Рішення № 13493735, 16.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2010 р. Справа № 10/246-10

Господарський суд Київської області у складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/246-10

за позовом відкритого акціонерного товариства «Київський вітамінний завод», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»,

с. Іванковичі

про стягнення 1961792,63 грн.

Представники:

від позивача: Шмагін О.Ю. - довіреність б/н від 11.10.2010 р.;

від відповідача: Червоняк С.П. - довіреність № 215 від 04.01.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Київський вітамінний завод»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» (далі-відповідач) про стягнення з останнього 1961792,63 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем мов Договору поставки № 43 від 18.08.2010 р. в частині оплати поставленої позивачем продукції, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 1954623,79 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 6007,48 грн. пені та 1161,36 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 12.11.2010 р. порушено провадження у справі № 10/246-10 та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні 07.12.2010 р. представником позивача надано суду клопотання № 17/1683 від 03.12.2010 р., в якому останній повідомляє, що станом на 17.11.2010 р. відповідачем сплачена заборгованість у сумі 1954623,79 грн., у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 6007,48 грн. пені та 1161,36 грн. 3 % річних, нарахованих за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобовязань.

В судовому засіданні 07.12.2010 р. представником відповідача усно зазначено, що заборгованість перед позивачем відсутня.

Враховуючи зазначені обставини, сторонами заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою врегулювання спору мирним шляхом, у звязку з чим в судовому засіданні 07.12.2010 р. було оголошено перерву до 16.12.2010 р., про що належним чином повідомлено представників сторін.

В судовому засіданні 16.12.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги, з урахування поданого клопотання про стягнення з відповідача лише 6007,48 грн. пені та 1161,36 грн. 3 % річних.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог не заперечував, проте письмового відзиву на позов не надав.

Таким чином, судом розглядаються вимоги щодо стягнення з відповідача 6007,48 грн. пені та 1161,36 грн. 3 % річних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2010 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 43, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобовязався передавати у власність покупця продукцію, кількість, асортимент та ціна якої визначаються у товарно-транспортних накладних, а покупець зобовязується прийняти та оплатити таку продукцію на умовах, передбачених договором.

Умовами п. 2.3 договору передбачено, що доказом передачі продукції є товарно-транспортна накладна, підписана представником покупця, завірена його печаткою із наданням довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

На виконання умов договору позивачем на підставі товарно-транспортних накладних № 2967 від 15.09.2010 р. на суму 10944,00 грн., № 2969 від 15.09.2010 р. - 896214,58 грн., № 3096 від 22.09.2010 р. - 1039703,71 грн., № 3097 від 22.09.2010 р. - 7761,50 грн., № 3215 від 29.09.2010 р. - 96109,60 грн., № 3216 від 29.09.2010 р. 4285,75 грн., № 3217 від 29.09.2010 р. - 515579,03 грн., № 3236 від 30.09.2010 р. - 51716,10 грн., № 3237 від 30.09.2010 р. - 80790,71 грн., № 3336 від 06.10.2010 р. - 879820,03 грн., № 3337 від 06.10.2010 р. - 8517,88 грн., № 3338 від 06.10.2010 р. - 31720,50 грн., № 3454 від 13.10.2010 р. - 10253,63 грн., № 3455 від 13.10.2010 р. - 45291,25 грн., № 3456 від 13.10.2010 р. - 820464,95 грн., № 3602 від 20.10.2010 р. - 6786,50 грн., № 3603 від 20.10.2010 р. - 18582,00 грн., № 3604 від 20.10.2010 р. - 613168,05 грн., № 3744 від 28.10.2010 р. - 127422,98 грн. поставлено продукцію, всього на загальну суму 5265132,75 грн.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно- матеріальних цінностей № 14177 від 15.09.2010 р., № 14320 від 22.09.2010 р. на імя ОСОБА_1 та № 14531 від 29.09.2010 р., № 14589 від 01.10.2010 р., № 14656 від 06.10.2010 р., № 14830 від 13.10.2010 р., № 14967 від 20.10.2010 р., № 15115 від 28.10.2010 р. на імя Ошивалого Максима Валерійовича.

Крім того, матеріали справи містять копію накладної на повернення № 385209-О від 01.10.2010 р., з якої вбачається, що відповідачем повернено, а позивачем прийнято товар на суму 18356,85 грн.

Таким чином, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято продукцію, всього на загальну суму 5246775,90 грн.

Умовами п. 5.2 договору передбачено, що покупець зобовязаний здійснити повну оплату вартості продукції протягом:

-45 календарних днів з дати фактичної передачі продукції згідно з товарно-транспортними накладними в період, починаючи з дати укладення договору до 31.11.2010 р.;

-30 календарних днів з дати фактичної передачі продукції згідно з товарно-транспортними накладними в період, починаючи з 01.12.2010 р. до дати закінчення договору.

Проте, в порушення взятих на себе зобовязань, згідно з умовами договору, вартість поставленої позивачем продукції, сплачена відповідачем лише частково у сумі 3292152,11 грн., вартість продукції у сумі 1954623,79 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні 07.12.2010 р. представником позивача надано суду клопотання № 17/1683 від 03.12.2010 р., в якому останній повідомляє, що станом на 17.11.2010 р. відповідачем повністю сплачена сума основного боргу у розмірі 1954623,79 грн.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що на час прийняття рішення відповідачем повністю сплачена сума основного боргу, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1954623,79 грн. підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У звязку з несвоєчасною сплатою відповідачем отриманої продукції, позивач на підставі п. 8.3 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 6007,48 грн., нараховану від сум заборгованості по окремим товарно-транспортних накладним.

Відповідно до п. 8.3 договору, у разі порушення покупцем, передбачених п. 5.2 договору, строків оплати продукції, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день затримки оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені, доданий позивачем до матеріалів позовної заяви, є арифметично вірним, суд приходить до висновку задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 6007,48 грн. пені.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача, встановлені законом за порушення строків виконання зобовязань, 3 % річних у сумі 1161,36 грн., нарахованих від сум заборгованості по окремим товарно-транспортних накладним.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування позивачем 3 % річних та дійшов висновку про задоволення зазначеної вимоги за розрахунком позивача, який є арифметично вірним.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки заборгованість погашення після звернення позивача до господарського суду.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п. 1-1 ч. 1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1954623,79 грн. заборгованості припинити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» (юридична адреса: 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4; фактична адреса: 08171, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова, 3; код ЄДРПОУ 19351156) на користь відкритого акціонерного товариства «Київський вітамінний завод»(04073, м. Київ, вул. Копилівська, 38; код ЄДРПОУ 35251822) 6007,48 грн. пені, 1161,36 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 19617,93 грн. витрат зі сплати державного мита та 233,60 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4. Повернути на підставі рішення господарського суду Київської області з Державного бюджету України відкритому акціонерному товариству «Київський вітамінний завод»(04073, м. Київ, вул. Копилівська, 38; код ЄДРПОУ 35251822) зайве сплачене державне мито у сумі 5882,07 грн., перерахованих за платіжним дорученням № 23631 від 08.11.2010 р., оригінал якого залишено в матеріалах справи господарського суду Київської області № 10/246-10.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов

Повне рішення складено - 20.12.2010 р.