від 09.11.2007, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_1 зареєстрованим за №10000 майно: майновий комплекс, що складається з адмінбудівлі, майстерні і складу (літ. «Б, б-ІІ», площею 889,6 м2 , складу (літ. «В,в-І»), площею 244,8 м2, який розташований за адресою: м. Черкаси, провулок Хоменка,8; вбудовано-прибудоване приміщення (літ.»А-9») площею 248,7 м2, яке розташоване за адресою : м. Черкаси, вул.. Леніна,5; виробниче обладнання, запасні частини, інструмент та офісне обладнання, яке входить до складу цілісного майнового комплексу ТОВ «Бурос-М», перелік якого наведений в додатку №1 до договору іпотеки та яке розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Леніна, 5, провулок Хоменка,8.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у відзиві на позов та у судовому засіданні проти позову заперечує з мотивів, що вимоги позивача не відповідають приписам Закону України «Про іпотеку». Позивач просить здійснити стягнення заборгованості у подвійному розмірі тобто, стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно, що знаходиться в іпотеці. Проте з розрахунками суми заборгованості банку погодився повністю.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

09 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Міжнародний комерційний банк»в особі директора Черкаської філії ВАТ «Міжнародний комерційний банк» Шерстюк Н.М., правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ»(в подальшому Банк - позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Технологічний центр - Горки»в особі директора Горбенка В.П. (в подальшому Позичальник відповідач у справі) було укладено кредитний договір №К/07-60 (далі Договір), за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит в розмірі 1500000 доларів США на термін з 09 листопада 2007 року по 08 листопада 2012 року включно, зі сплатою процентів у розмірі 12,5% річних.

Позивач виконав взяті на себе зобовязання, надав позичальнику кредитні кошти в сумі 1500000 доларів США, що підтверджується виписками з рахунків №20734005825001 та №20731028000003.

Відповідно до п. 3.5.1 Договору граничним терміном повернення кредиту є 08 листопада 2012 року. Повернення кредиту відбувається шляхом перерахування коштів Позичальником на рахунок, вказаний в п. 5.1.2 Договору.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що відсотки за кредит нараховуються щомісячно за період згідно наступного порядку:

- з дня видачі кредиту по останнє число місяця, в подальшому з 01 по останнє число кожного місяця, і з 01 числа до дня повернення кредиту за останній місяць; за методом ,,,факт/360,,,, виходячи з відсоткової ставки 12,5 % річних.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що Позивальник зобовязується сплачувати відсотки за користування кредитом згідно п. 3.1 Договору щомісячно - в останній робочий день місяця.

13 лютого 2008 року Банком і Позичальником до кредитного договору було укладено додаткову угоду №1 щодо надання Банку додаткового забезпечення кредиту.

Додатковою угодою №2 від 30.01.2009 року сторони домовились, щодо збільшення процентної ставки за кредитом з 12,5% річних до 13% річних та зміну графіку зменшення ліміту кредитної лінії, викладеного в додатку №1 до кредитного Договору на графік погашення неоновлювальної кредитної лінії.

31 березня 2009 року між Банком і Позичальником було укладено додаткову угоду №3 до Договору щодо прострочення сплати процентів, за березень 2009 року до 29 травня 2009 року.

З метою забезпечення виконання в повному обсязі зобовязань Позичальника за кредитним договором, 09.11.2007 між Банком і ТОВ «Бурос-М»(в подальшому Поручитель) було укладено договір поруки №П/07-31 (в подальшому договір поруки) .

30 січня 2009 року між Банком і Поручителем було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки щодо збільшеної в кредитному договорі процентної ставки.

Умовами договору поруки встановлено, що Поручитель за порушення Позичальником зобовязань за кредитним договором відповідає перед Банком в тому ж обсязі що і Позичальник.

09 листопада 2007 року між Банком і Поручителем було укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 та зареєстрований за №10000, згідно якого Поручителем в іпотеку Банку було передано майновий комплекс, а саме: адмінбудівля, майстерня і складу (літ. «Б, б-ІІ», площею 889,6 м2, склад (літ. «В, в-І»), площею 244,8 м2, які розташовані за адресою: м. Черкаси, провулок Хоменка, 8 а також виробниче обладнання, запасні частини, інструмент та офісне обладнання які входять до складу цілісного майнового комплексу згідно додатку №1 до договору іпотеки.

