Ухвала суду № 13500836, 18.01.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

_________________

У Х В А Л А

"18" січня 2011 р. Справа № 6/97-Б-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Андреєвець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ПАТ "Піреус Банк МКБ" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвалу від 25.05.2010 р. по справі

за заявою: Державної податкової інспекції у м. Херсоні, ідентифікаційний код 21296163, вул. І. Кулика, 143-А, м. Херсон,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Адамант", ідентифікаційний код 33726222, вул. Кірова, 24, оф. 704, м. Херсон,

про банкрутство,

за участі представників сторін:

від кредитора: ДПІ у м. Херсоні - Крюковська І.М., довіреність № 287/9/10-105 від 13.01.2011 р.;

від боржника: не прибув;

арбітражний керуючий Стахевич Т.В.;

від ПАТ "Піреус Банк МКБ" - Нечай Р.В., довіреність № 30/01-ІІІ від 05.01.2011 р.;

в с т а н о в и в:

Заявник ПАТ "Піреус Банк МКБ" звернувся до господарського суду з заявою про перегляд ухвали від 25.05.2010 р. про припинення провадження у справі про банкрутство за нововиявленими обставинами, її скасування та продовження розгляду справи у зв’язку з виявленням майна, що належить банкруту, а саме об’єктів нерухомого майна.

Для розгляду заяви відповідно до ст.114 ГПК України ухвалою від 19.11.2010 року призначено судове засідання. Цією ж ухвалою суд витребував від заявника докази належності боржнику (банкруту) ТОВ ТД «Адамант»майна на правах власності, інших речових правах чи повного господарського відання.

Судове засідання 07.12.2010 року відкладалося у зв'язку з апеляційним оскарженням заявником цієї ж ухвали від 25.05.2010 р., яку він просив переглянути за нововиявленими обставинами, та відсутністю справи в суді.

Заявник у своїй заяві (том 5 а.с. 13) стверджує, що істотними обставинами, які мають характер нововиявлених, є:

- не відомий учасникам провадження на час розгляду справи факт укладання кредитного договору від 28.12.2006 року між ВАТ «Міжнародний комерційний банк»правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ»та ТОВ «Торговий дім «АДАМАНТ», який є стороною у справі про банкрутство (банкрутом);

- факт укладання в забезпечення зобов’язань за вказаним кредитним договором банкрута договорів іпотеки від 30.03.2007 року між Банком та Приватним підприємством «Сакар'я»відповідно до умов якого останній передав в іпотеку Банку нерухоме майно за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Пасічника І., 150;

- факт укладення договору іпотеки від 28.12.2006 року між Банком та ВАТ "Лохвицький райагропостач", за яким останній передав у іпотеку Банку нерухоме майно за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, м. Червонозаводське, вул. Панаса Мирного, 8 для забезпечення зобов’язань банкрута.

Заявник мотивує свої вимоги положеннями ч. 2 ст. 213 господарського кодексу України, згідно якої зазначено, що до складу ліквідаційної маси включаються майнові активи осіб, які відповідають за зобов’язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника.

Заявник вважає, що нерухоме майно вказаних юридичних осіб-майнових поручителів банкрута необхідно включити до складу ліквідаційної маси та задовольнити вимоги заявника.

В обґрунтування своїх вимог заявник також посилається на абзац 2 ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство, відповідно якої майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Невстановлення ліквідатором вказаних фактів заявник вважає порушенням його прав, оскільки ліквідатором його не повідомлено про порушення справи та про визнання судом боржника банкрутом, що призвело до вирішення судом питань про права та обов'язки ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ»без його залучення до участі у справі в якості кредитора.

Крім того, порушення своїх прав заявник вбачає в тому, що, на його думку, ліквідація боржника як юридичної особи тягне за собою припинення зобов'язання та припинення іпотеки, що позбавляє банк права на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Виконуючи вимогу господарського суду заявник не надав доказів наявності нерухомих чи рухомих майнових активів, належних боржникові.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав вимоги з підстав, визначених у заяві. Представник зазначив, що відомостей про наявність майна, належного банкруту у нього немає.

Представник заявника вказав, що факт порушення справи про банкрутство відносно боржника та визнання його банкрутом йому став відомий в листопаді 2010 року при вирішення питання про звернення стягнення на заставлене майно майнових поручителів.

