Ухвала суду № 134989943, 18.03.2026, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/1176/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Діброви О.В.,

з секретарем Ніконенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ольги Сікорської про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець Сікорська Ольга Анатоліївна звернулася до суду із поданням, в якому просить тимчасово обмежити боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_1 у виїзді за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Свої вимоги мотивує тим, що на її виконанні перебуває виконавче провадження ЗВП №72751396 від 11 вересня 2023 року з примусового виконання виконавчого листа, виданого Народицьким районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку „Львів заборгованості за кредитним договором від 21 лютого 2022 року №16556/112/2022 в сумі 178968 гривень 22 копійки.

Також зазначає, що ОСОБА_1 , як боржник за вказаним виконавчим провадженням, ухиляється від виконання, ігнорує законні вимоги приватного виконавця, жодних дій для реального та фактичного виконання не вчиняє.

Приватний виконавець Сікорська Ольга Анатоліївна про час та місце розгляду подання була повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилась та у надісланому до суду поданні зазначила, що просить судовий розгляд проводити без її участі.

Дослідивши подання та долучені до нього документи, суд дійшов такого висновку.

За приписами статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закону) виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: 1) верховенства права; 3) законності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження;8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу (пункт 14 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

За приписами частини п`ятої статті 19 Закону боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3)за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Згідно частини третьої статті 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (частина четверта статті 441 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачає, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він, зокрема, ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань.

Для цього державні (приватні) виконавці мають право у передбачених законом випадках звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (пункт 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема, виконання судового рішення.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом.

Відповідно до статті 3 Конституції України гарантування прав і свобод людини є основним обов`язком держави.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справах «Стецов проти України» (рішення 11 травня 2021 року, заява № 5170/15) та «Гупало проти України» (рішення 01 грудня 2022 року, заява №33705/17) Європейський суд з прав людини констатував порушення пункту 2 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на порушення права на свободу пересування та виїзду з країни. Європейський суд дійшов висновку, що до заявника були застосовані заходи, які не були достатньо обґрунтованими і не могли бути переглянуті до здійснення повної сплати заборгованості, у зв`язку з чим втручання у право заявника на виїзд з країни не було обґрунтованим та пропорційним обставинам.

Враховуючи зазначене, обмеження права на свободу пересування та виїзду з країни має оцінюватися судом на предмет легітимної мети, співмірності та пропорційності.

Судом встановлено, що 13 лютого 2023 року Народицьким районним судом Житомирської області ухвалено рішення по справі №284/1176/22, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку „Львів заборгованість за кредитним договором від 21 лютого 2022 року №16556/112/2022 в сумі 178968 гривень 22 копійки та витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 гривні 52 копійки.

14 червня 2023 року за рішенням Народицького районного суду Житомирської області №284/1176/22 від 13 лютого 2023 року Народицьким районним судом Житомирської області видано виконавчий лист, на виконання якого 11 вересня 2023 року приватним виконавцем Сікорською Ольгою Анатоліївною було відкрито виконавче провадження №72749707.

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження №72749707 зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно протягом п`яти робочих днів.

Боржником у виконавчому провадженні №72749707 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає по АДРЕСА_1 .

З метою з`ясування адреси реєстрації боржника, виконавець направила запит до Народицької селищної військової адміністрації і отримала відповідь, що боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановами від 11 та 13 вересня 2023 року приватним виконавцем накладено арешт на кошти боржника та на майно боржника, відповідно.

27 січня та 09 лютого 2026 року приватним виконавцем на адресу боржника направлено рекомендовані листи з вимогами подати приватному виконавцю декларацію про доходи та майно, а також з`явитись до офісу приватного виконавця.

Вимога щодо надання декларації, що має бути подана протягом 5 днів після отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, так і не була виконаною боржником.

Перевіряючи правомірність вимог подання, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів та обґрунтувань того, що приватним виконавцем вчинено усі належні дії по виконавчому провадженню №72749707 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» з метою виконання рішення суду, проте боржник ухиляється від виконання рішення суду та не вживає заходів щодо виконання такого.

Суд також враховує процесуальну поведінку боржника, який після відкриття виконавчого провадження не подав декларації про доходи та не вжив жодних заходів щодо погашення існуючої заборгованості.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України не порушуватиме його прав як боржника, передбачених статтею 33 Конституції України та статтею 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки передбачене законодавством України, а застосування такого обмеження зумовлене ухиленням від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Керуючись статтями 76-81, 89, 258-261, 441 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити.

Тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що зареєстрований по АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України на строк до виконання зобов`язань за рішенням Народицького районного суду Житомирської області №284/1176/22 від 13 лютого 2023 року, та з виконання якого відкрито виконавче провадження №72749707.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя:Олександр ДІБРОВА