13.02.2008 сторонами було укладено договір про зміни №1 до договору іпотеки, згідно якого в іпотеку Банку додатково було передано вбудовано-прибудоване приміщення 1-го поверху, а саме: №1, №2, №3, №18, №19, №20, №25, №27 площею 248,7 м2, яке розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Леніна, 5.

26.02.2009 укладено договір про зміни №2 до договору іпотеки, в якому сторони домовились, щодо збільшення процентної ставки з 12,5% річних до 13% річних.

Позивальник свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконує, згідно графіку погашення неоновлювальної кредитної лінії кредит не повертає та не сплачує з квітня 2009 року щомісячні проценти тому, позивач просить достроково повернути суму кредиту, а також всі інші платежі за цим договором та звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №К/07-60 від 09.11.2007 на передане ТОВ «Бурос М»за іпотечним договором від 09.11.2007 нерухоме майно.

Станом на день звернення позивача до суду борг відповідача по кредиту складає 1500000,00 доларів США та 331062,55 доларів США - процентів за користування кредитом.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Вказані положення узгоджуються з пунктом п. 9.2 Договору, відповідно до якого сторони погодили, що у разі порушення Позичальником протягом дії цього Договору будь-яких зобовязань за цим договором або Поручителем договору іпотеки чи поруки, Банк має право на дострокове погашення суми кредиту, а також всіх інших платежів за цим договором.

Як вбачається із матеріалів справи, та наданих позивачем доказів та не спростовано відповідачем, останній не виконував умови кредитного договору належним чином. Судом встановлено, що станом на 01.11.2010 за відповідачем рахується непогашена заборгованість по кредиту у розмірі 1 500 000,00 доларів США за кредитним договором та 331062,55 доларів США нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом.

Згідно графіка погашення ліміту кредитної лінії встановленого у Договорі та зміненого відповідно до додаткової угоди до Договору №2 від 30.01.2009, передбачено, щомісячну сплату Позичальником основної суми кредиту починаючи з 31.10.2009 (01.01.2009) до 08.11.2012.

У відповідності до розділу 3 Договору та додаткової угоди №2 від 30.01.2009 року, відсотки за користування кредитом нараховуються щоденно після закінчення операційного дня на суму фактичного залишку заборгованості по кредиту за методом ,,,факт/360,,,, виходячи з відсоткової ставки 13% річних та сплачуються Позичальником згідно п. 3.1 Договору щомісячно - в останній робочий день місяця.

За доводами позивача, за період з 13.11.2007 року по 01.10.2010 року відповідачу було нараховано в загальній сумі 480378,50 доларів США відсотків. Відповідачем за цей же період було сплачено лише 149315,95 доларів США. Залишок боргу по відсотках становить 331062,55 доларів США.

Відповідач не заперечив доводи позивача, не спростував встановлені факти, не подав суду доказів проведення розрахунків із позивачем відповідно до умов кредитного договору, а тому до примусового стягнення належить 1 500 000,00 доларів США боргу по кредиту та заборгованість по відсотках у розмірі 331062,55 доларів США.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків сплати кредиту та процентів. Дані вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

У відповідності до положень ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ст. 549-551 ЦК України, пеня встановлюється угодою сторін і є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання, пеня встановлюється за домовленістю сторін у договорі, однак розмір пені, що сплачується від суми простроченого платежу, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пункті 6.2 Договору, сторони встановили, що за несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково), а також за будь-яке порушення будь-якою стороною своїх зобовязань по цьому договору, винна сторона сплачує потерпілій пеню за кожний день затримки перерахування коштів, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день виникнення заборгованості. Сплата пені передбаченої даним пунктом , не впливає на сплату інших передбачених даним договором комісій та штрафів.

