Постанова № 13496924, 12.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2011 р. № 2-а- 12677/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Фоміної В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Маслієвої С.І.,

відповідача - Байбак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної

апаратури"

до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області

проскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури", після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 31.05.2010р. №0001191522/0, від 29.06.2010р. №0001191522/1, від 12.08.2010р. №0001191522/2, від 08.10.2010р. №0001191522/3, якими донараховано позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 66813,60 грн. у тому числі за основним платежем 55678,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 11135,60 грн.

ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тому податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм Закону України від 03.04.1997 р. №168 "Про податок на додану вартість" та Закону України від 21.12.2000 р. №2181 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на результати акту перевірки від 18.05.2010р. №481/1522/34567376 та інші обставини, викладені у заперечені на позов.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 18.05.2010р. Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області складено акт №481/1522/34567376 за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю Чугуївський завод паливної апаратури" за березень 2010р.

У висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено пп.7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та пп. 7.7.1 п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168 "Про податок на додану вартість", в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 183272,00 грн. та занижено ПДВ за березень 2010 р. у сумі 55678,00 грн.

На підставі акту перевірки податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 31.05.2010р. №0001191522/0, яким донараховано 55678 грн. податку на додану вартість та 11135,60 грн. штрафних санкцій з посиланням на пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Надані документи свідчать, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення №0001191522/0 від 31.05.2010р. є акт від 18.05.2010р. №481/1522/34567376 документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" податкової декларацій з податку на додану вартість за березень 2010 р. складений Чугуївською обєднаною державною податковою інспекцією у Харківській області (далі Чугуївська ОДПІ).

У акті перевірки вказується, що підприємством не враховано зменшення відємного значення в сумі 931426,00 грн., встановленого актом документальної перевірки від 26.01.2006 р. №56/2311/34567376 при поданні декларацій з податку на додану вартість за березень 2010 р., що призвело до завищення відємного значення в сумі 183272,00 грн. та заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 55678,00 грн.

Позивач заперечує проти доводів податкової інспекції вказуючи на те, що за результатами планової документальної перевірки від 26.01.2009р. №56/2311/34567376 відповідачем не було прийнято будь яких рішень про зменшення залишку відємного значення в сумі 931426,00 грн., тому вважає, що самостійно розрахована за попередній період сума без прийняття відповідного рішення з боку контролюючого органу, не може бути врахована підприємством у наступних періодах податкової звітності та тлумачитись як порушення.

Відповідно до пп. "в" п. 4.2.2. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ", контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо в наслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення інших видів перевірок платника податків.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи акту камеральної перевірки від 18..05.2010 р., перевірці підлягали показники податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, які подавалися платником податків до контролюючого органу. У порівнянні з даними камеральної перевірки, між показниками платника податку та податковою інспекцією за розділами першим "податкові зобовязання" та розділом другим "податковий кредит" розбіжностей не спостерігається.

За даними третього розділу "розрахунки з бюджетом за звітний період" показники рядків 23 (залишок відємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду), 26 (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) вказані позивачем суми у податкових деклараціях відрізняються від даних перевірки мінусовим знаком.

Дані розбіжності обґрунтовуються відповідачем тим, що підприємством не враховано зменшення відємного значення в сумі 931426,00 грн. встановленого актом документальної перевірки від 26.01.2009 р. №56/2311/34567376.

Відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08. 2005 р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 р. за №925/11205, акт перевірки це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта господарювання, тому за своєю юридичною природою він не є актом індивідуальної дії, висновки якого є обовязковими для платника податків, які повинні впливати на показники при оформлені декларацій (звітності) наступних податкових періодів.

Слід зазначити, що інформація акту перевірки служить підставою для прийняття керівником податкового органу рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкових повідомлень-рішень з зазначенням розміру самостійно розрахованих контролюючим органом податкових зобовязань встановлених відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181 "Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому даним Законом передбачено (пп. 4.2.1 п. 4.2 ст.4 цього Закону) , якщо податкове зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахованої такої суми і має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Даних про те, що за результатами перевірки від 26.01.09 р. №56/2311/34567376 податковим органом були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення до суду не надано і ці обставини не заперечуються представником відповідача в судовому засіданні. Позивачем також підтверджується факт відсутності прийнятих рішень.

