Рішення № 13497213, 24.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2010 р.

Справа № 9/238-10-4581

За позовом: прокурора Гірницького району м. Макіївки Донецької області; в особі, якою є Міністерство вугільної промисловості України; в особі , якою є Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості;

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Одеське виробниче об'єднання "Холодмаш";

про стягнення 94490,61грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від прокуратури: не з'явився;

Від позивача(МВПУ): не з'явився;

Від позивача(ДМ НДІ): Багненко А.В.(за довіреністю);

Від відповідача: Подзелінська Н.П. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 25.10.2010 р. за вх. №9264 Прокурор Гірницького району м. Макіївки Донецької області; в особі, якою є Міністерство вугільної промисловості України (далі Позивач - МВПУ); в особі, якою є Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості (далі –Позивач –ДМ НДІ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Одеське виробниче об'єднання "Холодмаш" 94 490,61.

Прокурор та позивачі на позовних вимогах наполягають.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував, незважаючи на те, що відзив на позов не надав. У зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Прокуратурою Гірницького району м. Макіївки проведено перевірку додержання законів в Державному Макіївському науково-дослідному інституті з безпеки робіт у гірничій промисловості, в ході якої встановлено наявність дебіторської заборгованості.

Зокрема, 16.05.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Одеське виробниче об'єднання "Холодмаш" та Державним Макіївським науково-дослідним інститутом з безпеки робіт у гірничій промисловості було укладено договір № 113/07 про надання виключної ліцензії на використання кошеної моделі «Шахтний пересувний кондиціонер», захищеної деклараційним патентом № 21970 на виготовлення, на пропонування до продажу, продажу продукції за ліцензією без обмеження обсягу випуску.

Згідно з п. 2.2 договору Державний Макіївський науково-дослідним інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості передав відповідачеві опис корисної моделі «Шахтний пересувний кондиціонер».

Відповідач, згідно з п. 6.1. договору, зобов'язався за надання ліцензії на використання корисної моделі, захищеної деклараційним патентом № 21970 здійснювати відрахування (роялті) Державному Макіївському науково-дослідному інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості в розмірі 6 % від ціни продажу продукції за ліцензією без урахування ПДВ з кожного реалізованого шахтного пересувного кондиціонера.

Згідно з наданою відповідачем інформацією і довідкою від 01.12.2009р. № 3, у грудні 2008 року відповідачем був реалізований шахтний пересувний кондиціонер (КПШ-300) на 1 437 000 грн.

Як передбачено п. 6.1. договору, відповідач повинен здійснювати відрахування (роялті) не пізніше 15 календарного дня з початку місяця, що настає за тим, у якому було реалізовано продукцію за ліцензією.

Як зазначає позивач у своїх позовних вимогах, до цього часу відрахування (роялті) в розмірі 6% від ціни продажу продукції за ліцензією не здійснено.

За порушення грошових зобов'язань, згідно з п. 10.4 договору, відповідач повинен сплатити Державному Макіївському науково-дослідному інституті з безпеки робіт у гірничій промисловості пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від невиплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно відповіді на претензію від 17.11.2009р. № 235, Відкрите акціонерне товариство "Одеське виробниче об'єднання "Холодмаш" претензію Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості визнало, але до теперішнього часу дана претензія залишається незадоволеною.

На 15.10.2010р. сума заборгованості відповідача, згідно з розрахунком; становить: відрахування (роялті) –86 220 грн., пеня за порушення грошових зобов'язань –8 270,61 грн. Усього заборгованість становить 94 490,61 грн.

Управління майном, яке знаходиться на балансі Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості, здійснює держава в особі Міністерства вугільної промисловості України.

Відповідно до вимог Указу Президента України від 15.12.1999р. № 1573/99 «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади»зі змінами, внесеними Указом Президента України від 19.01.2004 № 60/2004, Міністерство вугільної промисловості входить до складу центральних органів виконавчої влади.

Міністерство вугільної промисловості України закріпило за Державним Макіївським науково-дослідним інститутом з безпеки робіт у гірничій промисловості майно на праві господарського відання. Відносно цього майна Державний Макіївський науково-дослідним інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості здійснює будь-які дії, що не суперечать закону та цілям його діяльності.

Таким чином, невиконання договору відповідачем веде до зменшення майна, що знаходиться в загальнодержавній власності, зменшення частини прибутку, який перераховується в прибуток держави.

