Постанова № 13494175, 17.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ПОСТАНОВА

про визнання банкрутом

"17" грудня 2010 р. Справа № Б8/173-10

Господарський суд Київської області в особі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Балик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 19422353, місцезнаходження: 07800, Київська обл., смт. Бородянка, вул. Леніна, буд. 361 (надалі за текстом: «Заявник»/«Кредитор»),

до боржника, - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_3, видане 21 листопада 2007 року (далі за текстом «Боржник»),

про порушення справи про банкрутство,

за участю представників:

від Кредитора/Заявника: старшого державного податкового інспектора юридичного сектору ДПІ у Бородянському районі Мануїлової Марини Юріївни, яка діє на підставі довіреності № 1538/9/10-026 від 20 серпня 2010 року;

від Боржника: не зявився,

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2010 року до господарського суду Київської області звернулась державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 19422353, місцезнаходження: 07800, Київська обл., смт. Бородянка, вул. Леніна, буд. 361) (надалі за текстом: «Заявник»/«Кредитор»), із заявою №1891/9/10-026 від 08 листопада 2010 року про порушення справи про банкрутство боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2) (надалі за текстом «Боржник»), з підстав, що боржник не звітує до податкового органу та наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника та на підставі ст.ст. 6, 48, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Київської області 19 листопада 2010 року було порушено справу про банкрутство № Б8/173-10, призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 29 листопада 2010 року, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, зобовязано Заявника, Боржника надати низку документальних доказів, пояснення по справі, а Боржника, також провести аудит за останні 24 календарних місяці господарської діяльності та надати відзив на заяву про порушення справи про банкрутство відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з підтвердженням чи запереченням щодо факту неплатоспроможності та розміру вимог кредитора; загальною сумою заборгованості боржника перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі працівникам боржника, а також заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших видах загальнообов'язкового державного соціального страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах), з відомостями про наявне у боржника майно, у тому числі і кошти, які знаходяться на його рахунках у банках чи інших фінансово-кредитних установах, поштові адреси банків чи інших фінансово-кредитних установ; відомостями про фінансовий стан підприємства, перелік дебіторів і кредиторів із зазначенням їх реквізитів та сум заборгованості; документи фінансово-господарської діяльності, реєстраційні документи, відомості про майнові активи Боржника, тощо.

29 листопада 2010 року представники Заявника, Боржника в судове засідання не прибули, хоча були повідомлені судом про час і місце розгляду цієї справи про банкрутство, що підтверджено відтиском печатки канцелярії господарського суду Київської області вих. № 1176 від 22 листопада 2010 року. Учасники провадження Заявник, Боржник жодного з витребуваних документів доказів по справі не надали, вимог ухвали суду від 19 листопада 2010 року не виконали, про причини невиконання ухвали суду не повідомили, в тому числі Боржник відзиву на заяву Заявника на ухвалу суду не надав, Заявник пояснень витребуваних судом по справі не надав. В звязку з неявкою учасників провадження в судове засідання, розгляд справи відкладено на 17 грудня 2010 року, повторно зобовязано виконати вимоги ухвали суду по справі від 19 листопада 2010 року.

29 листопада 2010 року від арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. надійшла заява арбітражного керуючого про участь у даній справі про банкрутство, в якій останній просить призначити його арбітражним керуючим (розпорядником майна, ліквідатором, керуючим санацією) у справі про банкрутство № Б8/173-10, де повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів визначених ухвалами господарських судів і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядником майна, ліквідатором, керуючим санацією) не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до заяви арбітражним керуючим долучено копію ліцензії НОМЕР_4 державного департаменту з питань банкрутства Дорошенко Я.В., ідентифікаційний код: НОМЕР_2.

В судове засідання 17 грудня 2010 року Боржник не зявився, хоча був повідомлений судом про час і місце розгляду цієї справи про банкрутство, що підтверджено відтиском печатки канцелярії господарського суду Київської області вих. № 1251 від 02 грудня 2010 року; повідомленням про вручення поштового відправлення № Р 01032 2682936 2, дата доставки 07 грудня 2010 року. Боржник жодного з витребуваних документів доказів по справі не надав, вимог ухвал суду від 19, 22 листопада 2010 року не виконав, про причини невиконання ухвали суду не повідомив, в тому числі Боржник відзиву на заяву Заявника на ухвалу суду не надав.

