Рішення № 134953, 04.09.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2006 р.

Справа № 1/202-06-5187

За позовом прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі, якою є Державний комітет України з державного матеріального резерву

до відповідача: Комунальне підприємство „Одесміськелектротранс”

про витребування майна, про стягнення 41 301,56 грн.

Суддя Гарник Л.Л.

Представники:

Дондов В.К.- ст. помічник прокурора;

від позивача: Ражев А.В., на підставі довіреності;

від відповідача: Христич О.В., на підставі довіреності.

СУТЬ СПОРУ: прокурор м. Одеси звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі, якою є Державний комітет України з державного матеріального резерву, з позовом до відповідача - Комунальне підприємство „Одесміськелектротранс”, про витребування майна згідно переліку, про стягнення штрафу в сумі 41 301,56 грн.

Згідно ухвали господарського суду від 05.07.2006р. термін розгляду справи продовжувався до 30.09.2006р.

Помічник прокурора, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення помічника прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

У період з 14.02.2006р. по 16.02.2006р. КРВ КРУ Держкомрезерву України проведена перевірка наявності, кількісного стану, якості, умов зберігання, обліку матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні комунального підприємства „Одесгорелектротранс".

За наслідками перевірки складений акт від 16.02.2006р., згідно якого встановлено факт самовільного використання Комунальним підприємством „Одесміськелектротранс” матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, а саме 2,236 тон канату сталевого (трос), 12,08 тон проводу тролейного, 49 штук опор залізобетонних, 1,365 тон електродів зварювальних, 160 штук шпал дерев’яних залізничних широкої колії, 24,2 тон накладок та підкладок до рейок залізничних.

З огляду на викладене прокурор м. Одеси звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі, якою є Державний комітет України з державного матеріального резерву, з позовом до відповідача - Комунальне підприємство „Одесміськелектротранс”, про витребування майна, аналогічного самовільно використаним матеріальним цінностям мобілізаційного резерву, а також штрафу в сумі 41 301,56 грн.

Розглянувши викладені позивачем доводи, суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об’єктивної оцінки з огляду на фактичні обставини справи й виходячи з положень чинного законодавства.

Згідно частини 1 статті 174 чинного на теперішній час Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно пунктів 3, 4 статті 11 Закону України „Про державний матеріальний резерв” від 24 січня 1997 року N 51/97-ВР перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами; підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно з зазначеними завданнями власними силами.

Відповідно до Положення про особливості формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями мобрезерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1998р., Положення про мобілізаційний резерв, затвердженого постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 29.09.1969р., мобілізаційний резерв матеріальних цінностей створюється підприємствами в мирний час відповідно до встановлених мобілізаційних завдань. Норми накопичення матеріальних цінностей встановлюються за номенклатурами та обсягами, визначеними міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади.

На підставі Указу Президента України „Про заходи щодо поліпшення роботи з мобілізаційної підготовки народного господарства України” від 14.11.1995р. № 1039/95 підприємства, установи, організації всіх форм власності в разі зміни форми власності, власника, організаційної форми підприємницької діяльності чи підпорядкованості виконують раніше визначене їм мобілізаційне завдання.

На таких підставах господарський суд вважає слушним твердження позивача про те, що відповідач прийняв до виконання мобілізаційне завдання, яке станом на 05.07.2006р. не було зняте в установленому порядку.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач самовільно використав передані йому на відповідальне зберігання матеріальні цінності мобілізаційного резерву, а саме 2,236 тон канату сталевого (трос) загальною вартістю 2 167,65 грн., 12,08 тон проводу тролейного загальною вартістю 20 565,60 грн., 49 штук опор залізобетонних загальною вартістю 10 396,82 грн., 1,365 тон електродів зварювальних загальною вартістю 757,58 грн., 160 штук шпал дерев’яних залізничних широкої колії загальною вартістю 2 323,20 грн., 24,2 тон накладок та підкладок до рейок залізничних загальною вартістю 5 090,71 грн. Відповідач зазначений факт не заперечує, доказів зворотного суду не надав.

В силу частини 1 статті 12 Закону України „Про державний матеріальний резерв” державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

На підставі частини 1 статті 942 Цивільного кодексу України зберігач повинен вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Викладена норма підлягає застосуванню до спірних відносин сторін на підставі частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, згідно якої до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Наявні матеріали справи свідчать про додержання позивачем наведених норм чинного законодавства та положень договору. Поряд із цим, відповідач не надав доказів належного виконання зобов’язань

Згідно частини 1 статті 954, частини 1 статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов’язаний повернути поклажедавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості

З огляду на викладене господарський суд вважає підставною позицію позивача у справі, який вважає, що відповідач не забезпечив схоронності переданого йому на зберігання майна загальною вартістю 41 301,56 грн., а позовні вимоги про витребування аналогічного цьому майна –обґрунтованими.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення штрафу, господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штраф є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. В силу положень частини 4 статті 231 названого кодексу штрафні санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором, у разі, якщо їх розмір не визначено законом.

На підставі пункту 10 статті 14 Закону України „Про державний матеріальний резерв” у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей. Отже розмір нарахованого штрафу складає 41 301,56 грн.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Викладені у відзиві на позов доводи господарський суд залишає поза увагою з підстав, наведених вище у мотивувальній частині цього рішення, оскільки з урахуванням всіх обставин справи, вони не впливають на вирішення спору по суті, ґрунтуються на неправильному розумінні й тлумаченні норм чинного законодавства.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статтей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Комунальне підприємство „Одесміськелектротранс” /65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, ід. код 03328497, р/р 26000122581 в ВАТ „Морський транспортний банк” МФО 328168/ повернути до мобілізаційного резерву матеріальні цінності мобілізаційного резерву, а саме 2,236 тон канату сталевого (трос) загальною вартістю 2 167,65 грн., 12,08 тон проводу тролейного загальною вартістю 20 565,60 грн., 49 штук опор залізобетонних загальною вартістю 10 396,82 грн., 1,365 тон електродів зварювальних загальною вартістю 757,58 грн., 160 штук шпал дерев’яних залізничних широкої колії загальною вартістю 2 323,20 грн., 24,2 тон накладок та підкладок до рейок залізничних загальною вартістю 5 090,71 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства „Одесміськелектротранс” /65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, ід. код 03328497, р/р 26000122581 в ВАТ „Морський транспортний банк” МФО 328168/ в доход Державного бюджету України 41 301,56 грн. /сорок одна тисяча триста одна грн. 56 коп./ штрафу.

4. Стягнути з Комунального підприємства „Одесміськелектротранс” /65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, ід. код 03328497, р/р 26000122581 в ВАТ „Морський транспортний банк” МФО 328168/ до державного бюджету України на р/р 31117095600008 управління Державного казначейства в Одеській області, МФО 8280011, на код бюджетної класифікації № 22090200, ЄДРПОУ 23213460, державне мито в сумі в сумі 826,03 грн. /вісімсот двадцять шість грн. 03 коп./

5. Стягнути з Комунального підприємства „Одесміськелектротранс” /65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, ід. код 03328497, р/р 26000122581 в ВАТ „Морський транспортний банк” МФО 328168/ до р/р 26002014180001 у Львівський філії ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів МФО 325 707 код 30045370 ДП “Судовий інформаційний центр” 118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 11.09.2006р.

Суддя Л.Л. Гарник