Невиконання договірних зобов'язань з боку відповідача суперечить також цілям і принципам державної політики в науково-технічній діяльності, закріпленим в Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Ст. 31 цього Закону передбачає забезпечення державою соціально-економічних, організаційних, правових умов для формування та ефективної використання наукового та науково-технічного потенціалу, включаючи підтримку суб'єктів науково-технічної діяльності, до яких також належить Державний Макіївський науково-дослідним інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості.

Тобто, невиконання зобов'язань перед відповідачем порушує інтереси держави у цій сфері. Крім того, згідно зі ст. 1 і додатком 1 до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», Державний Макіївський науково-дослідним інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості перебуває у безпосередньому підпорядкуванні Міністерства вугільної промисловості України й не підлягає приватизації.

01.12.2010р. Відкрите акціонерне товариство "Одеське виробниче об'єднання "Холодмаш" заявило клопотання про наступне: у зв’язку з тим, що підприємство знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, та завод не працює, а також тим, що підприємство не бажає порушувати взаємовідносини з Державним Макіївським науково-дослідним інститутом з безпеки робіт у гірничій промисловості та продовжувати співпрацю, просить надати час для укладання мирової угоди. Враховуючи ці обставини, розгляд справи було відкладено на більш пізній строк.

Позивач - Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості, розглянувши надані відповідачем - Від критим акціонерним товариством „Одеське виробниче об'єднання „Холодмаш” документи з укладання мирової угоди: клопотання від ЗОЛ 1.2010 №140, лист від 10.12.2010 №197; проект мирової угоди і заяву про її затвердження від 10.12.2010№ 197. Заявив заперечення на вказані клопотання і заяву, неможливість прийняти пропози цію відносно укладання мирової угоди і не погоджується з її змістом з наступних підстав.

Як зазначено в позовній заяві, управління майном, яке знаходиться на бала нсі Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості, здійснює держава в особі Міністерства вугільної промисловості Укра їни.

Міністерство вугільної промисловості України входить до складу централь них органів виконавчої влади.

Міністерство вугільної промисловості України закріпило за Державним Макіївським науково-дослідним інститутом з безпеки робіт у гірничій промисловості майно на праві господарського відання. Відносно цього майна Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості здійснює будь-які дії, що не суперечать закону та цілям його діяльності.

Таким чином, невиконання відповідачем свого грошового зобов'язання за договором веде до зменшення майна, що знаходиться в державній власності, зменшення частини прибутку, який перераховується на доход держави.

Невиконання договірних зобов'язань відповідачем суперечить також цілям і принципам державної політики в науково-технічній діяльності, закріпленим в За коні України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Необхідно також враховувати, що Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості є державним підприємством, яке згідно наказу Міністерства вугільної промисловості СРСР від 29.01.1987 № 273 з 01.01.1989 до теперішнього часу знаходиться на повному самофінансу ванні, дотацій з державного бюджету не отримує.

За таких обставин будь-яке невиконання грошових зобов'язань контраген тами позивача, в даному випадку - порушення відповідачем п. 6.1. ліцензійного договору від 16.05.2007р. № 113/07 і несплата роялті в розмірі 6% від ціни про дажу продукції за ліцензією суттєво перешкоджає нормальному здійсненню по зивачем своєї статутної діяльності, негативно позначається на фінансовому стані Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості.

В цьому зв'язку слід зауважити, що з моменту, коли відповідач повинен був здійснити зазначений платіж, сплинуло вже майже два роки (один рік одинад цять місяців). За цей тривалий час відповідач не вчинив жодних дій, які свід чили б про його намір добросовісно виконати своє зобов'язання.

Позивач пояснює, що дані обставини переконливо вказують на те, що укладання мирової угоди лише затягне час фактичної сплати боргу і не вирішить питання належного погашення відпо відачем суми заборгованості.

До того ж запропонований відповідачем проект мирової угоди не дає ні яких гарантій дотримання законних інтересів позивача, оскільки не містить графіку та етапів погашення заборгованості, безпідставно виключає відповідаль ність відповідача за порушення грошового зобов'язання, а саме виключає нара ховану відповідачеві пеню у сумі 8 270,61грн. за несплату роялті в порушення умов ліцензійного договору.