Заявник в судовому засіданні надав копію заяви до Київського окружного адміністративного суду про внесення виправлень до виконавчого листа суду від 31 липня 2009 року в адміністративній справі № 2-а-1253/09/1070 та копію Постанови Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2009 року по справі № 2-а-1253/09/1070. Заявником не виконано інших вимог суду, зокрема в частині: надання власного письмового підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, відсутня справа між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого предмету; надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Боржника, Заявника станом на дату після одержання ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство; не надано письмових пояснень, документарних доказів щодо наступного: відповідно до Заяви Кредитора (а.с. 1) станом на 10 листопада 2008 року утворилась недоїмка по сплаті єдиного податку в сумі 2200,00 грн. (11 місяців Х 200). Згідно доданого до заяви розрахунку суми податкової заборгованості, нарахування заборгованості відбулось: 20 грудня 2007 року (200,00 грн.); з 21 січня 2008 року по 20 листопада 2009 року (по 200,00 грн. щомісяця); 20 лютого 2009 року (49,98 грн.), 20 лютого 2009 року (100 грн.). Відповідно до Виконавчого листа по адміністративній справі № 2-а-1253/09/1070, судом постановлено, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за єдиним податком за лютий листопад 2008 року 2000,00 грн. Питання для розяснення: за який період донараховано 200,00 грн. та на яких підставах, які не ввійшли до підтвердженої судом заборгованості; підстави нарахування 100,00 грн., донараховних 20 лютого 2009 року штрафних санкцій та підстави включено до розрахунку, але не відображення у заяві Кредитора; не надано пояснення щодо підстав нарахування Кредитором 23.01.2009 року суми 149,98 грн. (податкове повідомлення-рішення № 00014211720/0 від 23.01 2009 року) та підтвердження вручення податкового повідомлення-рішення Боржнику та її безспірності; не надано копії неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Дослідивши всебічно, повною обєктивно всі матеріали справи, обставини справи у їх сукупності керуючись законом, суд приходить до висновку про банкрутство Боржника на підставі наступного.

Відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” уразі, якщо керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобовязань.

Боржник є фізичною особою-підприємцем, субєктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_3 видано Бородянською районною державною адміністрацією Київської області 21 листопада 2007 року, про що зроблено запис у в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №2 331 000 0000 002468. Відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в тому числі ст. ст. 48, 52 Боржник є субєктом банкрутства.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до Довідки № 547 від 22 листопада 2007 року (Форма № 4-ОПП) Боржник був взятий на облік як платник податків; відповідно до корінця свідоцтва серії Е № 352122 Боржнику 21 листопада 2007 року видано свідоцтво № 050608, що засвідчує сплату єдиного податку, одержане Боржником 20 грудня 2007 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2009 року по справі № 2-а-1253/09/1070, де Кредитор виступав Позивачем, а Боржник Відповідачем, встановлено (А.р. 2), що 14 грудня 2007 року відповідач подав заяву до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Згідно з заявою визначено вид підприємницької діяльності - перевезення пасажирів до 4-х осіб. Податковим органом було видано відповідачу свідоцтво платника єдиного податку від 21 листопада 2007 року серії Е №050608. Відповідно до Виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду по справі № № 2-а-1253/09/1070, вказане судове рішення набрало законної сили 13 серпня 2009 року.

Відповідно до п. 9 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 р. N 599, протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу; протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку, який залишається у справі платника єдиного податку; звіт подається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності. При особистому поданні звіту датою подання вважається дата реєстрації його в органі державної податкової служби, а при надсиланні звіту поштою - дата відправки на штампі відділення зв'язку.

Відповідно до ч. 3 п. 6 вказаного Порядку, у разі припинення діяльності (зняття з державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності) платник єдиного податку зобов'язаний подати в 5-денний термін до органу державної податкової служби письмову заяву про це, здати Свідоцтво та всі Довідки.

Кредитором надано докази припинення Боржником підприємницької діяльності, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкової звітності, такими доказами є: Довідка Заявника від 24 вересня 2010 року № 1721/9/17, згідно якої за даними бази ДПІ Боржник не звітувався взагалі протягом ведення підприємницької діяльності. Доказів подачі заяви про припинення Боржником діяльності та здачі останнім Свідоцтва, довідок учасниками провадження суду не надано, заперечень даного факту не заявлено.

