Ухвала суду № 134981700, 12.03.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/10548/26

Провадження № 1-кс/947/3693/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026162480000021 від 06.01.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рафах, Ізраїль, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, лікаря-офтальмолога консультативної поліклініки ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу по особовому складу № 77-л від 09.08.2010 року ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» код ЄРДПОУ 02012094 ОСОБА_4 прийнято на посаду лікаря-офтальмолога поліклініки.

Відповідно до п.1.5 розділу І Загальні Положення, - Лікар-офтальмолог у своїй діяльності керується чинним законодавством України з охорони здоров`я, нормативними документами, що регламентують лікувальну діяльність закладів охорони здоров`я України, Правилами внутрішнього трудового розпорядку установи, положенням про поліклініку, наказами директора установи та цією інструкцією.

Згідно п.п. 2.2, 2.6, 2.8, 2.9 розділу ІІ. Завдання та обов`язки, Лікар-офтальмолог зобов`язаний:

Проводити обстеження і консультації хворих згідно затверджених нормативних документів на основі принципів дотримання правил медичної деонтології; видавати пацієнту медичний висновок; своєчасно та якісно підготовлювати пацієнтів до консультації завідувача відділом (або консультантом призначеним зав. відділом) по профілю захворювання; своєчасно та якісно підготовлювати пацієнтів до консультації лікаря (старшого консультанта) поліклініки.

Разом з тим, установлено, що ОСОБА_7 будучи обізнаним про порядок призову та підстави звільнення від призову на військову службу у воєнний час громадян, маючи зв`язки, що надають можливість у сприянні та впливі на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , маючи умисел на одержання для себе неправомірної вигоди, не пізніше листопада 2025 року, під час особистої зустрічі із ОСОБА_8 , знаходячись в приміщенні ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» за адресою: місто Одеса, Французький бульвар, 49/51, повідомив, у формі обов`язкової вимоги, ОСОБА_8 про необхідність надання неправомірної вигоди, так як має можливість вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, щодо видачі документів, які стануть підставою для отримання висновку Лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) щодо стану працездатності останнього, з метою отримання документів, що надають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

У подальшому, ОСОБА_9 , розуміючи протиправність вимоги ОСОБА_4 , повідомив правоохоронні органи про вчинення кримінального правопорушення та діяв під контролем правоохоронних органів.

Так, 03.03.2026 року в приблизно об 14:00 , більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, за попередньою домовленістю, ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_8 у дворі входу ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» за адресою: місто Одеса, Французький бульвар, 49/51, де повідомив останньому про необхідність надання грошових коштів за видачу документів, які стануть підставою для отримання висновку Лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) щодо стану працездатності останнього, з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а саме надання йому неправомірної вигоди у розмірі 7500 доларів США, з яких 3500 доларів США особисто необхідно надати йому, а решту, 4000 доларів США для передачі посадовій особі Лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).

В подальшому 09.03.2026 року приблизно об 13:30, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, за попередньою домовленістю, ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_8 у дворі ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» за адресою: місто Одеса, Французький бульвар, 49/51, та знов повідомив про необхідність надання йому неправомірної вигоди розмірі 7500 доларів США.

В подальшому, ОСОБА_7 , реалізовуючи умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про незаконність своїх дій, 09.03.2026 приблизно об 13:47, запросив ОСОБА_8 до свого автомобілю марки «Nissan», номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований у дворі ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» за адресою: місто Одеса, Французький бульвар, 49/51, де отримав від останнього раніше обумовлену неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 7500 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України станом на 09.03.2026 року складає 327 969 грн), за здійснення впливу на посадових осіб лікарсько-консультативної комісії (ЛКК), які є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з метою забезпечення прийняття ними рішень щодо оформлення та видачі медичних документів (довідки) на підставі лікарських висновків, які стануть підставою для отримання висновку Лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) щодо стану працездатності останнього, з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

За викладених обставин, 09.03.2026 року ОСОБА_7 був затриманий за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України.

10.03.2026 року повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначеннмя застави у розмірі 130 (ста тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 432 640 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот сорок) гривень.

У судовому засіданні -

Прокурор оголосила подане клопотання, його вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити. На запитання слідчого судді повідомила, що розмір застави визначався з огляду на розмір неправомірної вигоди, який становить 7500 доларів США, а також те, що за місцем мешкання підозрюваного було вилучено у різних валютах грошові кошти на суму 84 891 грн.

Захисник підозрюваного долучив до клопотання письмове заперечення та характеризуючі документи на підозрюваного, просив врахувати характеризуючі підозрюваного документи та застосувати запобіжний захід не пов`язаний зі триманням під вартою, а у випадку задоволення клопотання визначити розмір застави, передбачений КПК України для тяжкості інкримінованого його підзахисному злочину.

Підозрюваний зазначив, що погоджується із пред`явленою йому підозрою та щодо застосування відносно нього запобіжного заходу підтримав думку свого захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, а також матеріали надані стороною захисту, приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, повиннен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