З врахуванням приписів ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доводитися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, суд зазначає, що твердження відповідача про те, що підприємством не було враховано зменшення відємного значення ПДВ в сумі 931426,00 грн., відображене виключно в акті перевірки від 26.01.09 р., в наступному звітному періоді за березень 2010 року, є неправомірним, оскільки не відповідає положенням чинного законодавства.

Прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 31.05.2010 р. №0001191522/0, за результатами перевірки від 18.05.2010 р., було оскарження позивачем в порядку ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. №2181 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " з направленням до Чугуївської ОДПІ скарги від 11.06.2010 року №101/062.

За результатами розгляду первинної скарги від 23.06.2010 р., податкове повідомлення-рішення від 31.05.2010 р. №0001191522/0 залишено без змін, а скарга підприємства без задоволення, крім того відповідачем оформлено нове податкове повідомлення-рішення від 29.06.2010 р. №0001191522/1 із зазначенням тієї ж суми податкового зобовязання, що була вказана у рішення яке оскаржувалось.

Підприємство направило повторну скаргу від 02.07.2010 р. №101/071 до Державної податкової адміністрації у Харківський області. ДПА у Харківській області рішенням від 20.07.2010 р. №2765/10/25-103 залишило без змін податкові повідомлення-рішення 31.05.2010 р. №0001191522/0, від 29.06.2010 р. №0001191522/1, а повторну скаргу без задоволення. До того ж відповідачем було прийнято нове податкове повідомлення рішення від 12.08.2010 р. №0001191522/2.

29.07.2010 р. була направлена скарга на податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації України.

Рішенням від 30.09.2010 р. №10093/6/25-0115 ( з урахуванням рішення від 19.08.2010 р. №8283/6/25-0115 про продовження строку розгляду скарги) ДПА України залишила без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу підприємства без задоволення.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 29.06.2010 р. №0001191522/1, від 12.08.2010 р. №0001191522/2, від 08.10.2010 р. №0001191522/3 прийняті з тих самих підставах і дублюють один одного.

Суд вважає необхідним відмітити, що підстави та порядок прийняття податкових повідомлень-рішень при проведенні процедури адміністративного оскарження встановлено ст. 6 Закону України від 21.12.2000 р. №2181 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", де передбачено прийняття нового податкового повідомлення-рішення лише в разі часткового задоволення скарги платника податку або додаткового донарахування податкового зобовязання та/або змінення сум штрафних санкцій. Оскільки за результатами розглядів скарг позивача не проводилося збільшення або зменшення нарахувань, у відповідача не було законних підстав для прийняття нових податкових повідомлень-рішень. Тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не приймає як доказ пояснення представника відповідача щодо підстав прийняття та направлення платнику нових податкових повідомлень-рішень від 29.06.2010 р. №0001191522/1, від 12.08.2010 р. №0001191522/2, від 08.10.2010 р. №0001191522/3 для доведення нового граничного строку сплати, так як ці доводи суперечать положенням чинного законодавства, якими встановлений порядок доведення платником податків граничних строків сплати зобовязань.

Також слід відмітити, що згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні (фінансові) санкції застосовуються до платника податків лише у разі наявності порушень податкового законодавства. З огляду на те, що відповідачем неправомірно було донараховано податкові зобовязання позивачу, застосування до останнього штрафних санкцій є необґрунтованим.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесених податкових повідомлень-рішень відповідачем до суду не надано, висновки акту перевірки від 22.09.2009 р. №1080/1522/34567376 не підтверджуються матеріалами справи.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4., п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства України.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 70 КАС України, суд приходить до висновку, що прийняті Чугуївською обєднаною державною податковою інспекцією у Харківській області спірні податкові повідомлення-рішення № 0001191522/0 від 31.05.2010р., № 0001191522/1 від 29.06.2010р., № 0001191522/2 від 12.08.2010р., № 0001191522/3 від 08.10.2010р. є протиправними і повинні бути скасовані, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури", а саме: № 0001191522/0 від 31.05.2010р., № 0001191522/1 від 29.06.2010р., № 0001191522/2 від 12.08.2010р., № 0001191522/3 від 08.10.2010р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 січня 2011 року.

Суддя Заічко О.В.