Арбітражний керуючий Стахевич Т.В., яка виконувала обов’язки ліквідатора банкрута та представник ДПІ у м. Херсоні Крюковська І.М., за заявою якої порушена справа про банкрутство вважають, що заява не підлягає задоволенню, оскільки на час порушення справи про банкрутство та в період здійснення ліквідаційної процедури про наявність кредитора ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" не було відомо. Заявник не надав відомостей про активи банкрута, що можуть бути включені до ліквідаційної маси, а майно майнових поручителів, на їх думку, не може бути включене до ліквідаційної маси банкрута. У зв’язку з відсутністю нових обставин, які могли би бути підставою для поновлення провадження у справі просять відмовити в задоволенні заяви про перегляд ухвали суду.

Заслухавши представника заявника, представника ДПІ та арбітражного керуючого, дослідивши матеріали, додані до заяви та матеріали справи суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 ГПК України підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є фактичні дані, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Згідно ст. 114 ГПК України рішення, що набрало законної сили і прийняте судом першої інстанції, переглядається господарським судом, який прийняв це судове рішення.

Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня її надходження.

Суд зазначає, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.1981 року №1 “Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” (п.5) як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Згідно Роз’яснень Президії ГСУ від 21.05.2002 р. № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” (п.1.1) на підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. У відповідності до п. 1.2 - нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Відповідно до вимог ст. 32 та ст. 40 Закону про банкрутство в основу судового рішення про ліквідацію банкрута повинні бути поставлені факти відсутності майна боржника для задоволення витрат ліквідаційної процедури та вимог кредиторів та думку кредиторів щодо затвердження звіту і ліквідаційного балансу.

Як видно з ухвали господарського суду від 25.05.2010 року, яку заявник просить скасувати, суд констатував, що ліквідатором подано ліквідаційний баланс та докази, що підтверджували відсутність майна боржника та майнових прав належних боржнику, а також рішенням зборів кредиторів від 14.05.2010 року, якими висловлена загальна думка про схвалення ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута.

Підставою для перегляду вказаного судового рішення від 25.05.2010 року можуть бути факти, що підтверджують наявність на день його ухвалення у власності банкрута майнових активів, про які не було відомо учасникам провадження та суду і які, відповідно, не були включені до ліквідаційної маси. Такі факти могли би спростувати обставини, на яких ґрунтувалося судове рішення (ухвала) від 25.05.2010 року.

Однак, заявник не надав доказів про майно банкрута, що виключає можливість перегляду і скасування ухвали суду про ліквідацію банкрута та про припинення провадження у справі.

Як видно з матеріалів справи відомостей щодо наявності у боржника такого кредитора як ПАТ "Піреус Банк МКБ" документи справи не містять. Відомості про відкриття банківських рахунків боржником в установі банку ПАТ "Піреус Банк МКБ" або у ВАТ "Міжнародний комерційний банк" цими банківськими установами та боржником до ДПІ у м. Херсоні не подавалися, а тому наявність кредитора в особі ПАТ "Піреус Банк МКБ" не було відомо ліквідаторові. Зазначені фактичні дані вказують на те, що ліквідатором не порушено вимог ст. 52 Закону про банкрутство щодо виконання обов’язку про повідомлення усіх відомих кредиторів про порушення справи про банкрутство та про визнання банкрутом боржника.

За змістом Закону про банкрутство (ст. 52, ст. 32) встановлено, що справа про банкрутство відсутнього боржника розглядається господарським судом без участі кредитора, наявність якого не встановлена, а грошові вимоги такого кредитора вважаються погашеними не залежно від його участі у справі.

Суд не приймає доводи заявника про те, що йому стало відомо в листопаді 2010 року про порушення справи про банкрутство відносно боржника та про визнання його банкрутом як підстави для перегляду ухвали суду від 25.05.2010 року, оскільки вказані факти не є нововиявленими обставинами, з якими закон пов'язує право суду переглянути рішення за нововиявленими обставинами. Факти про порушення справи про банкрутство відносно боржника та визнання його банкрутом судом були негайно повідомлені державному реєстратору, внесені до ЄДР та є загальнодоступними, а тому могли бути відомі заявнику починаючи з червня 2009 року. Враховуючи, що за кредитним договором строк повернення кредиту боржником «не пізніше 29 грудня 2007 року»суд зауважує, що несвоєчасне звернення заявника до господарського суду відбулося з вини самого заявника як кредитора та з недбалого виконання (або умисного невиконання) своїх обов'язків службовими особами ПАТ «Піреус Банк МКБ».

За таких обставин заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 112 –114, ст.86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами - відмовити.

2. Ухвалу надіслати: заявнику; ДПІ у м. Херсоні, арбітражному керуючому Стахевич Т.В.

Суддя П.Д. Пригуза