Вищенаведене підтверджує факт припинення Боржником своєї господарської діяльності, в тому числі і підприємницької діяльності.

Заявником в заяві про банкрутство Боржника заявлено кредиторські вимоги до Боржника у сумі 2407,17 грн. в звязку з наявністю: 1) недоїмки по сплаті єдиного податку в сумі 2200,00 грн. (11 місяців Х 200); 2) нарахованої штрафної санкції за несвоєчасну сплату зобовязання по сплаті єдиного податку у сумі 20,00 грн.; 3) штрафної санкції в розмірі 50% від узгодженої сум податкового зобовязання у сумі 149,98 грн.; 4) пені у сумі 37,19 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При детальному дослідженні заявлених вимог Кредитора на підставі матеріалів справи суд дійшов наступних висновків.

Судом вище встановлено факт видачі відповідачу свідоцтво платника єдиного податку від 21 листопада 2007 року серії Е №050608.

Відповідно до Постанови Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2009 року по справі № 2-а-1253/09/1070, де Кредитор виступав Позивачем, а Боржник Відповідачем, яка відповідно до Виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду по справі № № 2-а-1253/09/1070, набрала законної сили 13 серпня 2009 року, судом постановлено стягнути з Боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь державного бюджету податкову заборгованість в сумі 2020,37 грн., з яких 2000,00 грн. заборгованість за єдиним податком за лютий листопад 2008 року, 20,00 грн. штрафні санкції, 37 копійок пеня.

Відповідно до ч. 4 с. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно п. 1 ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами.

31 липня 2009 року Київським окружним адміністративним судом видано Виконавчий лист по справі № 2-а-1253/09/1070, відповідно до якого постановлено стягнути з Боржника (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь державного бюджету податкову заборгованість в сумі 2020,37 грн., з яких 2000,00 грн. заборгованість за єдиним податком за лютий листопад 2008 року, 20,00 грн. штрафні санкції, 37 копійок пеня.

На підставі наведеного, суд визнає вимоги кредитора у сумі 2020,37 грн., правомірність нарахування яких встановлена Київським окружним адміністративним судом в постанові по справі № 2-а-1253/09/1070, яка набрала законної сили 13 серпня 2009 року.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

У Розясненнях Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. N 02-5/612 Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України, у п. 7 розяснено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Ухвалою господарського суду Київської області про порушення провадження у справі про банкрутство № Б8/173-10 від 19 листопада 2010 року Кредитора п. 5 резулятивної часини зобовязано надати:

«- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, відсутня справа між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого предмету;

- для огляду у судовому засіданні оригінали всіх поданих Кредитором документів, в тому числі корінець свідоцтва серії Е № 352122 щодо сплати Боржником єдиного податку;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження в Єдиному державному юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кредитора станом на дату після одержання ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження в Єдиному державному юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Боржника, Заявника станом на дату після одержання ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство;

- оригінал та засвідчену копію Постанови Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2009 року по справі № 2-а-1253/09/1070;

- надати письмові пояснення, розрахунок та документарні докази щодо наступного: відповідно до Заяви Кредитора (А.с. 1) станом на 10 листопада 2008 року утворилась недоїмка по сплаті єдиного податку в сумі 2200,00 грн. (11 місяців Х 200). Згідно доданого до заяви розрахунку суми податкової заборгованості, нарахування заборгованості відбулось: 20 грудня 2007 року (200,00 грн.); з 21 січня 2008 року по 20 листопада 2009 року (по 200,00 грн. щомісяця); 20 лютого 2009 року (49,98 грн.), 20 лютого 2009 року (100 грн.). Відповідно до Виконавчого листа по адміністративній справі № 2-а-1253/09/1070, суд встановлено, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за єдиним податком за лютий листопад 2008 року 2000,00 грн. Питання для розяснення: за який період донараховано 200,00 грн. та на яких підставах, які не ввійшли до підтвердженої судом заборгованості; підстави нарахування 100,00 грн., донараховних 20 лютого 2009 року штрафних санкцій та підстави включено до розрахунку, але не відображення у заяві Кредитора;

- надати пояснення щодо підстав нарахування Кредитором 23.01.2009 року суми 149,98 грн. (податкове повідомлення-рішення № 00014211720/0 від 23.01 2009 року) та підтвердження вручення податкового повідомлення-рішення Боржнику та її безспірності;

- копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів».