10.03.2026 року повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України підтверджується: показаннями свідка ОСОБА_8 , якими підтверджуються обставини вчинення кримінальних правопорушень; протоколом обшуку транспортного засобу марки «Nissan» з д.н.з. НОМЕР_2 від 09.03.2026, в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 9 Pro IMEI 1: НОМЕР_3 ; IMEI 2: НОМЕР_4 ; Мобільний телефон марки Xiaomi М2003JGB2G, які вилучено до сейф-пакету NPU 5702909; Дві купюри номіналом 100 доларів США серія номер QD80647643А, LK 84935237A поміщено до сейф-пакету NPU 5702908; 73 (сімдесят три) предмети, схожі на долари США серія номер QG 37222730A, які поміщено до сейф-пакету NPU 5702907; Паперовий конверт від ТОВ Студіо Модерна, каталог весна-літо 2009 полімерна плівка типу харчова, які поміщено до сейф-пакету NPU 5913638; протоколом обшуку від 09.03.2026 за адресою фактичного ведення діяльності підозрюваного: місто Одеса, Французький бульвар, 49/51 кабінет №10, в ході якого виявлено та вилучено: копію витягу з наказу №77 Л від 09.08.2010 р. на 1 арк.; посадову інструкцію лікаря офтальмолога від 22.08.2022 р. на 4 арк.; медичну карту хворого 611729 на ім`я ОСОБА_10 ; комп`ютерну оптичну когерентну томографію ОСОБА_10 та документацію на 8 арк., копію наказу від 17.01.2023 №17ЗАТ на 1 арк., які було упаковано до сейф-пакету НПУ № NPU 5294774; протоколом обшуку від 09.03.2026 за адресою фактичного проживання підозрюваного: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: 46700 гривень (100 грн: АР 1914668, АР6914667, АР6914666, АР6914665, АР6914664, АР 6914663, АР6914662, АР6914661, АР6914660, АР6914659, АР6914658, АР6914657, АР6914556,АР 6914655, АР6914654, АР6914653, АР6914652, АР6914651, АР6914650, АР6914649, АР 6914648, АР6914647, АР6914646, АР6914645, АР6914643,АР 6914642, АР 6914641, АР 6914640, АР6914639, АР6914644; 200 грн: АК7555683, ЕЕ1039971, АТ4871563, ЗБ 9883419, БМ9075821, БУ6489266, КУ6221309, БТ7402598, ЕА4520873, БИ 2476509, ЄБ3864902; 500 грн: ЕВ1928178, КА9730783,АП9809956, ЄП1409093, КЗ 3413989, ЄЛ 9057291, ЛБ8786848, ЛЄ2426747, АИ4776274, ЛБ6212086, АИ6670168, ЕТ 9818653, КГ1860625, АР8618759, КВ6086088, КЗ9089412, КЗ8290973, КВ5646212, МБ0185913, ЕС5311853, ЄР 5181218, ЄН 0693190, ГБ9100957, ГМ6062891, ЄР0926653, ЕН6483620, РЛ8048091, ЛБ5405525, ЛА3757958, ЕИ7919995, ЕП 0035429, ГМ9114620, ЛГ 8135830, АК 7206509, ЛД 9115354, ЕБ 3727732, ЄР 1271898, МБ 1064847, ЕИ 5361289, АА 9850594, ЛВ3534152, КИ 9818764, ЗИ 6296039, ВТ7915651, А 1350788; 1000 грн: БН535425, ЕБ9418435, ГП5122498, ЕС5516794, ЛБ3362247, МА0711900, КЕ2626194, ЛГ6839899, ГР0661825, ВТ0871383, ГК4829566, ГС220199, АТ0871383, ЗН9914800, ЄУ7771112, БП 7770393, ГП 8263814, БП5673574, БА 7980701); 700 доларів США (100 доларів США : PK 66117186E, РК 66117187Е, РК50927742О, QL 97072419B, PL26876301F, PK 60117198E, LJ 72061598B); 150 Євро (100 ЄВРО : RC4869250996; 50 ЄВРО: UC5570986267); показаннями свідка ОСОБА_11 щодо обставин кримінального правопорушення та проведених слідчих дій; показаннями свідка ОСОБА_12 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та проведених слідчих дій; протокол походження (виготовлення) імітаційних засобів та довідкою щодо походження та отримання грошових коштів.

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання документів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочину.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя приймає до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_7 має відносно міцні соціальні зв`язки з огляду на те, що він одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, постійне місце мешкання та місце роботи, проте враховує те, що на даний час останній підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а тому ризик переховування підозрюваного наразі не можна виключати в рамках кримінального провадження.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що в рамках даного кримінального провадження наявні свідки, на показання яких сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у зв`язку з чим, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним на свідків, які повідомляють та можуть в подальшому повідомити важливі обставини імовірного вчинення злочину.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Проте, встановлені під час судового засідання ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчать про те, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і русі кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, зокрема ризику можливого переховування підозрюваного, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для підозрюваного не буде безальтернативним, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_4 інкримінується можливе вчинення в умовах воєнного стану тяжкого злочину, пов`язаного із корупцією.

Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, між тим згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вказані розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя при визначені розміру застави враховує те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, наслідками якого могло бути послаблення обороноздатності країни, у зв`язку із безпідставним ухиленням особи призовного віку від мобілізації, що є виключним випадком, зважаючи на військовий стан в державі.

Слідчим суддею було встановлено, що дійсно обставини імовірного вчинення злочину у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України з огляду на характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину (одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди).

Сторона обвинувачення просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 130 (ста тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 432 640 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот сорок) гривень, посилаючись на розмір отриманої неправомірної вигоди та майновий стан підозрюваного.

З урахуванням обставин вчинення злочину, враховуючи розмір неправомірної вигоди у сумі 7500 $ CША (на момент вчинення інкримінованого злочину відповідно до курсу Національного банку України сума становила 327 969 грн.), майновий стан підозрюваногоОСОБА_4 (під час обшуку за місцем мешкання було вилучено грошові кошти у розмірі 84 891 грн., на праві власності підозрюваному належить автомобіль Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_5 , 2020 року випуску), слідчий суддя погоджується із стороною обвинувачення та вважає, що відносно підозрюваного слід визначити заставу у розмірі 130 (ста тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 432 640 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот сорок) гривень, яка, на думку слідчого судді, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків та буде відповідати матеріальному стану підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194-196, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 07.05.2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 130 (ста тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 432 640 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 07.05.2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1