Більш того, з моменту набрання чинності Законом України «Про забезпе чення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»від 18.11.2003 № 1255 -IV миро ва угода не є виконавчим документом. Тобто у випадку порушення боржником мирової угоди орган державної виконавчої служби не має правових підстав для відкриття виконавчого провадження з примусового стягнення боргу.

Відтак, з укладанням мирової угоди виникне ситуація, яка буде відповідати інтересам тільки однієї сторони - відповідача, і навпаки, грубо порушувати закон ні інтереси позивача. Така ситуація недопустима, тому позивач не може прийняти пропозицію відповідача з укладання мирової угоди.

Крім того, враховуючи фінансове становище відповідача, норми Господар ського процесуального кодексу України передбачають можливість вибору різних способів порядку виконання судового рішення (відстрочка або розстрочка його виконання).

24.12.2010р. позивач надав до суду додаткові письмові пояснення, відносно яких стверджує, що згідно постанові Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1734 позивач - Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості відно ситься до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Це безумовно свідчить про те, що невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем за п. 6.1. та п. 10.4. ліцензійного дого вору від 16.05.2007 № 113/07 є суттєвим порушенням саме законних інте ресів держави.

В цьому зв'язку є абсолютно безпідставними ствердження відповіда ча про незаконність позову прокурора і клопотання про залишення позову без розгляду згідно ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (ГПК), яка не має ніякого відношення до обставин справи.

Також позивач просить врахувати необґрунтованість доводів відповідача відносно нібито ліквідації Міністерства вугільної промисловості України на підставі Указу Президента України віл 09.12.2010 № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Даним указом вказане міністерство не ліквідоване, а реорганізоване шляхом утворення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Таким чином, для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі в зв'язку з ліквідацією підприємства чи організації, які є сторонами у справі (ч. 6 ст. 80 ГПК) не має ніяких підстав.

Крім того, даючи пояснення невиконання свого грошового зобов'язання і несплати роялті за ліцензійним договором, відповідач займає двояку непослі довну позицію, посилаючись на свої фінансові взаємовідносини з Міністерст вом вугільної промисловості України (які ніяк не стосуються умов ліцензій ного договору), приводячи відповідний лист міністерства з фінансових питань, і в той же час заявляючи про ліквідацію даного міністерства.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Ст. 193 ч. 1 Господарського кодексу України закріплює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений ліцензійний договір, згідно з яким, позивач - Державний Макіївський науково-дослідним інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості, що далі називається ліцензіар, є власником корисної моделі «Шахтний пересувний кондиціонер», а відповідач –ліцензіат бажає отримати дозвіл на використання зазначеної корисної моделі на умовах цього договору з метою виготовлення і комерційної реалізації продукції за ліцензією.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Позивач належним чином виконав умови вказаного договору, передав, а відповідач прийняв обумовлену сторонами в договорі документацію (опис корисної моделі «Шахтний пересувний кондиціонер», захищеної патентом №20970, технічну характеристику та принцип роботи шахтного Пересувного кондиціонера КПШ 300), що підтверджується актом прийняття-передавання науково-технічної документації за ліцензійним договором № 113/07 від 16.05.2007р. складений 16.05.2007р., та підписаний обома сторонами.

Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання щодо розрахунку з позивачем, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість в сумі 86 220 грн.

Водночас відповідно до вимог ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що у випадку порушення грошових зобов’язань, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем відповідно до умов договору, складає 8 270,61 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача та вимогам чинного законодавства щодо строків і порядку нарахування пені.

Згідно із ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 визначено, що під органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Одеське виробниче об'єднання "Холодмаш" (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 44, код ЄДРПОУ 00217863, р/р 26001314883 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209) на користь Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості (86108, Донецька область, м. Макіївка, Гірницький район, вул. Лихачова, буд. 60, код ЄДРПОУ 001744088, р/р 260032604 у Донецькій обласній дирекції „Райффайзен банк Аваль” м. Донецьк, МФО 335076) заборгованість в сумі 86 220 грн., пеню в розмірі 8 270,61 грн.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Одеське виробниче об'єднання "Холодмаш" (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 44, код ЄДРПОУ 00217863, р/р 26001314883 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209) на користь Державного бюджету України (р/р 31213264700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050003) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Одеське виробниче об'єднання "Холодмаш" (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 44, код ЄДРПОУ 00217863, р/р 26001314883 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО –828011, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) 944,91 грн. державного мита.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Меденцев П.А.