29 листопада 2010 року представник Заявника в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений належним чином судом про час і місце розгляду цієї справи про банкрутство, що підтверджено відтиском печатки канцелярії господарського суду Київської області вих. № 1176 від 22 листопада 2010 року, Повідомленням про вручення поштового відправлення №07800 0159049 4, доставлене Заявнику 24 листопада 2010 року. Заявником жодного з витребуваних документів доказів по справі не надано, вимог ухвали суду від 19 листопада 2010 року не виконано, про причини невиконання ухвали суду не повідомлено. В ухвалі суду по даній справі від 29 листопада 2010 року розгляд справи відкладено на 17 грудня 2010 року, повторно зобовязано Заявника п. 2 резулятивної частини зазначеної ухвали виконати вимоги ухвали суду по справі від 19 листопада 2010 року.

В судовому засіданні по справі 17 грудня 2010 року Заявником частково виконано вимоги Ухвали суду від 19 листопада 2010 року, однак не виконано вимог щодо надання: «власного письмового підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, відсутня справа між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого предмету, інші докази, що підтверджують викладені в заяві обставини; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження в Єдиному державному юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Боржника, Кредитора станом на дату після одержання ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство; надання письмових пояснень, розрахунку та документарних доказів щодо наступного: відповідно до Заяви Кредитора (А.с. 1) станом на 10 листопада 2008 року утворилась недоїмка по сплаті єдиного податку в сумі 2200,00 грн. (11 місяців Х 200). Згідно доданого до заяви розрахунку суми податкової заборгованості, нарахування заборгованості відбулось: 20 грудня 2007 року (200,00 грн.); з 21 січня 2008 року по 20 листопада 2009 року (по 200,00 грн. щомісяця); 20 лютого 2009 року (49,98 грн.), 20 лютого 2009 року (100 грн.). Відповідно до Виконавчого листа по адміністративній справі № 2-а-1253/09/1070, судом постановлено стягнути з Боржника заборгованість за єдиним податком за лютий листопад 2008 року 2000,00 грн. Питання для розяснення: за який період донараховано 200,00 грн. та на яких підставах, які не ввійшли до підтвердженої судом заборгованості; підстави нарахування 100,00 грн., донараховних 20 лютого 2009 року штрафних санкцій та підстави включення до розрахунку, але не відображення у заяві Кредитора; надання пояснень щодо підстав нарахування Кредитором 23.01.2009 року суми 149,98 грн. (податкове повідомлення-рішення № 00014211720/0 від 23.01 2009 року) та підтвердження вручення податкового повідомлення-рішення Боржнику та її безспірності; копії неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів».

Заявником про причини невиконання ухвали суду не повідомлено, підстави визнання причини неподання витребуваних судом документів поважними відсутні.

Вище перелічені документи, пояснення, зокрема в частині пояснень за який період донараховано 200,00 грн. та на яких підставах, які не ввійшли до підтвердженої судом заборгованості; підстави, нарахування 100,00 грн., період за який нараховано штрафну санкцію, донараховної 20 лютого 2009 року та підстави включення до розрахунку, але не відображення у заяві Кредитора; надання пояснень щодо підстав нарахування Кредитором 23.01.2009 року суми 149,98 грн. (податкове повідомлення-рішення № 00014211720/0 від 23.01 2009 року) та підтвердження вручення податкового повідомлення-рішення Боржнику та її безспірності є необхідні для вирішення спору, для розгляду питання визнання чи не визнання заявлених вимог Кредитора у сумі 386,80 грн. В заяві №1891/9/10-026 від 08 листопада 2010 року про порушення справи про банкрутство підстави нарахування, докази узгодженості сум 149,98 грн., 37,19 грн., 200,00 грн., виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором у зазначених сумах, з якого виникла вимога, а також строки їх виконання, докази обгрунтованості вимог кредитора в зазначеній частині Заявником не надано.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»у п. 29 встановлено, що у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов'язання.