За розрахунками позивача, за прострочення повернення кредиту та сплати відсотків відповідачу було нараховано 2299,04 доларів США пені за несвоєчасну сплату основного боргу по кредиту, та 4745,26 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Розрахунок пені зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору і обставин справи. Докази про проведення повного розрахунку по пені у справі відсутні тому, позов в цій частині підлягає до задоволення до стягнення підлягає 2299,04 доларів США пені за несвоєчасну сплату основного боргу по кредиту та 4745,26 дол. США пені за несвоєчасну сплату відсотків. Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав.

Крім того, пунктом 3.4 Договору передбачено, що у випадку простроченої заборгованості за кредитом понад 60 днів передбачено сплата штрафу у розмірі 40%.

Позивач, користуючись своїм правом, нарахував відповідачу штраф у розмірі 40% від суми простроченої заборгованості понад 60 днів, який сплачується на 61 день у розмірі 82240,00 доларів США за період з 01.02.2010 року по 01.07.2010 року (а. с. 44).

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додатку (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи , які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вказані положення закону узгоджуються з пунктом 1.2, 1.3 договору поруки №П/07-31, згідно яких сторонами встановлено, що Поручитель несе солідарну відповідальність з боржником перед кредитором за невиконання або неналежне виконання зобовязань.

Таким чином, вказані вище суми заборгованості, підлягають до солідарного стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічний центр Горки»та Поручителя - товариства з обмеженою відповідальністю «Бурос М».

Вимога позивача про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Статтями 572, 575 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Питання іпотеки урегульовані Законом України «Про іпотеку», відповідно до статті 1 якого встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис міститься у ст.33 ЗУ «Про іпотеку»відповідно до якої у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Разом з тим, у п.9.2 Договору сторони встановили та погодили, що у разі порушення Позичальником, протягом дії цього Договору, будь-яких зобовязань за цим Договором, або Поручителем договору іпотеки чи поруки, Банк має право на дострокове повернення суми кредиту, а також всіх інших платежів за цим Договором. У разі відсутності коштів Банк має право звернутися стягнення на предмет іпотеки у відповідності до Договору іпотеки.

Таким чином, у Договорі сторони встановили, що зверненню стягнення на предмет іпотеки повинно передувати встановлення наявності чи відсутності коштів у зобовязаних сторін. Виходячи з викладеного, вимога позивача про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості передане ТОВ «Бурос-М» в іпотеку Банку майно є передчасною та передбачає подвійне стягнення при розгляді одночасно двох вимог позивача.

Отже, позов підлягає до часткового задоволення і з відповідачів солідарно на користь позивача слід стягнути 1500000,00 доларів США заборгованості по неоплаченому кредиту, 331062,55 доларів США процентів за користування кредитом, 2299,04 доларів США пені за несвоєчасну сплату кредиту, 4745,26 доларів США пені на несвоєчасну сплату процентів та 82240,00 доларів США штрафу.

Позивачем при подачі позову до суду державне мито було сплачене у розмірі меншому ніж передбачено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ( 3212,52 дол. США, а потрібно було 3223,77 дол. США) відповідно, недоплачена сума у розмірі 11 доларів США 25 центів підлягає достягненню до державного бюджету.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідачів солідарно підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 3 223,77 доларів США та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Технологічний центр Горки»(м. Черкаси, пров. Хоменка, 8, код 30529300) та товариства з обмеженою відповідальністю «Бурос М»(м. Черкаси, вул. Леніна, 5, код 24350130) на користь публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ (м. Київ, Контрактова площа, 4, код 20034231) - 1500000,00 доларів США заборгованості за кредитним договором, 331062,55 доларів США, процентів за користування кредитом, 2299,04 доларів США пені за несвоєчасну сплату кредиту, 4745,26 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів, 82240,00 доларів США штрафу, 3 223,77 доларів США державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Достягнути з публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ (м. Київ, Контрактова площа, 4, код 20034231) в доход Державного бюджету України через місцевий (за місцезнаходженням позивача) орган державної податкової служби для зарахування на реєстраційний рахунок Державного казначейства України № 2513101284489/840, банк отримувача Державний експортно-імпортний банк України, МФО 322313 11 доларів США 25 центів державного мита;

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко

Повне рішення складено 14.01.11