Рішення № 13499474, 14.12.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

14 грудня 2010 року

справа № 5020-7/139

За позовом Приватного підприємства «Буддеталь-сервіс»

(пров. Дарсановський, 21, м. Ялта, 98600),

до відповідача –Дочірнього підприємства «Универсал-Сервис Плюс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Универсал-Сервис»

(вул. Сухумська, 1, м. Севастополь, 99003)

про стягнення 84 375,00 грн.,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Дмитрик В.К. –представник по довіреності від 30.09.2010 (довіреність у справі),

Від відповідача –Мельніков В.М. –представник по довіреності від 25.09.2010 (довіреність у справі).

Суть спору:

Приватне підприємство «Буддеталь-сервіс»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Дочірнього підприємства «Универсал-Сервис Плюс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Универсал-Сервис»про стягнення 117 187,50 грн., у тому числі 84 375,00 грн. основного боргу за непоставлену продукцію, 14 062,50 грн. збитків (відсотків за користування кредитом) та 18 750,00 грн. упущеної вигоди.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву від 14.12.2010, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 84 375,00 грн. основного боргу, а в частині стягнення 14 062,50 грн. збитків та 18 750,00 грн. упущеної вигоди, залишити позов без розгляду, на підставі п. 5 частини першої ст. 81 ГПК України, у зв’язку з відсутністю достатніх доказів, в обґрунтування вказаних сум.

У засіданні суду, яке відбулось 25.11.2010, представник відповідача представив суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач з позовними вимогами погодився, однак, вказавши на тяжке фінансове становище, просив надати Дочірньому підприємству «Универсал-Сервис Плюс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Универсал-Сервис»відстрочку виконання судового рішення на шість місяців.

Представник ПП «Буддеталь-сервіс»проти надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення заперечував, вказавши на те, що відповідач не виконує свої зобов’язання по сплаті заборгованості тривалий час.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

22.02.2010 між сторонами був укладений договір № 1/02.

Відповідно до п. 1.1. цього договору продавець (відповідач) зобов’язувався надати у власність покупцю (позивачу) товар, а покупець –прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п.п. 2.1.2. та п.п. 2.1.3. договору покупець зобов’язувався надати заявку у письмовому чи усному вигляді про узгоджену партію цегли не пізніше 2-х діб до наміченої дати поставки та провести оплату узгодженої партії цегли протягом дня після заявки.

Водночас, відповідно до п.п. 2.2.2. договору продавець зобов’язувався відвантажити покупцю сплачену партію цегли протягом 15 робочих днів.

Пунктом 2.4. договору, зміненим додатковою угодою № 1 від 22.02.2010, передбачено, що покупець сплачує повну вартість товару у розмірі 135 000,00 грн. (сто тридцять п’ять тисяч гривень) за 100 000 шт., виходячи з ціни 1 грн. 35 коп. за одиницю товару (цегла), який йому поставляється із розрахунку: 1 машина цегли в день строком до 10.03.2010. У разі зміни ціни на товар у продавця, для покупця ціна за товар залишається незмінною та не підлягає перегляду до повного виконання договірних зобов’язань.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач сплатив відповідачу за поставку цегли 135 000,00 грн., що підтверджено копією платіжного доручення № 42 від 23.02.2010, доданою позивачем до матеріалів справи, згідно рахунку-фактури № СФ-0000004 від 22.02.2010, у тому числі з ПДВ в сумі 22 500,00 грн., тобто виконав свої зобов’язання в повному обсязі.

За даними позивача, частина товару кількістю 37 500 шт. у сумі 50 625,00 грн. була передана позивачу, а решта 62 500 шт. на суму 84 375,00 грн., на даний час, відповідачем не поставлена.

Приватним підприємством «Буддеталь-сервіс» був отриманий гарантійний лист від 12.05.2010 № 1, в якому відповідач гарантував у 45-денний строк з дня підписання цього листа на виконання договору від 22.02.2010 № 1/02 поставити на адресу позивача решту цегли 62 500 шт. на суму 84 375,00 грн. У разі неможливості фактичної поставки цегли, відповідач зобов’язувався повернути суму заборгованості в розмірі 84 375,00 грн.

Однак, за спливом вказаного у гарантійному листі строку зобов’язання відповідачем виконані не були.

09.07.2010 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 1, в якій ПП «Буддеталь-сервіс»просило відповідача сплатити заборгованість в сумі 84 375,00 грн., проте, відповіді на претензію позивач не отримав.

Відповідач, у порушення умов договору, свої зобов’язання перед позивачем виконав не у повному обсязі, у зв’язку з чим за ним, за даними позивача, утворилась заборгованість у сумі 84 375,00 грн., що також не заперечується відповідачем.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити

гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Однак, як було зазначено вище, представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву від 14.12.2010, в якій позивач просив залишити позов без розгляду в частині стягнення 14 062,50 грн. збитків та 18 750,00 грн. упущеної вигоди, на підставі п. 5 частини першої ст. 81 ГПК України, у зв’язку з відсутністю достатніх доказів, в обґрунтування вказаних сум.

Таким чином судом було винесено ухвалу від 14.12.2010 про залишення позову без розгляду в частині стягнення з відповідача 14 062,50 грн. збитків (відсотків за користування кредитом) та 18 750,00 грн. упущеної вигоди.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 84 375,00 грн. документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний ним у вищевказаному відзиві на позовну заяву.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Також, як було зазначено вище, відповідач у вищезазначеному відзиві на позовну заяву, вказавши на тяжке фінансове становище, просив надати йому відстрочку виконання судового рішення на шість місяців.

Проте, відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки, як було зазначено вище, представник позивача у судовому засіданні заперечував проти надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення та у зв’язку з тим, що рішення суду не набрало законної сили, суд не знаходить законних підстав для задоволення клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання рішення суду, у зв’язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вищевказаною ухвалою суду від 14.12.2010 питання розподілу судових витрат не вирішувалось. Проте, оскільки позов в частині стягнення 14 062,50 грн. збитків (відсотків за користування кредитом) та 18 750,00 грн. упущеної вигоди залишений без розгляду, то судові витрати у вказаній частині підлягають покладенню на позивача.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 20.12.2010.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з Дочірнього підприємства «Универсал-Сервис Плюс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Универсал-Сервис» (вул. Сухумська, буд. 1, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 32520708, р/р 26004013019836 у Севастопольській регіональній дирекції ВАТ «ВТБ»Банк, МФО 321767, або з інших рахунків) на користь Приватного підприємства «Буддеталь-сервіс»(пров. Дарсановський, буд. 21, м. Ялта, АРК, 98600, ідентифікаційний код 20758615, р/р 2600130116197 в Ялтинському відділенні ПАТ «Банк Національний кредит»в м. Ялта, МФО 320702, або на інші рахунки) 84 375,00 грн. основного боргу за недопоставлену продукцію, а також 843,75 грн. державного мита та 169,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 20.12.2010 .