Відповідно ч. 3 п.п. 17.1.7. 17.1.7. Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 1.3. Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв рішення з порушенням законодавства, податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття рішення в адміністративному чи судовому порядку (пункт 5.2.2 статті 5 та пункт 16.2 статті 16). Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 цього Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків (пункт 5.4.1 статті 5).

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. 6.3. Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності). У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п.п. 5.2.1. Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. (п.п. 5.2.2. визначено: у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього).

Відповідно до п. 7 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання; докази обгрунтованості вимог кредитора; інші обставини, на яких грунтується заява кредитора.

Таким чином, Заявник в порушення п. 7 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не виклав розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; не виклав у заяві кредитора обставини, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога у частині заявленої суми 386,80 грн., а також строк її виконання; докази обгрунтованості вимог кредитора в цій частині; інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.

Після витребування судом пояснень та доказів по справі, Заявником у вищеописаній часині їх не надано. Суду не надано: підстав нарахування та доказів одержання Боржником податкового повідомлення-рішення № 0001421720/0 від 23 січня 2009 року; підстав нарахування (у тому числі у вказаному розмірі), розрахунку пені на суму 37,19 грн. та доказів узгодженості даної суми з Боржником; не вказано період за який нараховано 199,63 грн., обґрунтування розміру вимог, погодженості даної частини заявлених кредиторських вимог (наявність розбіжності між загальною сумою заявлених вимог, вказаною у Заяві Кредитора (2407,17 грн.) та фактичною сумою перерахованих складових вимог Кредитора (2200,00 грн.+20,00 грн.+149,8 грн.+37,19 грн. = 2406,99 грн.)).

Заявник без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, визнання вимог Кредитора в частині заявлених вимог на суму 386,80 грн.

Відповідно до п. 7 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. N 02-5/612 Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України, витребувані документи, пояснення вважаються витребуваними (ухвалами суду по даній справі від 19 листопада 2010 року, від 29 листопада 2010 року) та є такими, що необхідні для вирішення питання визнання вимог Кредитора в частині 386,80 грн.

На підставі наведеного, господарський суд з'ясував відсутність поважних причин невиконання його вимог Кредитором.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, п. 7 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. N 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України», на підставі вищевикладеного, в звязку з неподанням Кредитором без поважних причин витребувані господарським судом (ухвалами суду по даній справі від 19 листопада 2010 року, від 29 листопада 2010 року) матеріалів, - пояснень та документальниз доказів, необхідні для вирішення спору, неохідних для розгляду частини заявлених вимог Кредитора, заява Кредитора в частині заявленої суми у розмірі 386,80 грн. (триста вісімдесят шість гривень 80 коп.) підлягає залишенню без розгляду.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»у абз. 5 п. 17 встановлено, що вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.

На підставі вищенаведеного, судом визнано податковий борг Боржника перед Кредитором у сумі 2020,37 грн. (дві тисячі двадцять гривень 37 коп.), що складається з 2000,00 заборгованості за єдиним податком за лютий листопад 2008 року, 20,37 грн. штрафних санкцій і пені.

Боржник, Засновник (учасник) Боржника суду жодних заперечень, доказів, що спростовують заявлені Заявником вимоги по податковій заборгованості не надав.

Поряд з цим, на підставі вищенаведеного, суд встановив, що Боржник не подавав звітність протягом ведення підприємницької діяльності з січня 2008 року.

Відповідно до матеріалів справи Боржник не має активів для погашення боргу, припинив свою господарську діяльність, заборгованість з податків і зборів не сплачує. Вказані ознаки вказують на припинення Боржником підприємницької діяльності, що є підставою для визнання Боржника банкрутом відповідно до положень ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Як було зазначено вище, 29 листопада 2010 року від арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. надійшла заява арбітражного керуючого про участь у даній справі про банкрутство, в якій останній просить призначити його арбітражним керуючим (розпорядником майна, ліквідатором, керуючим санацією) у справі про банкрутство № Б8/173-10, де повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів визначених ухвалами господарських судів і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядником майна, ліквідатором, керуючим санацією) не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до заяви арбітражним керуючим долучено копію ліцензії НОМЕР_4 державного департаменту з питань банкрутства Дорошенко Я.В., ідентифікаційний код: НОМЕР_2.

Статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у п.п. 2 передбачено, що господарський суд виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього. Від Кредитора письмової згоди на призначення його ліквідатором не надійшло. Надійшла заява з ліцензією від арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. про призначення його ліквідатором Боржника у даній справі.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів; до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Розглянувши заяву Дорошенка Я.В. про призначення ліквідатором Боржника, судом встановлено наступне.

Дослідивши документи арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. суд зясував, що Дорошенко Я.В. відповідає вимогам ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, може бути призначений ліквідаторами Боржника. Заява Дорошенко Я.В. у відповідності з вимогами п. 3 ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” подана суду.

Згідно поданими матеріалами копією ліцензії арбітражного керуючого - Ліцензія НОМЕР_4 державного департаменту з питань банкрутства видана арбітражному керуючому Дорошенко Я.В. видана 13 квітня 2007 року, строк дії ліцензії: 13 квітня 2007 року 12 квітня 2012 року.

Зважаючи на встановлення судом відповідності вимогам зазначеного Закону арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. суд призначає ліквідатором Боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2), арбітражного керуючого Дорошенко Ярослава Валерійовича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_4, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків та інших обовязкових платежів: НОМЕР_2).

Враховуючи, що при порушенні провадження в даній справі було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В силу мораторію припиняється дія будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення виконання грошових зобовязань зі сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а тому суд звільняє активи Боржника з податкової застави, арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3-1, 12, 22-24, 48, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 67, 81, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», Рекомендаціями Президії Вищого Господарського Суду України № 0-5/1193 від 04 червня 2004 Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати грошові вимоги державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 19422353, місцезнаходження: 07800, Київська обл., смт. Бородянка, вул. Леніна, буд. 361) у сумі 2020,37 грн. (дві тисячі двадцять гривень 37 коп.), що складається з 2 000,00 грн. заборгованості за єдиним податком за лютий листопад 2008 року, 20,37 грн. штрафних санкцій і пені.

2. Залишити без розгляду вимоги Кредитора в частині заявленої суми у розмірі 386,80 грн. (триста вісімдесят шість гривень 80 коп.);

3. Визнати банкрутом фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2);

4. Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2) арбітражного керуючого Дорошенко Ярослава Валерійовича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_4 (ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків та інших обовязкових платежів: НОМЕР_2, місце проживання фізичної особи-субєкта підприємницької діяльності: АДРЕСА_1).

5. Ліквідаторові протягом 15 днів прийняти бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності від ОСОБА_1.

До завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст. ст. 25-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи, письмово повідомити усіх кредиторів Боржника про уведення ліквідаційної процедури з зазначенням кінцевого строку направлення ліквідатору заяв з вимогами до Банкрута.

За рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 копію цієї постанови про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури направити всім відомим кредиторам.

Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі внести на депозитний рахунок Бородянської державної нотаріальної контори (07800 смт Бородянка, вул. Леніна, 331) або приватного нотаріуса.

6. Зобовязати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2), забезпечити виконання ліквідатором вимог законодавства, передати ліквідаторові матеріали, відомості і документи щодо фінансово-господарської діяльності банкрута.

7. Встановити строк пред'явлення кредиторами своїх вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 один місяць двадцять пять днів.

8. Звільнити з податкової застави активи платника податків, скасувати арешт майна боржника - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2);

9. Відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції скасувати арешт майна боржника у пятиденний строк з моменту отримання даної Постанови, докази чого надіслати суду;

10. Припинити повноваження ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) як фізичної особи-підприємця щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

11. Призначити наступне засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 21 квітня 2011 року на 10 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С.Петлюри (Комінтерну), 16, каб. 201).

Ліквідатору надати суду до 19 квітня 2011 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

12. Постанову надіслати учасникам провадження Кредитору, Ліквідатору (за адресами: 1) АДРЕСА_1; 2) АДРЕСА_3), Боржнику, Київському управлінню з питань банкрутства (місто Київ та Київська область), Відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції (07800, смт. Бородянка, вул. Нова, 1), державному реєстратору Бородянської районної державної адміністрації (07800, смт Бородянка, вул. Ленiна, 331), державному нотаріусу Бородянської державної нотаріальної контори (07800 с.м.т. Бородянка, вул. Леніна, 331), прокуратурі Київської області.

СуддяСкутельник П.Ф.